Постанова

від 30.09.2020 по справі 552/6725/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6725/19 Номер провадження 22-ц/814/2062/20Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику cторін

в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Самсонової О.А.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом. Зазначала, що з 2003 року працює лікарем-дерматовенерологом диспансерного відділення у Комунальному підприємстві Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради . Наказом від 11 вересня 2019 року №39-ОД їй оголошено догану за неналежне лікування пацієнтки ОСОБА_2 , 2017 року народження. Наказом від 01 листопада 2019 року №46-ОД оголошена догана за неналежне виконання трудових обов`язків під час лікування пацієнтки ОСОБА_3 . Вважає, що будь-яких порушень трудової дисципліни не допускала, свої обов`язки виконувала належним чином. Просила визнати незаконними та скасувати перелічені накази щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено.

Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 18 вересня 2003 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді лікаря-дерматовенеролога.

За результатами службового розслідування, проведеного за дорученням ДОЗ Полтавської ОДА та у відповідності до наказу головного лікаря КП Полтавський ОШВД від 04.09.2019 року №38-од встановлено, що в діях лікарів-дерматовенерологів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 наявні порушення посадової інструкції, які виразилися в неналежному виконанні посадових завдань (порушення діючої інструкції по використанню препарату Антраль лікарем ОСОБА_4 , порушення п.п. 8, 9 Порядку здійснення фармаконагляду , затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 року №898 лікарем ОСОБА_1 ), що призвело до породження справедливих скарг та нарікань пацієнтів, на підставі чого пропонують застосувати до лікарів-дерматовенерологів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дисциплінарні стягнення відповідно до вимог КЗпП України.

Наказом Комунального підприємства Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради від 11 вересня 2019 року №39-од Про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни лікарем диспансерного відділення ОСОБА_1 , яке виразилося в неналежному виконанні службових обов`язків і порушенні пунктів 8, 9 розділу ІУ Порядку здійснення фармаконагляду, затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 року № 898, що призвело до породження справедливих скарг та нарікань пацієнтів, лікарю диспансерного відділення ОСОБА_1 оголошено догану.

07 листопада 2019 року заступник головного лікаря з лікувальної роботи КП Полтавський ОКШВД ОСОБА_5 звернулася до Головного лікаря диспансеру з доповідною запискою, у якій вказувалось, що 02 жовтня 2019 року на стаціонарне лікування КП Полтавський ОКШВД була госпіталізована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу розповсюдженого червоного плоского лишаю, бородавчатої форми, простого подразнювального контактного дерматиту. ОСОБА_3 з 17 по 26 вересня 2019 року лікувалася у лікаря диспансерного відділення ОСОБА_1 з приводу алергічного дерматиту, ускладненого вторинною інфекцією, дарматозоонозу (клінічно). З боку лікаря ОСОБА_1 була допущена помилка в діагностиці червоного плоского лишаю, фальсифікації даних лабораторного обстеження та помилкове (необґрунтоване, в неіснуючій лікарській формі та без врахування протипоказань) призначення бензилбензоату.

З довідки службового розслідування помилки в діагностиці та фальсифікації даних лабораторного обстеження пацієнтки ОСОБА_3 від 10.10.2019 року вбачається, що лікарем диспансерного відділення КП Полтавський ОКШВД ОСОБА_1 була допущена помилка в діагностиці червоного плоского лишаю у пацієнтки ОСОБА_3 . Встановлений пацієнтці ОСОБА_3 діагноз: Алергічний дерматит, ускладнений вторинною інфекцією? Дерматозооноз (клінічно)? не підтверджені ні клінічними даними, ні даними лабораторного обстеження. В амбулаторній картці пацієнтки ОСОБА_3 лікар диспансерного відділення КП Полтавський ОКШВД ОСОБА_1 17.09.2019 року допустила фальсифікацію даних лабораторного обстеженні пацієнтки на коросту, вказавши В зішкрібі - Ac.scabiei не знайд. , що не підтверджено ні записом в журналі реєстрації лабораторних досліджень на коросту, ні самим результатом лабораторного обстеження. Лікарем ОСОБА_1 було допущено помилкове (необґрунтоване, в неіснуючій лікарській формі та без врахування протипоказань) призначення пацієнтці ОСОБА_3 бензилбензоату. При наявності клінічної підозри на заразне захворювання шкіри у пацієнтки ОСОБА_3 лікар ОСОБА_1 не врахувала професії пацієнтки - продавець, не передбачила ризики розповсюдження даного захворювання серед клієнтів магазину, де працює пацієнтка.

Наказом Комунального підприємства Полтавський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради від 01 листопада 2019 року №46-од Про накладення дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни лікарем диспансерного відділення ОСОБА_1 , яке виразилося в неналежному виконанні службових обов`язків (помилка в діагностиці, недостатнє знання наказів та інструкцій МОЗ України, порушення діючої Інструкції по використанню препарату Бензилбензоат ) та фальсифікації нею даних лабораторного обстеження пацієнтки на коросту, що призвело до запізнілої діагностики та погіршення перебігу хвороби пацієнтки, лікарю диспансерного відділення ОСОБА_1 оголошено догану.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , районний суд своє рішення мотивував тим, що відповідачем надано докази, що позивач обгрунтовано притягнута до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, в свою чергу ОСОБА_1 зазначені обставини не спростовані.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України).

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Проте, позивач відмовилась від дачі письмових пояснень з приводу допущених порушень, що зафіксовано відповідними актами ( т.1, а.с. 118,127,135).

Відповідно до розділу ІУ Посадової інструкції лікаря-дерматовенеролога диспансерного відділення Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, затвердженої Головним лікарем Полтавського ОШКВД ОСОБА_6 30.11.2016 року, лікар-дерматовенеролог диспансерного відділення ПОКШВД несе відповідальність за:

4.1. невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов`язків, планів роботи та доручень головного лікаря ПОКШВД та завідувача диспансерним відділенням;

4.5. породження справедливих скарг та нарікань пацієнтів.

ОСОБА_7 ознайомлена із зазначеною інструкцією, про що свідчить її підпис ( т.1, а.с.107-110).

Неналежне виконання посадових обов`язків позивачем підтверджено також результатами службових розслідувань з приводу звернення ОСОБА_8 та щодо лікування ОСОБА_3 (т.1, а.с. 114-117, 130-134).

Позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, як то передбачено положеннями ст.ст.76-81 ЦПК України, щодо спростування висновків комісій з проведених службових розслідувань.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна