Ухвала

від 14.09.2020 по справі 991/5910/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5910/20

Провадження1-кс/991/6079/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

власника майна ОСОБА_3 ,

представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000000521 від 18.06.2014, про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000000521 від 18.06.2014, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к.

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к накладено арешт на об`єкти нерухомості, які належать ОСОБА_3 .

Адвокат ОСОБА_4 вважає вказану ухвалу слідчого судді необґрунтованою, такою, що винесена передчасно, без дослідження та врахування всіх обставин справи. Зазначає, що надані прокурором докази не були та не є достатніми для обґрунтування накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а клопотання про арешт майна не містить обґрунтування підстав та мотивів застосування такого арешту.

Захисник вказує про неможливість застосування спеціальної конфіскації та конфіскації. Посилається на те, що ймовірний злочин був вчинений у період з липня 2011 року по лютий 2014 року, в цей же період повинні були бути отримані грошові кошти, які стали предметом легалізації. З лютого 2014 року ОСОБА_7 перестав обіймати посади на державній службі та фактично перебував за межами України, отже в лютому 2014 року злочин інкримінований ОСОБА_7 був закінчений. У період з липня 2011 по лютий 2014 редакція Закону про кримінальну відповідальність не містила у собі положень про такий захід кримінально-правового характеру як спеціальна конфіскація, отже посилання прокурора на можливу спеціальну конфіскацію протирічать вимогам Закону. Захисник вказує, що посилаючись на можливу конфіскацію майна в рамках даного кримінального провадження, прокурором не надано доказів того, що в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування моральної чи матеріальної шкоди або можливість заявлення такого позову.

Крім того, захисник посилається на порушення права на мирне володіння майном. Вказує, що ОСОБА_3 набув право власності на арештоване майно на підставі договорів купівлі-продажу за ринковими цінами на нерухомість. Кошти на придбання квартир були отримані за рахунок продажу 27.04.2017 нежитлового будинку для розміщення офісних приміщень, який належав ОСОБА_3 на праві приватної власності, за 53 млн. грн. Отриманих від операції з нерухомості коштів було достатньо для купівлі квартир 06.07.2017 у ТОВ «Київ Сіті Апартментс».

Адвокат ОСОБА_4 зазначає, що станом на даний час ОСОБА_3 не повідомлено про підозру у вчиненні злочину у кримінальному провадженні у якому накладено арешт на належне йому майно. Під час досудового розслідування не встановлена протиправність отриманих ОСОБА_3 грошових коштів. Твердження прокурора про набуття арештованого майна з метою його «маскування або в якості оплати за участь у злочинній організації ОСОБА_7 » не підтверджені належними доказами. Органом досудового розслідування не встановлено факт участі ОСОБА_3 в злочинній діяльності пов`язаної з легалізацією коштів отриманих злочинним шляхом, а тому відсутні підстави для арешту належного йому майна.

Захисник також вказує про те, що у власника відсутня реальна фізична можливість або ризик приховати, пошкодити, зіпсувати, зникнути, втратити, знищити, використати, перетворити, пересувати або передати арештовані квартири, а тому наявна можливість без ризиків для досудового розслідування скасувати арешт в частині заборони користування та розпоряджання майном.

На підставі зазначеного, адвокат ОСОБА_4 з урахуванням уточнень та доповнень просить:

1. Скасувати арешт майна, що належить ОСОБА_3 , який був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к, в частині позбавлення права розпоряджатися та користуватися наступними об`єктами нерухомості:

-квартира АДРЕСА_1 ;

-квартира №2103 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14;

-квартира №1603 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14-Б;

-квартира №99 за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 2;

-квартира №183 за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 2;

-квартира №1203 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14;

-квартира №2003 за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14;

-квартира №67 за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 2-А;

-квартира №25 за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька 32-А.

2. Скасувати порядок зберігання майна, визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к, якою у порядку та на умовах визначених ст. 19, 21 ЗУ «Про Національне агенство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передано в управління зазначеному в законі Агенству об`єкти нерухомості майна належного ОСОБА_3 .

3. Зобов`язати державного реєстратора скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень нерухомості майна про право Національного агенства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів управляти майном, що належить ОСОБА_3 .

Позиція учасників провадження в судовому засіданні.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, з урахуванням уточнень щодо вимог клопотання, які були подані ним в процесі розгляду. Пояснив, що на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії відкриття матеріалів по ст.290 КПК України, і ОСОБА_3 не було пред`явлено підозру в рамках даного кримінального провадження. В ході досудового розслідування, не проводилась почеркознавча експертиза на предмет достовірності підпису у віднайдених слідством пустих бланках з підписами, які за версією органу досудового розслідування, проставлені ОСОБА_8 . При прийнятті рішення про арешт належного ОСОБА_3 майна не було перевірено законності його доходів за 2014-2017 роки. Вважає, що посилання на мету вжиття заходів щодо управління арештованим майном, а саме збереження майна, збереження або збільшення вартості, є безпідставним. Вказав на те, що ОСОБА_3 були понесені витрати на сплату комунальних платежів за квартири, які на даний час перебувають під арештом. На підставі зазначеного вважає, що арешт, накладений на майно ОСОБА_3 , є безпідставним та необґрунтованим, власник безпідставно тривалий час позбавлений можливості користуватися майном, у зв`язку з чим просив про зняття арешту в частині позбавлення права розпоряджатися та користуватися об`єктами нерухомості.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання та позицію адвоката ОСОБА_4 . Додатково пояснив, що ухвала слідчого судді, якою накладено арешт на належне ОСОБА_3 майно не містить посилань щодо того, якому із положень ст. 96-2 КК України відповідає арештоване майно. Просив про задоволення клопотання.

Власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, з підстав зазначених у ньому. Підтримав позицію своїх захисників, просив про задоволення клопотання, посилаючись на те, що поніс витрати на укладення договорів купівлі-продажу квартир і бажає на цих квартирах заробляти гроші.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що арештовані квартири визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Метою арешту є збереження речових доказів та застосування спеціальної конфіскації. Зазначив, що арештовані об`єкти нерухомості, які були передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, наразі перебувають в оренді. Вказав, що заявлена захисником вимога щодо скасування порядку зберігання майна не передбачена законом. Вважає арешт, накладений на належні ОСОБА_3 об`єкти нерухомості, обґрунтованим та вмотивованим. Звернув увагу, що при постановленні рішення слідчим суддею досліджувались обставини щодо можливості оплати ОСОБА_3 вартості придбаного нерухомого майна. Обставини, на які у даному клопотанні посилається сторона захисту, не є новими, оскільки були досліджені судом при прийнятті рішення про арешт майна. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.

В ході розгляду клопотання власник майна ОСОБА_3 , допитаний у якості свідка, пояснив, що в 2014 році він познайомився з ОСОБА_9 (брат ОСОБА_7 ), якому в подальшому за усною домовленістю ОСОБА_3 надавав послуги фізичної охорони. З ОСОБА_7 ОСОБА_3 особисто знайомим не був. Також пояснив, що при оформленні права власності на об`єкти нерухомості, на які було накладено арешт, ним не була сплачена вартість цього майна продавцю, оскільки на момент укладення таких угод, рахунки фірми, яка виступала продавцем об`єктів нерухомості, були арештованими.

Встановлені слідчим суддею обставини справи, оцінка та мотиви слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора ОСОБА_10 від 19.11.2019 здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено Національному антикорупційному бюро України.

Вказане кримінальне провадження постановою прокурора у провадженні ОСОБА_11 24.05.2018 об`єднано з кримінальним провадженням №4201800000000563 від 13.03.2018, яке в свою чергу 13.03.2018 виділено з кримінального провадження №4201600000003536 від 18.11.2016 за підозрою ОСОБА_7 та інших осіб.

Із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к, провадження №1-кс33184/19 вбачається, що з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме на наступні об`єкти: квартиру АДРЕСА_1 (р.н.42536280000); квартиру АДРЕСА_2 (р.н. 135948880000); квартиру № 1603 за адресою: м. Київ, вул.Дніпровська набережна, 14-Б (р.н.226202880000); квартиру АДРЕСА_3 (р.н.2512480000); квартиру АДРЕСА_4 (р.н.42503180000); квартиру АДРЕСА_5 (р.н.226202880000); квартиру АДРЕСА_6 (р.н. 135901780000); квартиру АДРЕСА_7 , (р.н. 215239180000); квартиру АДРЕСА_8 (р.н.31175468000); з забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження корпоративних прав ТОВ«Маркет Центр» (кодЄДРПОУ 38357237) в частині 5% від загальної частки; ТОВ«Торгово-Розважальний Центр «Бонанза» (код ЄДРПОУ 38531584) в частині 3% від загальної вартості; ТОВ «Рокада Транс» (код ЄДРПОУ 39012390) в частині 100% від загальної вартості; ТОВ«Поділ Рент» (код ЄДРПОУ 39960786) в частині 100% від загальної частки; ТОВ«Дорентал» (кодЄДРПОУ 38982167) в частині 3% від загальної частки.

Цією ж ухвалою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №42014000000000521 від 18.06.2014 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління майно належне ОСОБА_3 та зобов`язано забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали. Також, заборонено державному реєстратору та нотаріусам вносити зміни пов`язані зі зміною засновника, зміни в статутні документи товариств, а також будь-які інші реєстраційні дії щодо ТОВ«Маркет Центр» (код ЄДРПОУ 38357237) в частині 5% від загальної частки; ТОВ«Торгово-Розважальний Центр «Бонанза» (код ЄДРПОУ 38531584) в частині 3% від загальної вартості; ТОВ«Рокада Транс» (код ЄДРПОУ 39012390) в частині 100% від загальної вартості; ТОВ«Поділ Рент» (код ЄДРПОУ 39960786) в частині 100% від загальної частки; ТОВ«Дорентал» (код ЄДРПОУ 38982167) в частині 3% від загальної частки, які належать їх учаснику ОСОБА_3 .

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Мотивуючи подане клопотання, представник власника майна ОСОБА_4 не зазначає, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому слідчий суддя вирішує безпосередньо поставлене перед ним питання необґрунтованості накладення арешту.

У статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 170 КПК України, в редакції чинній на час постановлення ухвали про арешт майна слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу, а спеціальної конфіскації на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. При цьому, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, які наявні в судовій справі №757/35376/19-к Печерського районного суду м.Києва, ОСОБА_3 протягом 1998-2014 років офіційно отримав доходи в розмірі 762146,21 грн., при цьому одним з останніх місць його роботи є ТОВ«ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРУПА СКІФ». В свою чергу, злочинною організацією на чолі з підозрюваним ОСОБА_7 , здійснювався фактичний контроль за діяльністю ТОВ«ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРУПА СКІФ», засновником якого виступає ТОВ«КУА «Юнісон Фінанс», яка відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 07.06.2018 входить до групи підприємств «ЮНІСОН», що використовувались для реалізації розробленого ОСОБА_7 , злочинного плану. Також, в ході проведення 14.07.2017 обшуку приміщення за адресою: м. Київ, площа Спортивна 1А, яке на праві власності належить ТОВ«ЮНІСОН ГРУП», вилучено документи, які підтверджують набуття ОСОБА_3 об`єктів нерухомості, а саме: квартири АДРЕСА_9 2003 р.н. 135901780000; квартири № 67 р.н. 215239180000; квартири № 25 р.н.31175468000, на загальну суму 10528571,18 грн. Всі правочини про купівлю ОСОБА_3 вищевказаних об`єктів нерухомості проходили в один день - 06.07.2017, продавець - ТОВ «КИЇВ СІТІ АПАРТМЕНТС», яке також за версією слідства входить до групи «ЮНІСОН».

Представник власника майна ОСОБА_4 пояснив невідповідність доходів ОСОБА_3 вартості придбаного майна тим, що кошти на придбання квартир були отримані за рахунок продажу 27.04.2017 нежитлового будинку для розміщення офісних приміщень, який належав останньому, за 53 млн. грн, і що отриманих грошових коштів було достатньо для придбання квартир 06.07.2017 у ТОВ«Київ Сіті Апартментс».

Водночас, при досліджені матеріалів справи встановлено, що 26.12.2015 ТОВ«ЮНІСОН ГРУП» на підставі договору-купівлі продажу передало у власність ТОВ«Поділ Рент» нежитловий будинок для розміщення офісних приміщень, загальною площею 1124,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_10 за 4050000 грн.; 26.04.2017 вказаний нежитловий будинок ТОВ«Поділ Рент» передало у власність ОСОБА_3 за 4093000 грн., на підставі договору купівлі-продажу, в якому сторони свідчать, що обізнані з ринковою вартістю аналогічного майна, а ціна є справедливою та відповідає його дійсній вартості; 27.04.2017 зазначений нежитловий будинок ОСОБА_3 передав у власність ТОВ«ОПТІМА БІЗНЕС» за 53000000 грн., на підставі договору купівлі-продажу, в якому сторони свідчать, що обізнані з ринковою вартістю аналогічного майна, а ціна є справедливою та відповідає його дійсній вартості. Враховуючи зазначене та те, що договори купівлі-продажу від 26.04.2017 та 27.04.2017 були посвідчені одним нотаріусом, а вартість майна за один день зросла на 48907000 грн., в стороннього спостерігача виникають об`єктивні сумніви, щодо обґрунтованої вартості операцій з вказаним вище нерухомим майном.

Слідчий суддя звернула увагу, що станом на 22.09.2016, тобто до моменту продажу об`єкта нерухомості ТОВ«Поділ Рент» - ОСОБА_3 , останній був власником корпоративних прав ТОВ«Поділ Рент» з розміром внеску до статутного капіталу 349650 грн., коли повний розмір статутного капіталу становив 350000 грн.

Відповідно до п. 7 договору купівлі-продажу від 26.04.2017, суму коштів у розмірі 4093000 грн. покупець зобов`язується внести на рахунок продавця до 27.04.2017.

У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що ним не були сплачені грошові кошти за придбані об`єкти нерухомості (квартири) в зв`язку з тим, що на момент укладення таких угод рахунки фірми, яка виступала продавцем об`єктів нерухомості, були арештованими.

Вказане дає достатні підстави вважати, що існує зв`язок операцій з нерухомістю від підконтрольних підприємств групи «ЮНІСОН» через інші підприємства, по завищеній вартості, з метою подальшого перепродажу та отримання прибутку від майна, яке набув ОСОБА_3 та те, що вказане нерухоме майно було набуте внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, а саме через схеми легалізації грошових коштів.

В силу ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації відповідає нормам закону, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проводиться за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, за вчинення, яких передбачено основне покарання у виді позбавленням волі, і є підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт, одержано внаслідок вчинення злочинів, за ознаками яких проводиться досудове розслідування.

Посилання адвоката ОСОБА_4 на неможливість застосування спеціальної конфіскації при накладенні арешту на вказане майно ОСОБА_3 через те, що злочини, за ознаками яких проводиться досудове розслідування, були закінчені в лютому 2014 року, до моменту визначення поняття щодо спеціальної конфіскації в законодавстві України, слідчий суддя вважає безпідставними, такими, що не відповідають дійсності, з огляду на таке.

Так, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 18.04.2013 до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України введені зміни стосовно спеціальної конфіскації. Розділом 2 даного Закону, передбачено, що цей закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. Закон був опублікований в газеті «Голос України» 15.06.2013, тому датою визначення в законодавстві положень, що регулюють спеціальну конфіскацію, слід вважати 15.12.2013.

На думку слідчого судді, посилання адвоката ОСОБА_4 , як на підставу для скасування арешту майна, на обставини не повідомлення ОСОБА_3 про підозру у кримінальному провадженні №42014000000000521, є безпідставними, оскільки арешт на майно останнього було накладено, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, згідно якої арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу. Крім того, в своєму клопотанні ОСОБА_4 не оспорює відповідність арештованого майна критеріям визначених ст. 98 КПК України.

Представник власника майна ОСОБА_4 посилається на те, що стороною обвинувачення не наведено достатніх та належних даних про наявність підстав, які б виправдовували тривалий арешт майна. З огляду на розмір шкоди, завданої злочином, що розслідується в даному кримінальному провадженні на загальну суму 6301601270 грн. та на ймовірну причетність ОСОБА_3 до схеми легалізації грошових коштів, слідчий суддя приходить до висновку, що втручання в інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадженні є обґрунтованим.

Аргумент представника ОСОБА_4 про те, що в матеріалах клопотання прокурора про арешт майна відсутні документи, що обґрунтовують його доводи, є надуманим, оскільки це спростовується дослідженими матеріалами судової справи №757/35376/19-к, отриманими з Печерського районного суду м. Києва. Так, до клопотання прокурора було додано документи кримінального провадження (на 393 аркушах), які були досліджені слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва під час вирішення питання про накладення арешту на майно.

Також слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на те, що ОСОБА_3 оплачує житлово-комунальні послуги та рахунки за електроенергію по об`єктам нерухомості, на які накладено арешт, оскільки з наданих захисником квитанцій убачається, що такі оплати були здійснені ще у 2018 році, тобто до постановлення ухвали про арешт об`єктів нерухомості (09.07.2019), про яку йдеться у даному клопотанні.

З огляду на наведене вище, наявні достатні підстави вважати, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к на майно ОСОБА_3 , а саме на об`єкти нерухомості, був накладений обґрунтовано і тому відсутні підстави для його скасування в частині.

Слід зазначити, що право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно не порушується.

Питання про скасування арешту майна відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України уповноважений вирішувати суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Зокрема, суд скасовує арешт майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Отже, в разі якщо до об`єктів нерухомості, на які було накладено арешт, не буде застосовано спеціальну конфіскацію, ОСОБА_3 зможе реалізувати свої права власника у повному обсязі.

Щодо позбавлення права на користування майном, яке на даний час перебуває в управлінні Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, слідчий суддя зазначає, що в разі встановлення незаконного накладення арешту на майно, власник майна має право на отримання відшкодування шкоди, у порядку і розмірах, встановлених законодавством, у тому числі і неотриманих доходів у вигляді орендної плати за об`єкти нерухомості, належні ОСОБА_3 .

Ураховуючи, що представник власника майна не довів, що наявні обставини, які підтверджують те, що арешт на майно ОСОБА_3 був накладений необґрунтовано, клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яке подане у кримінальному провадженні №42014000000000521 від 18.06.2014, про часткове скасування арешту майна ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2019 у справі №757/35376/19-к.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1