Рішення

від 29.09.2020 по справі 585/2034/20

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2034/20

Номер провадження 2-о/585/179/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/2034/20, провадження № 2-о/585/179/20

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Великобубнівська сільська рада Роменського рада Сумської області, приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Людмила Володимирівна,

розглянув в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року.

Представник заявника: ОСОБА_2 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 09 червня 2020 року, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000395, Ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1007866.

Представник заінтересованої особи - Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області по закону - сільський голова Коляда Л. В.

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій учасників справи:

ОСОБА_2 , яка є представником ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження і просить встановити факт визнання батьківства ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , який народився у с. Великі Бубни Роменського району Сумської області.

Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, так як дозволить реалізувати право на оформлення спадщини після смерті батька. Заявник не може оформити спадщину, оскільки його батьки проживали без реєстрації шлюбу. У свідоцтві про народження заявника його батька зі слів матері було зазначено як ОСОБА_4 , а по-батькові дитини записане як ОСОБА_5 . Чинним законодавством не встановлено позасудового порядку встановлення вказаного факту, тому змушена звернутися до суду з цією заявою.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримала заяву, просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній обставини.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

19 серпня 2020 року постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено розгляд справи на 09 год. 45 хв. 11 вересня 2020 року. Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслано учасникам справи.

Представник заінтересованої особи - Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Від сільського голови до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, заяву визнають і просять її задовольнити (а.с. 35).

Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л. В. у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с.24).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 196813, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,371 га, виданий 19 травня 2003 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Заруддя Роменського району Сумської області (а.с.8).

У свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_2 , його матір`ю вказана ОСОБА_6 , у графі батька зазначене лише ім`я ОСОБА_4 (а.с.9).

Згідно довідки Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області № 02-23/105 від 04.06.2020 року гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 , виконавчим комітетом Зарудянської сільської ради не посвідчувався. На час смерті ОСОБА_3 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , крім померлого, були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 1961 р.н.- син, ОСОБА_7 -1995 р.н. - внука, ОСОБА_8 - 1990 р.н., ОСОБА_9 -1991 р.н. ОСОБА_10 2009 р.н., ОСОБА_11 - 2011 р.н. Будь-яких інших осіб зареєстрованих та проживаючих за вище вказаною адресою на час смерті ОСОБА_3 не було (а.с.10).

Відповідно до довідки Зарудянської сільської ради Роменського району Сумської області № 02-23/104 від 02.06.2020 року, виданої ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , 1935 р.н. був зареєстрований та постійно проживав разом з ним (з 04.03.1997 р. і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство (а.с.11).

В погосподарській книзі ОСОБА_3 , 1936 р.н., зазначений головою сім`ї, ОСОБА_6 , 1922 р.н., - його дружиною, а ОСОБА_1 , 1961 р.н. - сином (а.с.12).

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є однокласницею заявника. ОСОБА_3 вона знала як батька ОСОБА_1 , працювала разом з батьком заявника. Усі знали, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 , бо його батьки увесь час жили разом. Іншої сім`ї, дітей у ОСОБА_3 не було.

ОСОБА_13 пояснила, що з батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вона працювала разом на фермі. Проживав ОСОБА_3 у с. Великі Бубни, а потім, після смерті матері, його забрав заявник до себе. Інших дітей у ОСОБА_3 не було.

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту визнання батьківства.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини 1 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно частини 3 статті 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 СК України.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 даної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України в абз.3-5 п.7 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , вказав, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Також в п.3 даної Постанови зазначено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені в статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватись при розгляді справ цієї категорії,повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилась до 01 січня 2004 року необхідно застосувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Згідно частини 1 статті 53 КпШС УРСР (1963 року) в разі народження дитини у батьків, які не перебували у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене у судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що відсутність документів, що підтверджують факт батьківства ОСОБА_3 відносно заявника ОСОБА_1 , заважає заявнику реалізувати свій законний інтерес, спрямований на оформлення спадщини, що являється підставою для задоволення даної заяви.

Крім того, на підставі пояснень свідків та досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає встановленою обставину, що за життя ОСОБА_3 визнавав своє батьківство щодо заявника, вони з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, мати спільну дитину - ОСОБА_1 , якого разом виховували та утримували, суд приходить до висновку, що заявником повністю доведено факт батьківства ОСОБА_3 відносно нього.

Встановлення даного факту створює заявника умови для здійснення особистого майнового права - отримання спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст. ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України.

Суд вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 01 жовтня 1968 року, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в с. Великі Бубни Талалаївського району Сумської області.

Судові витрати залишити за заявником.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Великобубнівська сільська рада Роменського району Сумської області, місцезнаходження: 42037, Україна, Сумська область, Роменський район, с. Великі Бубни, вул. Центральна, 23, код ЄДРПОУ 04388840.

Заінтересована особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Білашенко Людмила Володимирівна, місцезнаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 100/39.

Повне судове рішення складене 01 жовтня 2020 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова