Ухвала

від 30.09.2020 по справі 377/826/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 377/826/19

провадження № 61-13733 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на рішення Славутицького міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа - первинна профспілкова організація державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС (далі - ДП УЗФО ЧАЕС) від 18 вересня 2019 року № 423-ос про припинення трудового договору, поновити її на посаді бухгалтера 1 категорії, стягнути з державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС (далі - ДСП Чернобильська АЕС ) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 18 вересня 2019 року № 423-ос голови комісії з реорганізації ДП УЗФО ЧАЕС про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера 1 категорії ДП УЗФО ЧАЕС з 30 вересня 2019 року.

Поновлено ОСОБА_1 з 30 вересня 2019 року на посаді бухгалтера 1 категорії на ДСП Чернобильська АЕС .

Стягнуто з ДСП Чернобильська АЕС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 жовтня 2019 року по 24 лютого 2020 року у розмірі 85 304,00 грн без урахування передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на вказаній вище посаді.

У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДСП Чернобильська АЕС , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 1 та 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом п`ятим частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, що стягуються чи оспорюються, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 85 304,00 грн . Отже, ціна позову станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 250=525 500 грн).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності, розглядалася судами попередніх інстанцій в порядку спрощеного позовного провадження та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Заявник стверджує, що ця справа має виняткове значення з огляду на те, що судами прийнято 17 аналогічних рішень на користь позивачів, відтак їх виконання призведе до додаткового навантаження на Державний бюджет.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що заявником не було наведено фактів та надано на їх підтвердження доказів, які б підтверджували, що справа становить значний суспільний інтерес або має для заявника виняткове значення.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ДСП Чернобильська АЕС подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно роз`яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС на рішення Славутицького міського суду Київської області від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , третя особа - первинна профспілкова організація державного підприємства Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара