Постанова

від 22.09.2020 по справі 925/178/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2020 р. Справа№ 925/178/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

Секретар судового засідання: Огірко А.О.

За участю представників учасників процесу:

від позивача: не з`явилися;

від прокуратури: Колодяжна А.В. (прокурор відділу прокуратури міста Києва) - за посвідченням № 036177 від 04.11.2015;

від відповідача-1: не з`явилися;

від відповідача-2: адвокат Шамов О.А. - за ордером серія ЧК № 49821 від 05.03.2019.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 (суддя Кучеренко О.І., м. Черкаси, повний текст рішення складено 22.03.2019)

за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, м. Умань, Черкаська обл.

в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, м. Київ

до 1) Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, м. Черкаси

2) Селянського (фермерського) господарства Віра , с. Мала Маньківка, Маньківський р-н, Черкаська обл.

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними та скасування додаткових угод, скасування державної реєстрації

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

09.02.2019 Перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 10.02.2016 № 23-999/14-16-СГ, визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 01.12.2017 № 23-10893/14-17-СГ, визнати недійсною додаткову угоду від 10.02.2016 до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2010, який укладено між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області та Селянським (фермерським) господарством Віра , визнати недійсною додаткову угоду від 11.12.2017 до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2010, скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером 24078991 щодо права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 123185000:03:002:0196 площею 23,4398 га, яка розташована в адміністративних межах Харківської сільської ради Маньківського району за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті вивчення стану законності в частині конкурсного порядку набуття прав користування на земельні ділянки державної форми власності, прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства, яке полягає в укладенні між ФГ Віра та Маньківською РДА додаткової угоди від 10.02.2016, після закінчення договору оренди землі від 30.12.2010. Вказаною угодою передбачено поновлення договору оренди земельної ділянки, однак площа земельної ділянки за цією додатковою угодою зменшилась з 35,3398 га до 31,4398 га. Зміна об`єкта оренди виключає можливість поновлення договору оренди на тих же умовах, а потребує укладення нового правочину щодо нового (зміненого) предмета договору, що відповідає вимогам ч. 12 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та право на оренду земельної ділянки мало б здійснюватися через земельні торги, що передбачено у ст. 134 Земельного кодексу України. В силу того, що додаткова угода від 10.02.2016 до договору оренди землі підлягає визнанню недійсною, оскільки укладена з порушенням вимог земельного законодавства, визнанню незаконним та скасуванню підлягає наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 01.12.2017 № 23-10893/14-17-СГ, також додаткова угода від 11.12.2017, відповідно до якої площа земельної ділянки, що орендується зменшилась до 23,4398 га (кадастровий номер 7123185000:03:002:0196 та на підставі чого було здійснено державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки, яка на даний час i перебуває у користуванні СФГ BIPA . Укладання договору оренди державних земель є похідним від правового акту, на підставі якого він укладається. Також підлягає скасуванню запис в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровим номером 7123185000:03:002:0196 площею 23,4398 га в адміністративних межах Харківської сільської ради Манькiвського району за межами населеного пункту за номером 24078991 від 18.12.2017.

Звертаючись до суду із позовною заявою в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру прокуратура захищає інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин. Незаконна передача земельних ділянок у користування порушує державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 (суддя Кучеренко О.І., м. Черкаси, повний текст ухвали складено 22.03.2019) позов залишено без розгляду.

Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 53, 174, 185, 226 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов до висновку про залишення позову без розгляду, оскільки до повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не віднесено оскарження наказів своїх територіальних органів, зокрема, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.

Крім того, суд першої інстанції не погоджується з тим, що зміна істотних умов договору унеможливлює поновлення договору оренди, у разі дотримання порядку її вчинення, оскільки ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Внесення наступних змін до істотних умов договору передбачено загальним порядком укладення та зміни договорів, яким визначено, що за взаємною згодою сторін можуть бути змінені будь-які умови договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, керівник Уманської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 131-1 Конституції України та порушенням норм процесуального права - ст.ст. 4, 7, 53, 86 ГПК України.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема, що порушено вимоги ч. 12 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки у даному випадку зміна об`єкта оренди виключає можливість поновлення договору оренди на тих же умовах, а потребує укладання нового правочину щодо нового (зміненого) предмета договору.

Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції не прийняв до уваги норми пп. 22 п. 11 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, відповідно до якого голова Держгеокадастру скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

10.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким, відповідач-1 просить апеляційну скаргу керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 - без змін.

10.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшли пояснення, відповідно до яких, позивач просить апеляційну скаргу керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

30.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Селянського (фермерського) господарства Віра надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким, відповідач-2 просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури - без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 у справі № 925/178/19 відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 призначено на 20.05.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1340/19 від 20.05.2019 у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/178/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 для розгляду справи № 925/178/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 925/178/19 апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Михальської Ю.Б.; розгляд справи призначено на 03.06.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 925/178/19 апеляційне провадження у справі № 925/178/19 зупинено до розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи № 587/430/16-ц; зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верхового Суду справи № 587/430/16-ц.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2308/19 від 24.07.2019 у зв`язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/178/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 для розгляду справи № 925/178/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 у справі № 925/178/19 у задоволенні клопотання Першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі № 925/178/19 відмовлено; у задоволенні клопотання Заступника прокурора міста Києва про поновлення провадження у справі № 925/178/19 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 925/178/19 у задоволенні клопотання Заступника прокурора міста Києва про поновлення провадження у справі № 925/178/19 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 925/178/19 поновлено апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 призначено на 06.11.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4484/19 від 06.11.2019 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/178/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 для розгляду справи № 925/178/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 925/178/19 апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 призначено на 04.12.2019.

04.12.2019 розгляд апеляційної скарги керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4853/19 від 05.12.2019 у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/178/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 для розгляду справи № 925/178/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі № 925/178/19 апеляційну скаргу керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Шаптала Є.Ю., Іоннікова І.А.; розгляд апеляційної скарги керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 призначено на 05.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 у справі № 925/178/19 зупинено провадження у даній справі за апеляційною скаргою керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/178/19 у задоволенні клопотання прокурора Винника О. про поновлення провадження у справі № 925/178/19 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 925/178/19 поновлено провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Уманської місцевої прокуратури Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 призначено на 22.09.2020.

Явка представників сторін

22.09.2020 в судове засідання з`явився прокурор відділу прокуратури міста Києва та представник Селянського (фермерського) господарства Віра .

В судове засідання 22.09.2020 не з`явилися представники Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, які повідомлялися завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Щодо повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання слід зазначити наступне.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням вище викладеного, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача та відповідача-1 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та докази надіслання судом апеляційної інстанції процесуальних документів учасникам справи на належну адресу, з огляду на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд оскаржуваного судового акту в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні 22.09.2020 прокурор відділу прокуратури міста Києва підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просила її задовольнити в повному обсязі, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22.09.2020 в судовому засіданні представник Селянського (фермерського) господарства Віра заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Манькiвської районної державної адміністрації № 380 від 08.11.2010 Селянському (фермерському) господарству Bіра надано дозвіл на підготовку технічної документації iз землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 35,3398 га ріллі.

В подальшому, 29.12.2010 розпорядженням Maньківської райдержадмiнiстрацiї № 456 Селянському (фермерському) господарству Віра затверджено технічну документацію з землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 35,3398 га.

30.12.2010 між Маньківською районною державною адмiнiстрацiєю та Селянським (фермерським) господарством Bіра укладено договір оренди землі, який 30.12.2010 зареєстровано у Maньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041079000249.

27.01.2016 Селянське (фермерське) господарство Bіра звернулося до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області з клопотанням № 350/0/1-16 про внесення змін до договору оренди землі від 30.12.2010 в адміністративних межах Харківської сільської ради Маньківського району. За результатами розгляду клопотання Головним управлінням було видано наказ від 10.02.2016 № 23-999/14-16-СГ про поновлення договору оренди землі та внесення змін до нього.

10.02.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області та Селянським (фермерським) господарством Bipа укладено додаткову угоду, згідно з якою сторони узгодили внести зміни до договору оренди землі в частині зазначення орендодавця, визначення розміру земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки та строку дії договору до 10.02.2023, вказана додаткова угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.02.2016.

Наказом Головного управління № 23-10893/14-17-СГ від 01.12.2017 було припинено за згодою сторін право користування земельною ділянкою на 8 га та вирішено внести зміни до договору оренди землі від 30.12.2010.

11.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду, яка зареєстрована у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , згідно якої площа переданої в оренду земельної ділянки за взаємною згодою визначена у розмірі 23,4398 га з кадастровим номером 7123185000:03:002:0139 в адміністративних межах Харківської сільської ради Маньківського району та визначено нормативно-грошову оцінку ділянки.

Подаючи позов до суду, прокурор обґрунтовує його подання порушенням інтересів держави та зазначає, що незаконна передача земельних ділянок у користування порушує державні інтереси, унеможливлює правомірне отримання коштів за таке користування та перешкоджає законному розпорядженню земельними ділянками і просить скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 10.02.2016 № 23-999/14-16-СГ, від 01.12.2017 № 23-10893/14-17-СГ, визнати недійсними додаткові угоди від 10.02.2016 та від 11.12.2017 до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2010, які укладені між Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області та Селянським (фермерським) господарством Віра і як наслідок скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Внаслідок ненадання земельних ділянок в оренду шляхом проведення земельних торгів бюджет сільської ради втрачає кошти в сумі більше 10000 грн на рік, що свідчить про порушення інтересів держави та в свою чергу спонукає прокурора звернутися із цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга Уманської місцевої прокуратури Черкаської області не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відтак, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду № 924/1237/17 від 20.09.2018 та № 910/18770/17 від 01.11.2018, № 920/284/18 від 26.02.2019.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

З огляду на викладене вище, підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, зокрема, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. Тому, суд при перевірці обґрунтованості підстав для звернення прокурора з даною позовною заявою досліджує питання можливості здійснення визначеним прокурором позивачем судового захисту їх прав самостійно, належність здійснення захисту ними, та в чому полягає порушення інтересів держави в даному випадку, який на думку прокурора є виключним.

Як вбачається з позову прокурором зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Діяльність зазначеної служби урегульована Положенням про "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015.

Згідно з пунктом 1 цього Положення, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, з огляду на наведені правові норми, якими урегульована діяльність цього державного органу, до його повноважень не віднесено повноваження щодо оскарження наказів своїх територіальних органів, зокрема, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області. Повноваження Держгеокадастру щодо своїх підрозділів передбачають лише надання територіальним органам методичної і практичної допомогу, проведення перевірок їх діяльності (пункт 5 Положення); аналіз результатів діяльності територіальних органів, що забезпечують здійснення повноважень з розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, розробку заходів щодо підвищення ефективності функціонування територіальних органів (пункт 5 1 Положення). Крім того, згідно з пунктом 9 Положення, Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Тобто, орган, який зазначений прокурором у якості позивача не є тим органом, компетенції якого віднесені владні чи інші повноваження у наведених прокурором правовідносинах.

Крім того, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві повинен обґрунтувати, у чому полягає порушення інтересів держави чи необхідність їх захисту.

Як вбачається зі змісту позовної заяви порушення інтересів держави прокурор вбачає у порушенні порядку поновлення договору оренди земельної ділянки, який передбачений у статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині недотримання цієї процедури через зміну розміру орендованої земельної ділянки. У зв`язку з цими змінами прокурор вважає, що право на поновлення договору у орендаря не виникає і земельна ділянка повинна надаватися у користування виключно на конкурсних засадах.

Частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, внесення наступних змін до істотних умов договору передбачено загальним порядком укладення та зміни договорів, яким визначено, що за взаємною згодою сторін можуть бути змінені будь-які умови договору.

Також, прокурор не довів та належними доказами не підтвердив наявність у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру повноважень оскаржувати накази Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та визнавати недійсними правочини, стороною яких Держгеокадастр не є.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та самостійно звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.

При подачі позову прокурором не зазначено жодних юридично значимих причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.

З огляду на вказані обставини справи, сама присутність прокурора на судовому процесі на стороні позивача ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, та створює відчуття нерівності у сторони відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, ГУ Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і їй підпорядковане.

Відповідно до пункту 3 цього положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Аналіз вказаного дає підстави стверджувати, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач -1) є лише територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (позивача) і яке створено саме з метою реалізація повноважень останньої на території Черкаської області.

Таким чином, звертаючись з позовом у даній справі, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурором фактично визначено Позивачем та одним із Відповідачів у справі одну і ту ж особу - Держгеокадастр.

Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".

Отже, у випадку встановлення судом процесуального випадку за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову у цій частині є неможливим за відсутністю спору, як такого.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини, суд першої інстанції правомірно залишив позов прокурора без розгляду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уманської місцевої прокуратури Черкаської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.03.2019 у справі № 925/178/19 залишити без змін.

3. Справу № 925/178/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 29.09.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала