Постанова

від 28.09.2020 по справі 904/818/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року Справа № 904/818/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 у справі №904/818/20 (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 30.06.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СИРОВИНА", м. Рогатин Рогатинського району Івано-Франківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", м. Дніпро

про стягнення 298881,81 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО СИРОВИНА" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" (надалі Відповідач) та просило стягнути основну заборгованість - 264169,88 грн, 3% річних - 7925,10 грн, інфляційне збільшення суми боргу - 10830,97 грн, пеню - 15955,86 грн, а загалом 298881,81 грн; судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №149/2016 від 03.08.2016 року щодо оплати поставленої продукції.

Відповідач відзив на позов не надав, вимог не заперечив, подав лише декілька клопотань про відкладення розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 у справі №904/818/20 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СИРОВИНА" основну заборгованість за Договором №149/2016 від 03.08.2016 у розмірі 264169,88 грн, 3% річних у розмірі 7923,08 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 7987,15 грн, пеню у розмірі 15955,86 грн та 4440,54 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог щодо заборгованості за поставлену продукцію та частковими помилками при розрахунках інфляційних втрат та річних.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду було прийнято за відсутності представників сторін та суд не впевнився в достовірності доказів, наданих позивачем, суд повинен був в обов`язковому порядку перевірити оригінали доказів, що знаходяться у позивача. Також посилається на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що суд не з`ясував всі обставини справи, тому таке рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 28.09.2020 о 14 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. у справі здійснено повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. та ухвалою від 28.09.2020 означена колегія прийняла справу до свого провадження.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, явка повноважних представників в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО СИРОВИНА", як Постачальником, було укладено Договір №149/2016 від 03.08.2016 (надалі Договір).

Відповідно до умов цього Договору:

- постачальник зобов`язався передати, а Покупець прийняти та оплатити товар - м`ясну продукцію на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1);

- вартість та найменування товару зазначається в Специфікаціях до даного Договору, які є його невід`ємними частинами (п.1.2.);

- поставка товару здійснюється на умовах у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів „ІНКОТКРМС" в редакції 2010 року. Поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в Специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою товару (п.3.3., 4.1);

- загальна орієнтовна сума даного договору складає 100000,00 грн з ПДВ. Остаточна сума договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, зазначеної у накладних.

- оплата Покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (п.4.3., 5.1);

- оплата здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту поставки або інші строки, погоджені Сторонами шляхом ведення письмових переговорів та після надання всіх документів, зазначених у п. 6.4 цього Договору, а також після реєстрації Постачальником в єдиному реєстрі податкової накладної згідно вимог, встановлених діючим законодавством (п.5.2);

- у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період (п. 7.3);

- цей договір вступає в силу 03.08.2016, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на висновок органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог) та діє до 02.08.2017 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) по даному Договору (п.10.5., 10.6).

На виконання умов договору в січні 2019 року Позивач поставив Відповідачу товар - м`ясну продукцію на загальну суму 926486,48 грн, що підтверджується видатковими накладними №56 від 03.01.2019, №274 від 09.01.2019, №333 від 10.01.2019, №515 від 14.01.2019, №535 від 15.01.2019, №663 від 17.01.2019, №782 від 21.01.2019, №780 від 21.01.2019, №867 від 22.01.2019, №959 від 23.01.2019, №976 від 24.01.2019, №1031 від 25.01.2019; товарно-транспортними накладними №Р7078 від 03.01.2019, №Р274 від 09.01.2019, №Р333 від 10.01.2019, №Р11045 від 14.01.2019, №Р535 від 15.01.2019, №Р663 від 17.01.2019, №Р7078 від 21.01.2019, №Р780 від 21.01.2019, №Р867 від 22.01.2019, №Р959 від 23.01.2019, №Р976 від 24.01.2019, №Р1031 від 25.01.2019 та податковими накладними (арк.с. 17-63).

Відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 840000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с. 65-87), Сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків за період: січень - квітень 2019 та визначено заборгованість відповідача в сумі 264169,88 грн (арк.с. 88).

Як встановлено судом першої інстанції, сторони шляхом листування прийшли до згоди щодо зміни призначення платежів за деякими платіжними дорученнями, зарахування частини оплат за іншими зобов`язаннями, та визначили саме цю суму заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку борг не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом, та просив стягнути борг 264169,88 грн, пеню за період прострочення з 03.02.2019 по 03.07.2019 - 15955,86 грн, 3% річних за період прострочення -з 03.02.2019 по 03.02.2020 - 7925,10 грн та суму 10830,97 грн інфляційних втрат за період січень - грудень 2019.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач заборгованість не сплатив, тому суд прийшов до обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог частково, здійснивши часткове перерахування 3% річних та інфляційних втрат.

Апелянт не оскаржує висновків суду щодо встановленої суми заборгованості, нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення суду було прийнято за відсутності представників сторін та суд не впевнився в достовірності доказів, наданих позивачем, суд повинен був в обов`язковому порядку перевірити оригінали доказів, що знаходяться у позивача. Також посилається на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

В силу вище наведених положень ст. 269 ГПК України апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції саме в межах вище наведених доводів апелянта.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач був повідомлений про час та місце слухання справи в суді першої інстанції належним чином відповідно до положень ст. 120 ГПК України, що також підтверджується неодноразово поданими ним клопотаннями про відкладення розгляду справи.

Таким чином, суд дотримався вимог процесуального закону щодо повідомлення сторін, а відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та надання відзиву на позов, якими він користується на свій власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У статті 91 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивачем до позовної заяви були подані належним чином засвідчені копії письмових доказів, зокрема і договору, та зазначено, що оригінали цих доказів знаходяться у нього.

Відповідач не подавав заяви до суду першої інстанції щодо витребування у позивача оригіналів доказів, не ставив під сумнів відповідність наданих позивачем копій оригіналам, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для витребування оригіналів документів, оскільки сумнівів щодо їх достовірності у суду не виникало.

Слід зазначити, що у апеляційній скарзі апелянт також не зазначає, в чому саме надані позивачем копії документів викликають у нього сумнів, а посилається лише на те, що суд не оглянув оригінали та не пересвідчився в їх наявності та достовірності.

Процесуальний закон не вимагає від суду в обов`язковому порядку витребувати кожного разу оригінали документів, а вказує лише на те, що вказана дія здійснюється судом в разі наявності сумнівів у достовірності копій, чого відповідачем не висловлювалося.

За наведених обставин справи та положень закону доводи апелянта в цій частині є безпідставними, як і інші доводи щодо неспівмірності витрат на професійну правову допомогу, оскільки такі витрати судом у цій справі не стягувалися.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 у справі №904/818/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 у справі №904/818/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, визначених ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 02 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд