ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.09.2020Справа № 924/142/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-НГ"
про стягнення заборгованості в розмірі 319 615,82 грн,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 16.09.2020,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-НГ" про стягнення 319 615,82 грн заборгованості, з яких 316 608,70 грн основного боргу, 2435,12 грн пені, 572,00 грн три проценти річних па підставі договору № 286/2/19/123 від 16.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 позовну заяву було залишено без руху.
Позивачем 05.03.2020 подано заяву від 04.03.2020 про усунення недоліків, допущених при поданні позову.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.04.2020.
У засіданні 06.04.2020 постановлено ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 14.05.2020.
За наслідками судового засідання 14.05.2020 Господарським судом Хмельницької області була постановлена ухвала, якою справу № 924/142/20 було передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
За наслідками автоматичного розподілу справи № 924/142/20 справа передана для розгляду судді Джарти В. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 прийнято справу № 924/142/20 до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2020 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.
15.07.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання у справі на 05.08.2020 з огляду на неявку представників сторін та невиконання ухвали суду від 16.06.2020.
За наслідками підготовчого засідання 05.08.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу № 924/142/20 до судового розгляду по суті на 02.09.2020.
18.08.2020 на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку комплекс технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon.
За наслідками розгляду клопотання позивача суд 25.08.2020 ухвалив задовольнити клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відео конференції та дозволити представнику позивача приймати участь в призначеному на 02.09.2020 засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку комплекс технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon.
За наслідками судового засідання 02.09.2020 розгляд справи по суті відкладено на 16.09.2020.
09.09.2020 на офіційну електронну поштову адресу суду надійшла інформація від позивача щодо представника, який буде брати участь у судовому засіданні.
У судове засідання 16.09.2020 сторони представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлені у встановленому чинним законодавством порядку.
Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.10.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький (далі Відділ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Продторг-НГ" (далі Товариство) укладено договір № 37 про відшкодування вартості теплопостачання спожитого в процесі надання послуг з харчування, за яким Товариство зобов`язалося відшкодовувати Відділу вартість теплової енергії, спожитої нею у кожній їдальні військових частин, у процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю харчування № 286/2/19/123 від 16.10.2019, укладеного Товариством з Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 1.2 вказаного правочину розмір фактично опалювальних площ, які задіяні Товариством, визначено у додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.
Нарахування теплопостачання у в/ч А 2502 здійснюється згідно показника лічильна обліку теплової енергії. Номер та показник лічильника станом на 17.10.2019 року 2669 (пункт 1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що розмір тарифу встановлюється Товариством на основі калькуляції, або виходячи з вартості тарифу прямих постачальників.
Відповідно до пункту 2.1 договору останнім днем календарного місяця Відділ оформлює та надає Товариству рахунок-фактуру, акт відшкодування вартості теплопостачання, які є підставою для проведення оплати по даному договору.
Як встановлено пунктом 3.2.3 договору, після отримання від Відділу оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунку-фактури та акту відшкодування вартості теплопостачання Товариство протягом 10 банківських днів має здійснити оплату.
Додатком № 1 до договору наведений перелік об`єктів та розмір фактично опалюваних площ, що задіяні Товариством: А 3267 Старокостянтинів (площа 339,04 кв.м.), А 2339 Хмельницький (площа 417,1 кв.м.), А 3730 Шепетівка (388,6 кв.м.), А 3808 Хмельницький (площа 761,8 кв.м.), А 3013 с. Грузевиця (площа 432,1 кв.м.), А 4009 Старокостянтинів (площа 244,3 кв.м.), А 2502 Старокостянтинів (площа 1149,8 кв.м.), А 1827 Шпиченці (площа 400,6 кв.м.), А 1358 Цвітоха (площа 340,2 кв.м.).
Із матеріалів справи вбачається, що Відділ направив Товариству на оплату рахунок-фактури № 8 від 31.12.2019 та акт відшкодування вартості теплопостачання № 146 від 31.12.2019, за якими розрахунок вартості теплопостачання становить 316 608,70 грн. Факт отримання відправлення за накладною № 59000477714394 директором Абрамовим В.О. 13.01.2020 підтверджується відомостями з офіційного сайту ТОВ «Нова пошта».
Оскільки Товариство відшкодування вартості теплопостачання не здійснило, Відділ звертався до Товариства з претензією № 180 від 21.01.2020, однак відповіді або грошових коштів не отримав.
Як вже зазначалось, Товариство своїм правом подання відзиву суду не скористалося.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки, заборгованість відповідача по відшкодуванню вартості теплопостачання в сумі 316 608,70 грн належним чином доведена, доказів сплати Товариством заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Разом з тим, Відділом нараховано та заявлено до стягнення за несвоєчасне відшкодування вартості теплопостачання 2435,12 грн пені за період з 25.01.2020 по 17.02.2020, а також 572 грн трьох процентів річних.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
Судом встановлено, що Товариство допустило прострочення виконання зобов`язання з відшкодуванню вартості теплопостачання, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що за порушення термінів оплати Відділ може в примусовому порядку стягнути з Товариства пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день невідшкодування.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
У той же час, пунктом 3.2.3 договору передбачено, що Відділ має здійснити відшкодування вартості теплопостачання протягом 10 банківських днів після отримання від Товариства рахунку-фактури та акту.
Як слідує із матеріалів справи, а саме інформації щодо вручення відправлення за накладною № 59000477714394, Товариство отримало передбачені пунктом 3.2.3 договору документи 13.01.2020, у зв`язку з чим мало здійснити відшкодування вартості теплопостачання протягом 10 банківських днів з цієї дати, тобто до 27.01.2020 включно.
Згідно з положеннями статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, прострочення з відшкодування Товариством вартості теплопостачання мало місце з 28.01.2020 по 17.02.2020 (кінцева дата нарахування пені, визначена Відділом).
Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення пені та трьох процентів річних, з урахуванням встановленої судом дати прострочення виконання зобов`язання та в межах визначеного Відділом періоду, суд вважає за можливе стягнути з Товариства пеню в розмірі 2 063,15 грн та 544,98 грн трьох процентів річних. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в межах вказаних сум.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-НГ" про стягнення заборгованості в розмірі 319 615,82 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг-НГ" (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІМ`Ї ХОХЛОВИХ, будинок 15; ідентифікаційний код 40589125) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (29006, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ АТО, будинок 3/1; ідентифікаційний код 07928461) 316 608,70 грн (триста шістнадцять тисяч шістсот вісім гривень 70 копійок) боргу, 2 063,15 грн (дві тисячі шістдесят три гривні 15 копійок) пені, 544,98 грн (п`ятсот сосрок чотири гривні 98 копійок) три проценти річних та 4 788,26 грн (чотиритисячі сімсот вісімдесят вісім гривень 26 копійок) судового збору.
3. У іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01.10.2020.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2022 |
Номер документу | 91938350 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні