Рішення

від 01.10.2020 по справі 910/11279/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2020Справа № 910/11279/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агент Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Декс Сіті

про стягнення 74 748,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агент Буд (надалі - ТОВ Агент Буд ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Декс Сіті (надалі - ТОВ Декс Сіті ) про стягнення 74 748,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого за видатковими накладними №818 від 11.06.2018, №932 від 27.06.2018, №971 від 06.07.2018, №1076 від 10.07.2018 та №1195 від 16.07.2018 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 64 077,45 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 971,85 грн. та інфляційних у розмірі 6 699,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 0608.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

31.08.2020 через канцелярію суду від ТОВ Декс Сіті надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що видаткові накладні не підписані уповноваженим представником відповідача, а відтак не підтверджують поставку товару на зазначену суму.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

За період з жовтня 2017 року по липень 2018 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 566 328,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №270 від 24.10.2017, №291 від 24.10.2017, №299 від 27.10.2017, №329 від 31.10.2017, №431 від 01.11.2017, №433 від 02.11.2017, №434 від 06.11.2017, №435 від 16.11.2017, №436 від 24.11.2017, №437 від 24.11.2017, №438 від 27.11.2017, №440 від 27.11.2017, №444 від 27.11.2017, №439 від 05.12.2017, №620 від 05.12.2017, №442 від 06.12.2017, №443 від 07.12.2017, №587 від 16.12.2017, №588 від 22.12.2017, №614 від 22.12.2017, №639 від 28.04.2018, №808 від 09.06.2018, №810 від 09.06.2018, №818 від 11.06.2018, №789 від 14.06.2018, №806 від 15.06.2018, №807 від 16.06.2018, №842 від 18.06.2018, №879 від 21.06.2018, №890 від 22.06.2018, №932 від 27.06.2018, №971 від 06.07.2018, №1076 від 10.07.2018 та №1195 від 16.07.2018.

В свою чергу, відповідачем оплачено товар на загальну суму 502 250,95 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір поставки (шляхом виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату, поставкою товару та прийняття його відповідачем), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати поставленого за видатковими накладними №818 від 11.06.2018, №932 від 27.06.2018, №971 від 06.07.2018, №1076 від 10.07.2018 та №1195 від 16.07.2018 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 64 077,45 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару за період з жовтня 2017 року по липень 2018 року на загальну суму 566 328,40 грн.

В свою чергу, відповідачем частково оплачено отриманий за вказаний період товар на загальну суму 502 250,95 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, при цьому в призначеннях платежу відповідачем зазначались рахунки на оплату за якими здійснювалась сплата.

Відповідач заперечує проти отримання товару, зокрема за спірними видатковими накладним, з огляду на те, що вони не підписані уповноваженим представником відповідача.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних вони всі були підписані електронним цифровим підписом, при чому від відповідача всі однією і тією ж особою - ОСОБА_1 .

Вказані видаткові накладні приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження факту поставки з огляду на наступне.

Так, на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України Про електронні документи та електронний документообіг .

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України Про електронні документи та електронний документообіг .

Відповідно до статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що сторони на власний розсуд домовилися про оформлення видаткових накладних, на підставі яких має здійснюватися поставка товару, в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису, і долучені до матеріалів справи видаткові накладні відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг .

Крім того, здійснення оплати позивачу із зазначенням в призначеннях платежу конкретних рахунків на оплату свідчить про дійсне отримання ТОВ Декс Сіті товару за відповідними видатковими накладними і фактично відповідачем визнано повноваження ОСОБА_1 на прийняття товару та підписання видаткових накладних.

Крім того, факт здійснення операцій на суми зазначені у спірних видаткових накладних підтверджується зареєстрованими у визначеному законом порядку податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, приймаючи до уваги наявні в матеріалах докази в їх сукупності, позивачем доведено факту отримання відповідачем товару за видатковими накладними №818 від 11.06.2018, №932 від 27.06.2018, №971 від 06.07.2018, №1076 від 10.07.2018 та №1195 від 16.07.2018.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той же час, у зв`язку з тим, що строк оплати за спірними видатковими накладними не встановлений він встановлюється на підставі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, з урахуванням положень ст. 692 Цивільного кодексу України товар мав бути оплачений відповідачем на наступний день після його прийняття, відтак у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у розмір 64 077,45 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 64 077,45 грн. за поставлений на підставі видаткових накладних №818 від 11.06.2018, №932 від 27.06.2018, №971 від 06.07.2018, №1076 від 10.07.2018 та №1195 від 16.07.2018 товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Агент Буд про стягнення з ТОВ Декс Сіті заборгованості у розмірі 64 077,45 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 971,85 грн. та інфляційних у розмірі 6 699,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 11.06.2017 по 23.07.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату початку розрахунку, зокрема:

- за видатковою накладною №818 товар отриманий 11.06.2018, а відтак оплатити цей товар відповідач мав 12.06.2018, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 13.06.2018, а не 11.06.2018, як зазначено позивачем в розрахунку;

- за видатковою накладною №932 товар отриманий 27.06.2018, а відтак оплатити цей товар відповідач мав 02.07.2018 (28.06.2018 є святковим днем, а 29.06.2018, 30.06.2018 та 01.07.2018 є вихідними днями), тобто прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 03.07.2018, а не 27.06.2018, як зазначено позивачем в розрахунку;

- за видатковою накладною №971 товар отриманий 06.07.2018, а відтак оплатити цей товар відповідач мав 09.07.2018 (07.07.2018 та 08.07.2018 є вихідними днями), тобто прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 10.07.2018, а не 06.07.2018, як зазначено позивачем в розрахунку;

- за видатковою накладною №1076 товар отриманий 10.07.2018, а відтак оплатити цей товар відповідач мав 11.07.2018, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 12.07.2018, а не 10.07.2018, як зазначено позивачем в розрахунку;

- за видатковою накладною №1195 товар отриманий 16.07.2018, а відтак оплатити цей товар відповідач мав 17.07.2018, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 18.07.2018, а не 16.07.2018, як зазначено позивачем в розрахунку.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 3 949,31 грн. та інфляційних у розмірі 6 699,51 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Декс Сіті на користь ТОВ Агент Буд заборгованості у розмірі 64 077,45 грн., 3% річних у розмірі 3 949,85 грн. та інфляційних у розмірі 6 699,51 грн. В задоволенні інших позовних вимог (3% річних у розмірі 22,00 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

В позовній заяві позивач просить суд покласти на відповідача суму понесених ним судових витрат.

Згідно попереднього розрахунку судових витрат позивач очікував понести судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ Агент Буд надано договір про надання правової допомоги №41/19 від 10.12.2019, який укладений з адвокатом Петренко Павлом Івановичем, додаткова угода №1/20 від 20.07.2019 до вказаного договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2020, квитанцію до прибуткового касового ордера №002 від 20.07.2020, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5262/10 від 19.12.2014, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1043652 від 23.07.2020.

Судом встановлено, що 10.12.2019 між адвокатом Петренко Павлом Івановичем (адвокат) та ТОВ Агент Буд (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №41/19, відповідно до якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваним, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Додатковою угодою №1/20 від 20.07.2020 до вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що адвокат зобов`язується надати клієнту правові послуги по справі щодо стягнення заборгованості за надані клієнтом послуги згідно з видатковими накладними з Товариства з обмеженою відповідальністю Декс сіті , а саме наступну правову допомогу: аналіз документів наданих клієнтом для підготування позовної заяви на предмет достатності для обговорення позовних вимог, тривалістю 2 години та вартістю 2 000,00 грн.; аналіз нормативно-правових актів та судової практики з питань стягнення заборгованості, що виникла на підставі договорів поставки, тривалістю 2 години та вартістю 2 000,00 грн.; роз`яснення (здійснюється після проведення аналізу документів наданих клієнтом та нормативно-правовоих актів та судової практики) клієнту судової перспективи, тривалістю 1 година та вартістю 1 000,00 грн.; підготування та надіслання (подання) до суду позовної заяви про стягнення заборгованості, тривалістю 5 годин та вартістю 5 000,00 грн.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №41/19 від 10.12.2019 та додатковою угодою №1/20 від 20.07.2020, адвокатом Петренком Павлом Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агент Буд було складено акт приймання-передачі наданих правових послуг від 28.07.2020, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно вказаного акту, загальна вартість робіт (послуг) складає 10 000,00 грн., які були сплачені клієнтом адвокату, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №002 від 20.07.2020.

Судом досліджено, що адвокатом було надано наступні послуги: аналіз документів наданих клієнтом для підготування позовної заяви на предмет достатності для обговорення позовних вимог, тривалістю 2 години та вартістю 2 000,00 грн.; аналіз нормативно-правових актів та судової практики з питань стягнення заборгованості, що виникла на підставі договорів поставки, тривалістю 2 години та вартістю 2 000,00 грн.; роз`яснення (здійснюється після проведення аналізу документів наданих клієнтом та нормативно-правовоих актів та судової практики) клієнту судової перспективи, тривалістю 1 година та вартістю 1 000,00 грн.; підготування та надіслання (подання) до суду позовної заяви про стягнення заборгованості, тривалістю 5 годин та вартістю 5 000,00 грн., що відображено в акті приймання-передачі наданих правових послуг від 28.07.2020.

Повноваження адвоката Петренко П.І. підтвердженні ордером серії АІ №1043652 від 23.07.2020 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5262/10 від 19.12.2014.

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Петренко П.І. професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Агент Буд в межах даної справи на суму 10 000,00 грн.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агент Буд задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Декс Сіті (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 41378037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агент Буд (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 2А; ідентифікаційний код 41974295) заборгованість у розмірі 64 077 (шістдесят чотири тисячі сімдесят сім) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 3 949 (три тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 6 699 (шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 38 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 997 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 06 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий