Рішення

від 11.09.2020 по справі 910/6165/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2020Справа № 910/6165/20 За позовом Дочірнього підприємства Капарол Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма Доля

про стягнення 284 195,90 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 284 195,90 грн., з яких: 248 530,75 грн. основного боргу, 3 690,62,00 грн. 3% річних, 1 485,46 грн. інфляційних втрат та 30 488,97 грн. пені на підставі договору поставки №М-19/1234 від 07.06.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №М-19/1234 від 07.06.2019, останньому було поставлено товар, який не був оплачений на суму 248 530,75 грн. Окрім того, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 3 690, 62 грн., 1 485,46 грн. інфляційних втрат та 30 488,97 грн. пені на підставі договору поставки №М-19/1234 від 07.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.1005.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6165/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Так, ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 144В.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно- комерційна фірма Доля та Дочірнім підприємством КАПАРОЛ УКРАЇНИ був укладений договір поставки № М-19/1234 (надалі - Договір).

Відповідно до Договору позивач зобов`язувався поставляти у власність Відповідачу Товар, а останній зобов`язується приймати та сплачувати вартість Товару в порядку і на умовах передбачених цим Договором та додатками до цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка товару здійснюється на підставі окремого попереднього замовлення покупця в електронній формі, в строки та в порядку передбаченому цим договором.

Пунктом 4.3. Договору поставки визначено, що оплата товару здійснюється на підставі додатку № 1 до договору, яким передбачено оплата товару на умовах відстрочки платежу (п.3.1).

У відповідності до п. 3.1 Додатку № 1/2019 від 07 червня 2019 року оплата Товару здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі рахунку-фактури впродовж 3-х банківських днів з дати, вказаної в рахунку. Строк поставки починається з дати надходження кошів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в договорі в порядку визначеному сторонами цим додатком до договору. Валюта розрахунків гривня. Сторони дійшли згоди, що рахунки-фактури на товар виставляються постачальником в національній валюті з урахуванням валютної вартості товару та курсу євро на міжбанківському ринку на момент їх видання.

Як встановлено судом, згідно видаткової накладної №ВН-19/12960 від 18.10.2019 року Дочірнє підприємство КАПАРОЛ УКРАЇНА здійснило постачання у власність ТОВ Будівельно-Комерційна фірма Доля товар на суму 248 530,75 грн.

Факт поставки Відповідачу продукції підтверджується видатковою накладною № ВН-19/12960 від 18.10.2019 на суму 248 530,75 грн., яка підписана позивачем та відповідачем та скріплена печатками сторін.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 248 530,75 грн.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 248 530,75 грн.

Але, в порушенні взятих на себе договірних зобов`язань Відповідачем не оплачено отриманий на підставі договору товар.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки року в розмірі 248 530,75 грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі- продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 248 530,75 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН-19/12960 від 18.10.2019, підписаною позивачем та відповідачем.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 248 530,75 грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Також з метою оплати Відповідачу був висталений рахунок-фактура на оплату № СU-19/036275 від 17.10.2019 року.

Згідно з гарантійний листом № 17/10-19/1 від 17.10.2019 року Відповідач зобов`язалася оплатити продукцію до 31.10.2019 року.

Позивачем, на адресу Відповідача була направлена претензія № 12/2 від 12.12.2019 про погашення заборгованості.

Відповідь на претензію матеріали справи не містять.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 248 530,75 грн. основного боргу.

Позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі 248 530,75 грн.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 690,62 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 485,46 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 690,62 грн. та 1 485,46 грн. інфляційних втрат.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 30 488,97 грн. пені.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.6 договору поставки передбачено право ДП КАПАРОЛ УКРАЇНА за порушення сплати будь-яких сум за цим договором, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення на весь період прострочення.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 30 488,97 грн. також підлягає задоволенню судом.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства Капарол Україна задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма Доля (02091, м. Київ, Харківське шосе, 144В, ідентифікаційний код 39778721) на користь Дочірнього підприємства Капарол Україна (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35А, ідентифікаційний код 32593100) 248 530 (двісті сорок вісім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 75 коп. основного боргу, 3 690 (три тисячі шістсот дев`яносто) грн. 62 коп. 3% річних, 1 485 (одну тисячу чотириста вісімдесят п`ять) грн. 46 коп. інфляційні втрати, 30 488 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 97 коп. пені, 4 262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн. 94 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.09.2020

Суддя І.І. Борисенко