Рішення

від 08.09.2020 по справі 911/1145/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1145/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігмал Агро

прo стягнення 2 718 820,44 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Сингай М.П.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігмал Агро (надалі - відповідач) прo стягнення 2 718 820,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1145/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 23.06.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву № 35 від 22.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 07.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.07.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив б/н від 07.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 07.07.2020 року представником позивача подано клопотання б/н від 07.07.2020 року про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1145/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2020 року розгляд справи відкладено на 04.08.2020 року.

У судовому засіданні 04.08.2020 року представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи для надання додаткових пояснень у зв`язку з частковим погашенням заборгованості перед позивачем.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 04.08.2020 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 27.08.2020 року.

В судовому засіданні 27.08.2020 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 08.09.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 08.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 07.02.2018 року між Приватним акціонерним товариством АГРОХІМЦЕНТР (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІГМАЛ АГРО (відповідач) було укладено Договір поставки № 22 від 07.02.2018 року (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець (ПрАТ АГРОХІМЦЕНТР ) зобов`язується передавати товари (мінеральні добрива, засоби захисту рослин, мікродобрива, насіння) у власність Покупцю (ТОВ СІГМА АГРО ), а Покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно сплачувати за нього визначену грошову суму в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору постачання товару за договором на умовах післяплати має проводитися Продавцем погодженими партіями, строки та на умовах, які визначені у специфікаціях, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід`ємними частинами цього договору. Місце та умови (базис) поставки вказується в специфікаціях.

Відповідно до аб. А п. 4.3. Договору якщо постачання конкретної партії товару не узгоджено сторонами у відповідній Специфікації (здійснюється без Специфікації), то Покупець оплачує Продавцю товар за видатковою накладною протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару.

Таким чином, сторони домовились, що оплата товару проводиться протягом 3(трьох) календарних днів з моменту прийняття товару.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено на користь відповідача товар:

- 09.02.2018 року на загальну суму 258 499,56 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 73 від 09.02.2018 року, а також Податковою накладною № 23 від 09.02.2018 року;

- 20.02.2018 року на загальну суму 105 639,70 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 97 від 20.02.2018 року, а також Податковою накладною № 41 від 20.02.2018 року;

- 27.02.2018 року на загальну суму 297 464,34 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 108 від 27.02.2018 року, а також Податковою накладною № 51 від 27.02.2018 року;

- 09.08.2018 року на загальну суму 302 313,84 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 697 від 09.08.2018 року, а також Податковою накладною № 13 від 09.08.2018 року;

- 14.08.2018 року на загальну суму 944 139,52 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 702 від 14.08.2018 року, а також Податковою накладною № 18 від 14.08.2018 року;

- 21.11.2013 року на загальну суму 75 000,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 894 від 21.11.2018 року, а також Податковою накладною №18 від 20.11.2018 року;

- 10.12.2018 року на загальну суму 63 987,86 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 936 від 10.12.2018 року, а також Податковою накладною № 3 від 07.12.2018 року;

- 22.12.2018 року на загальну суму 85 501,93 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 937 від 22.12.2018 року, а також Податковою накладною № 12 від 22.12.2018 року;

Таким чином, позивачем за увесь період співпраці було поставлено товар на загальну суму 2 132 546,75 грн.

Як зазначає позивач в позові, відповідачем товар було оплачено:12.02.2018 року на суму 51 699,91 грн.; 20.02.2018 року на суму 21 127,94 грн.; 26.02.2018 року на суму 59 492,87 грн.; 09.08.2018 року на суму 60 462,77 грн.; 14.08.2018 року на суму 211 739,52 грн.; 20.11.2018 року на суму 75 000 грн.; 07.12.2018 року на суму 0,01 грн.;07.12.2018 року на суму 63 987,86 грн.; 22.12.2018 року на суму 85 501,92 грн.; 04.02.2019 року на суму 100 000,00 грн.; 12.03.2019 року на суму 84 511,76 грн. Відповідачем за увесь період співпраці було сплачено суму коштів в розмірі 813 524,56 грн.

Таким чином, на день звернення до суду відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав зобов`язання з оплати отриманого товару, товар оплатив частково і з простроченням, у зв`язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 1 319 022,79 грн.

Відповідно до Договору, відповідальність Сторін за невиконання своїх зобов`язань визначається розділом 9, а саме: п. 9.7. Продавець має право, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов`язань по оплаті, у встановлених договором строків, нарахування Покупцю штраф у розмірі 25% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання по оплаті, а Покупець зобов`язується сплатити нарахований Продавцем штраф.

Також, згідно з п. 9.8. Договору за умови прострочення Покупцем строку оплати Товару, Продавець має право нарахувати тридцять шість відсотків річних від простроченої суми оплати за весь час прострочення з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару позивач в позові просить стягнути з відповідача: 1 319 022,19 грн. основного боргу; 156 795,75 грн. інфляційних збитків; 913 246,95 грн. 36% річних відповідно до п. 9.8. Договору поставки; 329 775,55 грн. штрафу відповідно до п. 9.7. Договору поставки.

Також позивач повідомив, що 10.12.2019 року ним було надіслано Вимогу про сплату заборгованості № 130-03/192 від 10.12.2019 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому підтвердив факти укладення договору з позивачем; поставки і оплати товару; прострочення оплати, сума вартості поставлено товару. Відповідач заперечував щодо суми основного боргу та розрахунку штрафних санкцій, інфляційних збитків, відсотків річних. Зазначає, що наведена в позові сума основного боргу 1 319 022,19 грн. була погашена частково на загальну суму 262 022,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №87 від 01.11.2019 на суму 100 799,65 грн., №88 від 01.11.2019 на суму 1851,07 грн., №89 від 01.11.2019 на суму 971,47 грн., №90 від 01.11.2019 на суму 2400,00 грн., №155 від 16.12.2019 на суму 106 000,00 грн., №324 від 19.06.2020 на суму 50 000,00 грн. Однак, відповідні проплати на суму 262 022,19 грн. не враховані позивачем при підготовці позову.

З врахуванням зауважень відповідача та наданих ним доказів, позивачем здійснено перерахунок позовних вимог та подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що сума основного боргу на момент звернення до суду складала 1 057 000,00 грн. і саме на таку суму здійснено новий розрахунок позовних вимог.

В заяві про уточнення позовних вимог, поданій до суду 07.07.2020 року, позивач просить стягнути з відповідача: 1 057 000,00 грн. основного боргу; 165 757,75 грн. інфляційних збитків; 883 506,60 грн. 36% річних відповідно до п. 9.8. Договору поставки; 264 250,00 грн. штрафу відповідно до п. 9.7. Договору поставки.

Оскільки заява про зменшення позовних вимог подана під час підготовчого провадження, така заява була прийнята судом відповідні вимоги є новими позовними вимогами.

Після чого в ході розгляду справи відповідач подав докази часткової сплати боргу: за платіжним дорученнями № 27 від 30.07.2020 року на сумум 100 000,00 грн., № 31 від 07.09.2020 року на суму 110 864,00 грн., № 379 від 26.08.2020 року на суму 100 000, 00 грн. Тобто всього на суму 310864,00 грн.

Щодо наведених в заяві позивача про зменшення позовних вимог обставин відповідач заперечень не надав.

Позивач у відповіді на відзив надав пояснення, якими спростував викладені у відзиві зауваження щодо розрахунку річних та інфляційних, в заяві про зменшення позовних вимог надав обґрунтований розрахунок відповідних нарахувань, який є арифметично вірним і відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 746 136,00 грн. (1 057 000,00 грн. - 310864,00 грн.) основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у відповідній частині.

В решті проплат в сумі 310864,00 грн., які були здійснені після подання позову, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, заборгованість в сумі 1057 000,00 грн. основного боргу існувала на момент подання позивачем уточненого розрахунку позову, часткова сплата відповідної заборгованості не впливає на уточнений розрахунок штрафних санкці, який відповідачем не заперечено.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, уточнені вимоги позивача про стягнення з відповідача 165 757,75 грн. інфляційних збитків; 883 506,60 грн. 36% річних відповідно до п. 9.8. Договору поставки; 264 250,00 грн. штрафу відповідно до п. 9.7. Договору поставки правомірні і обґрунтовані, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог в частині стягнення 746 136,00 грн. основного боргу, 165 757,75 грн. інфляційних збитків; 883 506,60 грн. 36% річних відповідно до п. 9.8. Договору поставки; 264 250,00 грн. штрафу відповідно до п. 9.7. Договору поставки. В частині стягнення 310864,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, від суми судового збору, яка підлягала сплаті з нових позовних вимог (35 557,71 грн.), що складає 30 894,75 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, решта сплаченого судового збору в сумі в сумі 5224,59 грн. (зайво сплачених коштів) та 4662,95 грн. (у зв`язк з закриттям провадженя), всього в сумі 9887,54 грн. підлягає поверненню позивачу згідно зі ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п.2 ч.1, ч.4 ст.231, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігмал Агро прo стягнення 2 718 820,44 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігмал Агро (07722, Київська обл., Яготинський р-н, с. Сулимівка, вул. Комарова, 33, код ЄДРПОУ 39855025) на користь Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4Б, код ЄДРПОУ 23497084) 746 136,00 грн. основного боргу, 165 757,75 грн. інфляційних збитків; 883 506,60 грн. 36% річних; 264 250,00 грн. штрафу; 30 894,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23/4Б, код ЄДРПОУ 23497084) 9887,54 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Закрити провадження у справі № 911/1145/20 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства Агрохімцентр до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігмал Агро прo стягнення 310864,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.10.2020 року