ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2140/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дюс Трейд
до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Атлантбуд
прo стягнення 168 312, 90 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: не з`явився
відповідача: не з`явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дюс Трейд (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Атлантбуд (надалі - відповідач) прo стягнення 168 312,90 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі № 911/2140/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 27.08.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 17.08.2020 року від представника позивача надійшло клопотання б/н від 14.08.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 03.08.2020 року.
У судовому засіданні 27.08.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 27.08.2020 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 10.09.2020 року.
В судовому засіданні 28.07.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладався на 10.09.2020 року.
В судове засідання 10.09.2020 року представники сторін не з`явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв`язку з чим, в судовому засіданні 10.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, між ТОВ ДЮС ТРЕЙД , як Постачальником (позивач) та ТОВ БЦ Атлантбуд , як Покупцем (відповідач) було укладено Договір поставки товару з попередньою оплатою № 30062017/1 від 30.06.2017 року (далі - Договір).
Згідно з п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати Товар, а Покупець приймати та оплачувати партії товару на умовах, обумовлених Договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата товару здійснюється протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення рахунку шляхом 100% попередньої оплати вартості відповідної партії Товару, зазначеної в рахунку.
Позивачем було надано відповідачу рахунок № 18466 від 30.06.2017 року на загальну суму 687206,30 грн. Однак, відповідач свій обов`язок виконав частково, сплатив 505 000,00 грн.
Після здійснення відповідачем оплати у розмірі 505 000,00 грн. позивачем було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № Ин0000179 від 27.06.2018 року на суму 504010,75 грн. та товарно-транспортною накладною від 27.06.2018 року.
Водночас, відповідач просив поставити товар понад сплачену ним суму та гарантував його оплату.
18.09.2018 року позивачем було поставлено товар на суму 183 195,55 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ин0000179/1 від 18.09.2018 року на суму 183195,55 грн. та товарно- транспортною накладною № Рин179/1 від 18.09.2018 року.
Однак, відповідачем товар не було оплачено своєчасно та в повному обсязі. Всього відповідачу поставлено товар на суму 687206,30 грн., з яких сплачено 505 000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 182 206,30 грн.
Позивач зазначає, що 07.12.2018 року на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу про сплату заборгованості, що підтверджується, описом вкладеного до цінного листа та чеком про поштове відправлення № 4904102445563.
Після отримання претензії відповідачем, товар, поставлений за видатковою накладною № Ин0000179/1 від 18.09.2018 року на суму 183195,55 грн. був оплачений частково на суму 40 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість ТОВ БЦ АТЛАНТБУД перед ТОВ ДЮС ТРЕЙД складає 142206,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, кінцевим строком оплати за видатковою накладною № Ин0000179/1 від 18.09.2018 року є 18.09.2018 року.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач просить в позові на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 8706,61 грн. 3% річних та 17399,39 грн. інфляційних.
Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 142206,30 грн. основного боргу, що відповідачем не заперечено та не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у відповідній частині.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8706,61 грн. 3% річних та 17399,39 грн. інфляційних правомірні і обґрунтовані, доданий до позову розрахунок відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2524,70 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дюс Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Атлантбуд прo стягнення 168 312,90 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ АТЛАНТБУД (ідентифікаційний код юридичної особи 39870237, вул. Театральна, буд. 11, офіс 44, м. Біла Церква, 09100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЮС ТРЕЙД (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 34335309, вул. Толстого, буд. 76, м. Красногорівка, Мар`їнський район, 85630) 142206,30 грн. основного боргу, 8706,61 грн. 3% річних, 17399,99 грн. інфляційних та 2524,70 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 02.10.2020 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2020 |
Оприлюднено | 05.10.2020 |
Номер документу | 91938833 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні