Рішення

від 28.09.2020 по справі 914/628/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 справа № 914/628/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-Центр-Плюс , м. Львів,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Статусбуд , с. Солонка Пустомитівського району Львівської області,

про зобов`язання повернути за актом приймання-передачі майно, отримане відповідно до Додатку № 1 від 26 грудня 2018 р. до Договору № 8398 оренди обладнання від 07 грудня 2018 р.

За участі представників:

від позивача: Олексин Тетяна Тадеївна - адвокат,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-Центр-Плюс , м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Статусбуд , с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, повернути за актом приймання-передачі майно, отримане відповідно до Додатку № 1 від 26 грудня 2018 р. до Договору № 8398 оренди обладнання від 07 грудня 2018 року, а саме: опалубочну плиту SP 150x70 ST - 32 штуки; опалубочну плиту SP 300x70 ST - 4 штуки; балку жорсткості 1,20 м ST - 16 штук; наклонну опору 1,5-3,0 м - 6 штук; натягувач 300 ST - 26 штук; фланцеву гайку 100 мм ST - 26 штук; опалубочний замок ВМ 260 ST - 16 штук; опалубочний замок ВМ 710 ST - 32 штуки; опалубочну плиту 270*75 - 8 штук; опалубочний замок - 15 штук.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем 07 грудня 2018 р. укладено Договір № 8398 оренди обладнання. На підставі цього договору, по акту приймання-передачі 26.12.2018 р. відповідач отримав від позивача у користування майно на суму 551638,34 грн.

Позивач надсилав відповідачу повідомлення про розірвання договору № 8398 на підставі ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України. Позивач вважає, що Договір № 8398 оренди обладнання від 07 грудня 2018 року припинив свою дію з 03 січня 2020 р. Однак, всупереч положенням цього Договору та законодавства України відповідач взяте в оренду у позивача майно не повернув.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на норми статей 526, 530, 610, 612, 764 ЦК України, статей 193, 283-284 ГК України.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2020 р. позовну заяву у справі залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.04.2020 р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2020 р. виправлено описку у п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 21.04.2020 р.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, наведених в ухвалах суду від 12.05.2020 р. та 22.06.2020 р.

У зв`язку із необхідністю перебування судді на самоізоляції, підготовче засідання, призначене на 20.07.2020 р., не відбулось.

Ухвалою суду від 04.08.2020 р. підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2020 р.

Ухвалою суду від 31.08.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/628/20 до судового розгляду по суті на 28.09.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України з 12.03.2020 р. встановлено карантин, який продовжувався та триває і на даний час.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 р., що набрав чинності 17.07.2020 р., п.4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України змінено та викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього із згаданих законів визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків, в тому числі і строку на подання відзиву, без подання особою відповідної заяви.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, норми статей 530, 626, 629, 759, 762, 764, 782 ЦК України, статей 180, 193, 283, 284, 291 ГК України до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору № 8398 оренди обладнання від 7 грудня 2018 р.; факту передачі позивачем відповідачу в оренду майна, яке є предметом договору оренди; факту припинення дії Договору № 8398 оренди обладнання, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено позивачем в додатках до позовної заяви у справі та додатках до заяви від 13.04.2020 р.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Між сторонами у справі 7 грудня 2018 р. укладено Договір № 8398 оренди обладнання з Додатками, які є невід`ємними частинами Договору. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов цього договору. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією згаданого вище Договору та змістом розділів 1, 3, 4, 5, 8 та 10 цього Договору (а.с. 4-7).

У пунктах 1, 1.1. та Додатку № 1 від 26 грудня 2018 р. (а.с. 11) сторони погодили, що позивач передає в строкове платне користування відповідачу майно по комплектуючих, згідно з Додатком № 1, який є невід`ємною частиною Договору. У згаданому Додатку № 1 від 26 грудня 2018 р. сторонами погоджено перелік майна, яке відповідач отримав від позивача у користування на підставі Договору оренди. Сторони домовились у пункті 3.2. Договору, що Додаток № 1 є актом приймання-передачі майна в оренду.

У пункті 4.2. Договору сторони погодили термін договору оренди - 31 день (за період з 07.12.2018 р. по 06.01.2019 р.), але у будь-якому випадку цей строк відлічується з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі (повернення майна з оренди) майна в оренду. Згодом, сторони Додатком № 1 від 7 січня 2019 р. та Додатком № 2 до Договору № 8398 оренди обладнання вносили зміни у пункт 4.2. Договору та встановили, що строк оренди становить 84 дні (з 07.01.2019 р. по 31.03.2019 р.), а потім - 61 день (за період з 01.04.2019 р. по 31.05.2019 р.).

Факт погодження сторонами розміру орендної плати підтверджується пунктом 5.1. Договору оренди, з урахуванням змін, внесених сторонами до цього пункту Договору 07.01.2019 р. та 1 квітня 2019 р. Додатком № 1 та Додатком № 2, відповідно.

Факт погодження сторонами строку виконання відповідачем обов`язку із сплати позивачу орендної плати не пізніше 07.12.2018 р. в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача підтверджується пунктом 5.2. Договору № 8398 оренди обладнання.

Факт погодження сторонами тієї обставини, що несплата орендної плати в розмірі та у строки, зазначені в п.п. 5.1.-5.2. згаданого Договору є підставою для дострокового розірвання договору оренди підтверджується пунктом 13.1.2. Договору № 8398 оренди обладнання.

Факт передачі позивачем відповідачу у користування 26.12.2018 р. на підставі згаданого вище Договору № 8398 обладнання загальною вартістю 551638,34 грн. підтверджується Актом прийому-передачі майна в оренду, який підписано сторонами (а.с. 11).

Позивач стверджує, що за користування вищезгаданим обладнанням відповідач заборгував 300777,6 грн., остання сплата орендної плати мала місце 26 грудня 2018 р.

У матеріалах справи немає доказів, які б спростовували наведені доводи позивача про порушення відповідачем встановлених Договором строків сплати орендної плати та наявну у нього заборгованість із орендної плати за користування обладнанням в розмірі 300777,6 грн. на момент звернення позивача з позовом до суду. Відповідач проти позовних вимог не заперечив, доказів, які б їх спростовували не надав. Крім цього, суд бере до уваги приписи ч. 5 ст. 762 ЦК України, відповідно до яких плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив взяті на себе за Договором № 8398 оренди обладнання зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за період використання об`єкта оренди.

Несплата відповідачем орендної плати в розмірі та у строки, зазначені у пунктах 5.1. - 5.2. Договору, відповідно до вимог п.п. 13.1. та 13.1.2. Договору, є підставою для його дострокового розірвання. Крім цього, згідно з приписами статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач вважає, що Договір оренди № 8398 продовжувався в силу приписів статті 764 ЦК України. Такі доводи позивача відповідачем не спростовані.

З огляду на таку позицію, 28.11.2019 р. позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від Договору № 8398 оренди обладнання на підставі статті 782 ЦК України (а.с.14-18), в якому просив повернути обладнання вартістю 551638,34 грн. за актом приймання-передачі та сплатити 300777,6 грн. заборгованості з орендної плати. Вказане повідомлення в силу приписів пункту 14.6. Договору вважається належним чином врученим відповідачу.

На підставі викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи судом Договір № 8398 оренди обладнання з Додатками припинив свою дію. Відповідач обладнання не повернув, чим порушив передбачене розділом 8 Договору № 8398 право позивача на повернення йому майна після припинення договору оренди за актом приймання-передачі. Таке право позивача підлягає захисту судом.

Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи застосував норми права, встановлені ст. ст. 15, 530, 626, 629, 759, 762, 764, 782 ЦК України, ст. ст. 180, 193, 283, 284 ГК України.

Відповідно до перелічених вище правових норм, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС» (79024, м. Львів, вул. Кордуби, 5, ідентифікаційний код 31979009) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусбуд» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Городнича, буд. 26, ідентифікаційний код 34311733) задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Статусбуд» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Городнича, буд. 26, ідентифікаційний код 34311733) повернути за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС» (79024, м. Львів, вул. Кордуби, 5, ідентифікаційний код 31979009) отримане відповідно до Додатку № 1 від 26 грудня 2018 року до Договору №8398 оренди обладнання від 07 грудня 2018 року майно, а саме:

- Опалубочну плиту SP 150x70 ST - 32 штуки;

- Опалубочну плиту SP 300x70 ST - 4 штуки;

- Балку жорсткості 1,20 м ST - 16 штук;

- Наклонну опору 1,5-3,0 м - 6 штук;

- Натягувач 300 ST - 26 штук;

- Фланцеву гайку 100 мм ST - 26 штук;

- Опалубочний замок ВМ 260 ST - 16 штук;

- Опалубочний замок ВМ 710 ST - 32 штуки;

- Опалубочну плиту 270*75 - 8 штук;

- Опалубочний замок - 15 штук.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусбуд» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Городнича, буд. 26, ідентифікаційний код 34311733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ-ЦЕНТР-ПЛЮС» (79024, м. Львів, вул. Кордуби, 5, ідентифікаційний код 31979009) 8274,58грн. судового збору.

2. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.10.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник