Рішення

від 28.09.2020 по справі 921/420/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/420/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання Бурда З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта", юридична адреса: вул. Студинського, будинок 2, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

до відповідача: Фермерське господарство "Украгропол", юридична адреса: с. Полупанівка, провулок Бригадний, 2, Підволочиський район, Тернопільська область, 47845

про: стягнення 100585 грн. 91 коп., з яких заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 88194 грн 24 коп, інфляційні втрати через прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1415 грн 58 коп, пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 9515 грн 18 коп, 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 1460 грн 91 коп. та судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Петренко Тетяна Борисівна, - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1006155 від 06.07.20

відповідача: не з`явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства "Украгропол" про стягнення стягнення 100585 грн. 91 коп., з яких заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 88194 грн 24 коп, інфляційні втрати через прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1415 грн 58 коп, пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 9515 грн 18 коп, 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 1460 грн 91 коп. та судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп.

Підставою позову позивач визначає неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати за поставлений позивачем товар, що виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів №7/19-Т від 07.03.2019.

Ухвалою від 26.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 20.07.2020 на 12 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 20.07.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 31.08.2020 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 31.08.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2020 на 10 год. 00 хв.

Судове засідання оголошено судом відкритим.

В судове засідання з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги повністю.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Хоча належним чином повідомлений про слухання справи (повідомлення про вручення поштового відправлення- ухвали від 31.08.2020 знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач причини неявки свого представника суду не повідомив.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив наступні обставини.

07.03.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта"("Постачальник"), з однієї сторони, та Фермерським господарством "Украгропол" ("Покупець"), з іншої сторони, було укладено Договір поставки нафтопродуктів №7/19-Т, згідно п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, "Постачальник" зобов`язується передати у власність "Покупцю" нафтопродукти визначені цим договором (надалі - Товар), а "Покупець" зобов`язується прийняти такий товар та сплатити на кори сть "Постачальника" його вартість.

Асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування Товару та інші необхідні для поставки партії Товару дані визначаються у Додаткових угодах, рахунках фактурах та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, що складається "Постачальником" та підтверджується шляхом підписання "Покупцем" на умовах даного Договору. До додаткової угоди в розумінні цього договору також прирівнюється видаткова накладна на Товар та/або акт приймання-передачі Товару, підписані Сторонами ( п.1.2. договору).

Згідно п.1.3. договору загальна кількість Товару за даним договором становить суму кількості поставленого протягом терміну дії даного Договору, згідно видаткових накладних "Постачальника".

Поставка Товару за цим Договором здійснюється на базисних умовах "СРТ" транспортом перевізника на станцію/пункт призначення "Покупця" за рахунок "Постачальника" (п.2.2. договору).

Згідно п.4.1. договору ціна Товару, що поставляється за цим договором, визначається згідно встановлених "Постачальником" цін наТовар на день виставлення "Постачальником" рахунку-фактури.

Оплата Товару здійснюється у національній валюті протягом 1 (одного) календарного дня з дати виставлення рахунгку-фактури шляхом 100% попередньої оплати вартості відповідної партії поставки Товару згідно рахунку-фактури, у бюнезготівк5овому вигляді на розрахунковий рахунок "Постачальника" (п.4.2. договору).

Згідно п.4.3. договору датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника".

Оплата Товару здійснюється "Покупцем" на підставі цього договору. При здійсненні платежу "Покупець" обовязково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, а також номер і дату рахунку-фактури, виписаного "Постачальником" на оплату партії Товару (п.4.4. договору).

Згідно п.4.9. договору сума даного договору складає загальну суму вартості Товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом додавання сум вартостей окремих товарних партій, зазначених у видаткових накладних.

Згідно п.9.1. договору поставки нафопродуктів №7 від 07.03.2019 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31 грудня 2019 року.

Згідно п.9.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один календарний місяць до його закінчення, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88194 грн.22 коп, що підтверджується видатковою накладною:

- №232 від 28.11.2019 на суму 88194 грн. 24 коп.

Видаткова накладна підписана та засвідчена печатками сторін.

Також в матеріалах справи знаходиться Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період 2019 рік, згідно якого станом на 31.12.2019 заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта" складає 88194 грн 24 коп. Акт підписаний та засвідчений печатками сторін.

Також позивач направив відповідачу на електронну адресу рахунок на оплату №235 від 27.11.2019 (докази направлення рахунку позивач надав до матеріалів справи).

Крім того, 19.05.2020 позивач направив відповідачу претензію №19/05/3 від 19.05.2020, в якій просив перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості 88194 грн. 24 коп. (докази направлення претензії: опис вкладення, накладна Укрпошти знаходяться у матеріалах справи).

Претензія залишена відповідачем без задоволення. А відтак, позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Оцінивши на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності поданих позивачем доказів на підтвердження тих обставин, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, суд дійшов до висновку, що позов підлягає про задоволення, при цьому виходячи із наступного.

Як слідує з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається в ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору поставки нафтопродуктів №7 від 07.03.2019 у позивача як "Постачальника" виникли обов`язки в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність відповідача Товар (нафтопродукти), а у відповідача, як "Покупця" виникли обов`язки в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти Товар та оплатити його вартість.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за отриманий товар оплату не здійснив та заборгованість на час розгляду справи в суді складає 88194 грн. 22 коп.

Також за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 9515 грн. 18 коп. за період 09.12.2019 по 08.06.2020, яку просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.5.4 договору у випадку ненадходження повної оплати за відвантажений Товар протягом 10 календарних днів з дати відвантаження Товару, та з урахуванням ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України "Постачальник" має право нарахувати. а "Покупець" зобов`язується сплатити "Постачальнику" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

За результатами перерахунку судом суми пені, пеня за вказаний період становить 9520 грн. 53 коп. Разом з тим, позивачем нарахована менша сума пені. А тому, з врахуванням принципу диспозитивності, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 9515 грн.18 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1415 грн. 58 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 01.12.2019 по 31.05.2020 та 3% річних в сумі 1460 грн 91 коп нарахованих за період з 29.11.2019 по 17.07.2020.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами здійсненого перерахунку судом сума інфляційних втрат за зазначений період становить 1415 грн. 58 коп.; сума 3% річних становить 1460 грн. 91 коп, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Результати перерахунків пені, інфляційних втрат, 3% річних знаходяться в матеріалах справи.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Нормами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, що обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача:

- 88194 грн. 24 коп. - заборгованості;

- 1415 грн. 58 коп. - інфляційних втрат;

- 9515 грн. 18 коп. - пені;

- 1460 грн 91 коп. - 3% річних

є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись статями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерське господарство "Украгропол", с. Полупанівка, провулок Бригадний, 2, Підволочиський район, Тернопільська область, 47845, ідентифікаційний код 40118324, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта", вул. Студинського, будинок 2, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, ідентифікаційний код 40333304:

- 88194 грн. 24 коп. - заборгованості;

- 1415 грн. 58 коп. - інфляційних втрат;

- 9515 грн. 18 коп. - пені;

- 1460 грн 91 коп. - 3% річних;

- 2102 грн. 00 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 02 жовтня 2020 року.

Суддя С.О. Хома