Рішення

від 28.09.2020 по справі 921/469/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/469/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Коник М.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702

до відповідача: Приватного підприємства "ПСП-АМЕТИСТ", провулок Бригадний, буд. 2, село Полупанівка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47875

про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій в загальній сумі 4 443 860,11 грн.

За участю представників від:

Позивача: Білецька Наталія Степанівна, довіреність б/н від 01.11.2019

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "ПСП-АМЕТИСТ", надалі - відповідач, про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій в загальній сумі 4 443 860,11 грн, з яких: 2 630 125,79 грн основного боргу, 68 772,79 грн відсотків за користування товарним кредитом, 139 554,47 грн пені, 477 420,54 грн 56% річних та 35 936,20 грн штрафу.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 231/18-ХМ від 30.10.2018.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.07.2020, головуючим суддею для розгляду справи № 921/469/20 визначено суддю Чопка Ю.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/469/20; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2020 на 10:00 год.

Ухвалою від 19.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 23 вересня 2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/469/20 до судового розгляду по суті на 28 вересня 2020 року.

Позивач заявою №1809/71 від 18.09.2020 повідомив про сплату відповідачем 700 000 грн, із яких 68 7772,79 грн зараховано в рахунок погашення відсотків за користування товарним кредитом; 477 420,54 грн в рахунок погашення відсотків за неправомірне користування коштами (56% річних); 35 936,20 грн в рахунок погашення інфляційних нарахувань та 117 870,47 грн в рахунок погашення пені, а тому відмовився від їх стягнення. Просить суд стягнути з відповідача 3 743 860,11 грн, із яких: 2 630 125,79 грн основного боргу, 21 864 грн пені та 1 092 050,32 грн штрафу.

Також, заявою №2809/71 від 28.09.2020 (вх.№6707 від 28.09.2020) позивач повідомив про сплату відповідачем 800 000 грн, із яких 21 864 грн зараховано в рахунок погашення пені та 778 136 грн в рахунок погашення штрафу, а тому відмовляється від їх стягнення. Просить суд стягнути з відповідача 2 944 044,11 грн, із яких 2 630 125,79 грн основного боргу та 313 914,32 грн штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, господарським судом встановлено наступне:

27.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (постачальник) та Приватним підприємством "ПСП "Аметист" (покупець) укладено договір поставки №231/18-ХМ, за змістом п.1.1. якого - в строки, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в Додатках до договору та у видаткових накладних, які є невід`ємною його частиною (п. 1.2 договору).

Загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2 - 2.3 договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується у Додатках до договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару (п. 2.1 договору).

Покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в розмірах, вказаних в Додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі або в рахунку на оплату вартості товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, указаного в тексті цього договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення додатків), підлягає повній оплаті з врахуванням умов п.п. 2.2 - 2.4 цього договору, не пізніше 01 грудня поточного року. Якщо договір укладений в період з 30 листопада по 31 грудня поточного року, то товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення додатків), підлягає повній оплаті з врахуванням умов п.п. 2.2 - 2.4 цього договору, не пізніше 01 грудня наступного року. Номенклатура, асортимент та кількість фактично поставленого товару визначається у видаткових накладних. Сплачена авансова частина зараховується в оплату товару, який було поставлено в першу чергу.

За користування товарним кредитом, якщо інше не передбачено Додатком до договору, покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений Додатком до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті покупцем. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день розрахунку покупцем за поставлений товар (п.п. 2.6, 2.7 договору).

Згідно з п. 2.10 договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

1) в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6 договору;

2) в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) договору;

3) в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) договору;

4) в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) договору;

5) в рахунок оплати вартості (ціни) товару, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого товару;

6) в рахунок оплати різниці ціни товару, передбаченої п. 2.2.3 договору.

Відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником відповідно до п. 2.6 договору. Щомісячно з 01 вересня поточного року, або в день повного розрахунку, якщо такий настав раніше, постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом. Даний акт надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов`язується підписати акт та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, і зараховуються постачальником відповідно до вимог п. 2.10. (п.2.11. Договору)

Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або при необхідності складання інших документів, що посвідчують факт передачі товару покупцю (п.2.12 договору).

Відповідно до п.3.2.1 договору, покупець зобов`язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 договору та Додатку до договору.

Господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору у випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

A) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

B) сплачує на користь постачальника 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

У п. 7.3 договору узгоджено, що керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов`язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).

До матеріалів справи додано Додатки до договору поставки від 30.10.2018р., у яких передбачено найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару.

Додатковою угодою від 30.10.2019 до договору поставки 231/18-ХМ від 30.10.2018р., сторони дійшли згоди перенести кінцевий розрахунок по договору до 25 березня 2020 року і, відповідно до цього, внести зміни до п. 2.4 договору, доповнивши його абзацом другим в наступній редакції: "Остаточний розрахунок покупця за придбаний товар відбувається згідно наступного графіка: до 31 січня 2020 - 500 000 грн основного боргу; до 25 лютого 2020 - 700 000 грн основного боргу; до 25 березня 2020 - 1 992 023,39 грн основного боргу, відсотки за користування товарним кредитом, які будуть нараховані станом на дату остаточного розрахунку за поставлений товар".

Пунктом 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.6 Договору, доповнивши його абзацом другим в наступній редакції: "З 26 березня 2020 розмір відсотків за користування товарним кредитом становить 20 % річних".

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони дійшли згоди п. 7.2 договору викласти в наступній редакції: "7.2. У випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

A) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;

Б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 40% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

B) сплачує на користь постачальника 56 (п`ятдесят шість) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).".

На виконання умов договору поставки №231/18-ХМ від 30.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" відвантажило, а Приватне підприємство "ПСП-АМЕТИСТ" прийняло товар згідно видаткових накладних:

№39973 від 30.10.2018 на суму 382 499,70 грн; №2350 від 07.03.2019 на суму 136 329,66 грн, №6582 від 01.04.2019 на суму 62 816,05 грн, №7697 від 04.04.2019 на суму 60 930 грн, №10858 від 15.04.2019 на суму 332 496,36, №10865 від 15.04.2019 на суму 32 939,96 грн, №14421 від 26.04.2019 на суму 77 239,20 грн, №14422 від 26.04.2019 на суму 36 652,80 грн, №14459 від 26.04.2019 на суму 588 229,16 грн, №14462 від 26.04.2019 на суму 17968,50 грн, №14668 від 26.04.2019 на суму 181 362,60 грн, №14918 від 02.05.2019 на суму 11 591,75 грн, №17113 від 13.05.2019 на суму 551 022,97 грн, №22086 від 31.05.2019 на суму 78 269,63 грн, №26486 від 01.07.2019 на суму 89 789,16 грн, №26494 від 01.07.2019 на суму 4 124,88 грн, №26495 від 01.07.2019 на суму 6 359,22 грн, №30858 від 19.08.2019 на суму 56 027,88 грн, №30864 від 19.08.2019 на суму 9262,08 грн, №34456 від 17.09.2019 на суму 366 891,74 грн, №34458 від 17.09.2019 на суму 4 770 грн, №34459 від 17.09.2019 на суму 18748,80 грн, №34460 від 17.09.2019 на суму 68 925,96 грн, №35031 від 24.09.2019 на суму 7976,95 грн, №35033 від 24.09.2019 на суму 13 134,72 грн, №35034 від 24.09.2019 на суму 27 703,07 грн, №35262 від 26.09.2019 на суму 156 226,82 грн, №40355 від 06.12.2019 на суму 38102,40 грн. Всього на загальну суму 4 125 638,20 грн.

Відповідачем поставлений товар у встановлені строки не оплатив і станом на час подання позовної заяви за ним рахувалась заборгованість в розмірі 2 630 125,79 грн.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525 ЦК України та 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. За невиконання грошового зобов`язання наступає відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно, суд задовольняє позов в частині стягнення інфляційних нарахувань.

Статтею 549 Цивільного кодексу України сторонам зобов`язання надано право забезпечити його виконання встановленням неустойки (штрафу, пені). Пунктом 2 Додаткової угоди від 30 жовтня 2019 року сторони передбачили нарахування пені на суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Там же передбачене стягнення штрафу в розмірі 40% від несплаченої суми. Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу судом задовольняються.

Питання правомірності нараховування завищених відсотків на суму боргу стало предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 (№ 12-79гс19). У своїй постанові від 18 березня 2020 року Велика Палата, відмовляючи у стягненні відсотків у розмірі 40 річних, дійшла наступних висновків:

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за незалежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника і кредитора.

Наявні всі підстави, щоб застосувати цю правову позицію Верховного Суду до даної справи.

Боржник до винесення рішення сплатив кредитору значні суми в погашення боргу. Так, ще до подання заяви відповідачем було сплачено 1 495 512 грн 41 коп. основного боргу і 148 181 грн 62 коп. відсотків за користування товарним кредитом, після подання позову - ще 1 500 000 грн.

З огляду на неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідає обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, обмежити розмір санкцій сумами штрафу, пені, інфляційними та тою сумою, котра вже сплачена в рахунок відсотків, а в стягненні решти нарахованих відсотків - відмовити.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства ПСП Аметист , Тернопільська область, Підволочиський район, село Полупанівка, провулок Бригадний, будинок 2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр-Агро , Київська область, м.Обухів, вул. Промислова, 20 - 2 397 666 (два мільйони триста дев`яносто сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 78 коп. основного боргу.

3.Провадження у справі в частині стягнення пені, інфляційних, штрафу і 232459 грн. 01 коп. основного боргу закрити.

4.В задоволенні позову в частині стягнення 546 193 грн 33 коп. відсотків - відмовити.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 2 жовтня 2020 року.

Суддя Ю.О. Чопко