Рішення

від 29.09.2020 по справі 494/184/20

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

29.09.2020

Справа № 494/184/20

Провадження № 2/494/248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області, для ведення особистого селянського господарства. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка за життя замовила та отримала Розпорядження Березівської районної державної адміністрації Одеської області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передачу громадянам України земельних ділянок безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області від 01.03.2011 р №101/А-2011 разом з додатком до нього. Але ОСОБА_2 не встигла вчинити інші дії пов`язані з державною реєстрацією нерухомого майна, так як померла. 04.06.2013 року позивач звернулася до державного нотаріуса з питання заведення спадкової справи, але 22.01.2020 року постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що нею не надано оригіналу правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку, тому рекомендовано звернутися з даного питання до суду.

Відповідно до наказу №5-од про організацією Березівського районного суду Одеської області на час дії карантину ( з подальшими змінами), постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2 (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року Про встановлення карантинуз метою запобігання поширенню на території України гострої гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2 ( з подальшими змінам) , Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 22.07.2020 року №641 та відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, установлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин. Згідно з

рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.

Справа неодноразово відкладалась у зв`язку з оголошенням карантину на території України.

07.09.2020 року винесено ухвалу про закінчення підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду на 29.09.2020 року.

Позивач у судове засідання 29.09.2020 року не з`явилася, однак разом зі своїм представником подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх.

Представник Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області у судове засідання також не з`явився, про те подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, оскільки позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Згідно зі ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках . Крім того згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Суд вважає зазначити, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу підставу та предмет позову може визначити виключно позивач. Суд не вправі визначити предмет, підставу (інше) позову також у зв`язку із принципом змагальності цивільного процесу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Згідно свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2

04.06.2012 позивач звернулась до нотаріуса з питань заведення спадкової справи та отримання спадщини.

Водночас, 16 жовтня 2015 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,8292 га розташованої на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області.

Разом з цим, 22.01.2020 року державним нотаріусом винесено постанову , якою відмовлено у вчинені нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки спадкоємцем не надано оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 2,00 га розташованої на території Ряснопільської сільської ради Березівського району одеської області, згідно листа ГУ Держгеокадастру в Одеській області вищевказана земельна ділянка в земельному кадастрі - відсутня.

З огляду на вказане позивач звернувся з позовом про визнання право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, загальною площею 2,00 га, розташована на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області.

Відповідно до ст.ст.328, 392, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті( ст.1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.328) та власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Згідно ст.1216 Цивільного Кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (ч. 2, п. а ч. 3 ст. 116 ЗК України).

За змістом п. а ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Положеннями чч. 6-9 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ст.118 Земельного Кодексу України початком процедури приватизації земельної ділянки є звернення громадянина з заявою (клопотанням) до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Суд у цій справі з наданих матеріалів та пояснень у позовній заяві встановив, що спадкодавець ОСОБА_2 при житті замовила та отримала Розпорядження Березівської районної державної адміністрації Одеської області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передачу громадянам України земельних ділянок безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території

Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області від 01.03.2011 р №101/А-2011, однак у зв`язку з її смертю спадкодавцем не отримано документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а відтак не набуто у власністю цю земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1226 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК).

Виходячи з положень ст. 182 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із Державного земельного кадастру про земельну ділянку 2,00 га на підставі рішення Березівської РДА №286/а-2010 від 21.04.2010 року відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі.

Згідно із ст.1218 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов`язку, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язку, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, перелік яких визначено у ст.1219 ЦК України.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд вважає, що у даному випадку до спадкоємця не переходить право власності на земельну ділянку, яка не було оформлено відповідним чином.

Зазначена позиція суду узгоджується із роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 (п.3.5), що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, державної реєстрації цієї земельної ділянки не здійснено, тому спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, а відтак позивач не має права на її спадкування.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 229, 265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Ряснопільська сільська рада Березівського району Одеської області (с. Ряснопіль Березівського району Одеської області, пров. Поштовий 1, код ЄДРПОУ 04379350).

Суддя І.А. Римар