Рішення

від 02.10.2020 по справі 519/650/20

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/650/20

2/519/621/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

02.10.20 року м. Южне

Южний міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

з участю секретаря Слісаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів

Встановив: ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який мотивувала тим, що 30.09.2019 року між нею та ТОВ Сілвеш було укладено Договір № 4152, згідно якого Товариство повинно було надати позику в розмірі 35 000,00 грн. на умовах фінансової пропозиції Сілвеш за рахунок об`єднаних грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених договором.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Договору № 4152 обумовлено, що клієнт зобов`язаний сплатити гарантійний внесок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш у розмірі 10% від суми позики, зазначеної в Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору, шляхом перерахунку 10 % на банківський рахунок Відповідача, тобто 3 500,00 грн. З додатку № 1 до Договору № 4152 від 30.09.2019 року визначені система розрахунку - 30 місяців та розмір суми позики - 35 000,00 грн., чистий платіж - 1166.66 грн.; адміністративні витрати - 157,50 грн.; загальний платіж - 1 324,16 грн.; гарантійний платіж - 3 500,00 грн.

30.09.2019 року ОСОБА_1 , було сплачено гарантійний платіж в сумі 3 500,00 грн.. та в подальшому сплачено: 01.10.2019 року - 3 000,00 грн.; 02.10.2019 року - 2 500.00 грн.; 04.10.2019 року - 3 500.00 грн.; 07.11.2019 року - 2 750,00 грн.; 08.11.2019 року - 2 000,00 грн., що складає загальну суму коштів перерахованих мною у розмірі - 17 250,00 грн.

Згідно підпункту 2.1 статті 2 укладеного договору ТОВ Сілвеш зобов`язалося виконувати формування об`єднання клієнтів та вчиняти певні правочини, які сприяють виконанню умов цієї угоди та здійснювати наступні дії: організовувати та проводити процедуру видачі грошових доручень, які надають право на отримання клієнтом позики.

Згідно Додатку № 2 до Договору умови фінансової пропозиції Сілвеш - це пропозиція, що базується на створенні об`єднання клієнтів з метою отримання позики у порядку і на умовах, передбачених угодою та додатками до неї.

Відповідно до укладеного договору клієнт зобов`язується дотримуватись умов фінансової пропозиції ТОВ Сілвеш : сплатити гарантійний платіж, зазначений у Додатку № 1 до Договору.

Однак сплативши гарантійний внесок, кредит наданий не був, на неодноразові звернення до ТОВ Сілвеш про надання кредиту, консультант відповідав про необхідність внесення ще гарантійного платежу, страховки та інших платежів, а останнім часом навіть слухавки не піднімав.

Просить визнати недійсним договір № 4152 та додаток № 1 до договору № 6028 від 30.09.2019 року, укладений між позивачем та ТОВ Сілвеш , а також стягнути з ТОВ Сілвеш на її користь кошти в сумі 17250 грн.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом подати відзив не скористався.

Ухвалою Южного міського суду від 02.10.2020 року постановлено розгляд даної справи проводити у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 30.09.2019 року між ОСОБА_1 , та ТОВ Сілвеш , в особі директора Давидової С.Я., було укладено Договір № 4152, згідно якого Товариством з обмеженою відповідальністю Сілвеш повинно було надати позику в розмірі 35 000,00 грн. (Додаток 1 до Угоди) на умовах фінансової пропозиції Сілвеш за рахунок об`єднаних грошових коштів учасників на умовах договору, а саме: забезпечити оформлення угоди про участь в пропозиції, надавати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в пропозиції Сілвеш та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов`язань, передбачених договором.

Згідно договору, гарантійна сума, тобто оплата послуг клієнтом, складає 3500 гривень.

З додатку № 1 до угоди від 29 червня 2019 вбачається, що розмір платежів складає: 3500 гривень - гарантійний платіж, 1166,66 - чистий платіж, 1324,16 - загальний платіж та 157,50 гривень - адміністративні витрати.

Із умов програми Сілвеш , яка визначена укладеною між сторонами Угодою, вбачається, що програма базується на формуванні об`єднання клієнтів, а після формування цього об`єднання, компанія організовує процедуру видачі позик клієнтам.

Відповідно до ст. 4 Додатку 2 до угоди, клієнт зобов`язаний протягом кожного місяця сплачувати загальний платіж згідно свого графіку розрахунків у добровільному порядку або шляхом здійснення авансових платежів. Сума, що складається з чистого платежу, є власністю клієнта. У випадку несплати загального платежу клієнт втрачає право участі у процедурі в поточному тижні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено 3500 грн плати по договору (а.с.15), 01.10.2019 - 3 000 грн. (а.с.16); 02.10.2019 - 2 500 грн. (а.с.17); 04.10.2019 - 3 500 грн. (а.с. 17); 07.11.2019 - 2 750 грн. (а.с. 18), 08.11.2019 - 2 000 грн. (а.с.18), що складає загальну суму - 17 250 грн.

Сплачуючи чергові платежі за Угодою, позивач постійно отримувала від представників відповідача відмови у наданні позики з мотивацією додаткової сплати інших платежів.

Відповідно до частин першої, другої статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.1ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ч. 1 п. 7, ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття пірамідальної схеми не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб`єкта підприємництва до пірамідальної схеми .

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття пірамідальна схема у розумінні цієї норми має такі обов`язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як пірамідальної , тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13, від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14, від 3 вересня 2014 року у справі № 6-98цс14.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку, що діяльність ТОВ Сілвеш слід вважати пірамідальною схемою, оскільки, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 сплачувала кошти не за сам кредит, а за можливість в майбутньому його одержати.

Виконання відповідачем послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені угодою кошти, а ТОВ Сілвеш формує об`єднання клієнтів та за рахунок їх внесків здійснює надання кредиту.

При цьому, вказана угода не містить строків та (або) термінів отримання кредиту, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ Сілвеш за невиконання умов угоди та будь-яких гарантій отримання клієнтом позики.

Тобто, в цьому випадку відповідач здійснював нечесну підприємницьку практику шляхом формування об`єднання клієнтів без залучення власних коштів, клієнти вносили кошти за отримання послуги в майбутньому та за кошти, які вносили клієнти, здійснювалась видача кредитів іншим клієнтам, що являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Відповідач ввів позивача в оману, застосовуючи нечесну підприємницьку практику, а ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів встановлює, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно дост. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржуваний позивачем договір слід визнати недійсним, як такий, що вчинений з використанням нечесної підприємницької діяльності, з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Стаття 216 ЦК України встановлює правові наслідки недійсності правочину. А тому, сплачені позивачем кошти за недійсним договором підлягають поверненню, а саме в сумі 17250 гривень.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ч .2 ст.141 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12-13,141,247,258-259,265,274-282 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 4152 та додаток № 1 до угоди № 4152 від 30.09.2019, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілвеш про надання послуг із оформлення Договору та включення Клієнтів до фінансової пропозиції ТОВ Сілвеш .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш , код ЄДРПОУ 42681219 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 кошти в сумі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень, які сплачені за Договором № 4152 від 30.09.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш , код ЄДРПОУ 42681219 в користь держави 840,80 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ТОВ Сілвеш , код ЄДРПОУ 42681219, місце реєстрації: 03039, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Ізюмська, буд. 7.

Суддя Южного міського суду Сергій ЛЕМЕЦЬ