Рішення

від 30.09.2020 по справі 381/1315/20

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/698/20

381/1315/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М., за участі секретаря Омельчук С.А. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія-Ф про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача - адвокат Довженко Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Фастівської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія-Ф , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.05.1987 по 29.07.2019. Від даного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є третіми особами по справі. У 1996 році відповідно до рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради Народних депутатів № 200 від 21.11.1996, рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу Мрія Рашківському С.А. та його родині надане житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 , являючись членами ЖБК Мрія (в подальшому ОСББ Мрія-Ф ) повністю сплатили членські внески, в тому числі і пайові внески за надану їм квартиру та стали власниками цього нерухомого майна. Незважаючи на фактичне набуття права власності на житлове приміщення Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 не отримувала. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, та після його смерті заяву про прийняття спадщини подала його дружина - ОСОБА_1 , діти померлого - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяву про відмову від прийняття спадщини. 24.02.2020 державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій (відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину) так як спадкоємцем не надані оригінали правовстановлюючих документів. Однак позивач, звернувшись до державного реєстратора не змогла провести реєстрацію власної квартири оскільки ордер на житлове приміщенні виданий на ім`я померлого ОСОБА_4 . Таким чином у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутого нею свого часу правомірно.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Довженко Р.В. вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Фастівської міської ради Курбет С.А. в підготовчому засіданні позов визнав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСББ Мрія-Ф в підготовче засідання не з`явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність, вимоги позову визнав.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явились, про день слухання справи повідомлені належним чином, через канцелярію подали письмові заяви про розгляд справи за їх участі, позовні вимоги підтримали.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача - адвоката Довженка Р.В., представника відповідача Фастівської міської ради Курбета С.А., дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 29.05.1987 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Відділом РАЦС Фастівського міськвиконкому Київської області, серії НОМЕР_1 (а.с.33).

Від даного шлюбу мають двох дітей, що є третіми особами по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.28-32).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають дружина та діти спадкодавця.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4/13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно .

Також, у даному Листі зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем .

Після смерті ОСОБА_4 , заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась його дружина, а позивач по справі ОСОБА_1 , так як діти спадкодавця ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 подали заяви про відмову від спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 , Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №51/02-31 від 04.02.2020, державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Бойко О.О. позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.24).

Виходячи з умов Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 49 ЗУ Про нотаріат відмова нотаріуса є обґрунтованою.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду, що було зроблено позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів №200 від 21.11.1996 затверджено рішення загальних зборів ЖБК Мрія від 28.09.1996 про надання квартир в будинку АДРЕСА_2 та надано ОСОБА_4 чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 на 5 осіб: дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_2 , дочка - ОСОБА_5 (а.с.19-20). Дана обставина підтверджується ордером на житлове приміщення №124 від 21 листопада 1996 року (а.с.13).

Довідкою ОСББ Мрія-Ф №8 від 11 лютого 2020 року встановлено, що в 2007 році відбулася реорганізація ЖБК Мрія у ОСББ Мрія-Ф (а.с.36).

Родина ОСОБА_1 , являючись членами ЖБК Мрія ( в подальшому ОСББ Мрія-Ф код ЄДРПОУ 22202891 ) повністю сплатили членські внески, в тому числі і пайові внески за надану їм квартиру, у зв`язку з чим, відповідно до ч. З ст. 384 Цивільного кодексу України стали власниками цього нерухомого майна. Сплата пайових внесків підтверджена довідкою № 4 від 27.01.2020 виданою Головою правління ОСББ Мрія-Ф (а.с.12).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України Про власність , який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Об`єктами права власності є будь-які речі (майно). Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового шляху для відновлення порушеного права.

Згідно зі ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати тим документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак позивач, звернувшись до державного реєстратора не змогла провести реєстрацію власної квартири, оскільки ордер на житлове приміщенні виданий на ім`я померлого ОСОБА_4 .

Суд, вважає доведеним той факт, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутого нею свого часу правомірно, тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 223, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 128, 179, 182, 328, 334, 392, 1218, 1268,1296, 1297 ЦК України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фастівської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія-Ф про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 87,50 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.10.2020.

Суддя Л.М.Ковалевська