Рішення

від 01.10.2020 по справі 620/2193/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/2193/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду в інтересах держави з адміністративним позовом до Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо прийняття у комунальну власність і реєстрацію права власності на будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати вчинити дії, спрямовані на прийняття у комунальну власність і реєстрацію права власності на будівлю дитячого садка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що відповідач проявив бездіяльність, яка полягає у не вжитті протягом тривалого часу ним заходів, спрямованих на прийняття у комунальну власність та оформлення права комунальної власності на майно, що належить об`єднаній територіальній громаді - будівлю дитячого садка, розташовану за адресою: с. Галиця, вул. Центральна, 66-А, Ніжинський район, Чернігівська область, що сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері охорони дитинства, освіти та комунальної власності, і, у свою чергу, порушує загальнодержавні інтереси.

Від відповідача до суду надійшов відзив в якому він зазначив, що позовну заяву визнає в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Галицька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування (а.с.31-33).

На території Галицької сільської ради, а саме в с. Галиця Ніжинського району, по вул. Центральна (Леніна), 66-А, розташована будівля недіючого дитячого садка колишнього КСП ім. КІМу (в подальшому СТОВ Галицьке ).

На виконання Указу Президента України від 09.03.2000 № 398 Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання на державних сільськогосподарських підприємствах та керуючись пунктом 20 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177, СТОВ Галицьке передано у комунальну власність приміщення дитячого садка, що знаходиться по вул. Центральна (Леніна), 66-А.

05.12.2002 комісією у складі з представників Галицької сільської ради, СТОВ Галицьке , Ніжинської районної ради та районної держадміністрації проведено обстеження приміщення дитячого садка, що знаходиться за адресою: с. Галиця , вул. Центральна (Леніна), 66-А, та підписано акт приймання-передачі об`єкта соціальної сфери у комунальну власність.

Згідно даного акту у комунальну власність підлягало передачі приміщення дитячого садка на 45 місць, яке введено в експлуатацію 1975 року, що має корисну площу 1500 кв. м., земельну ділянку площею 3,5 га, разом з котельнею.

Рішенням виконавчого комітету Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області від 18.12.2002 № 72 приміщення дитячого садка СТОВ Галицьке прийнято на бюджет (баланс) сільської ради.

Згідно інформації Галицької сільської ради від 18.05.2020 № 03-21/53 та № 03-21/74 від 19.06.2020 виконавчим комітетом Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 18.12.2002 прийнято рішення № 7, відповідно до якого на баланс сільської ради прийнято приміщення дитсадка площею 480 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення з питань прийняття у комунальну власність приміщення вказаного дитячого садка Галицькою сільською радою не приймалися.

Технічна документація на будівлю дитячого садка не розроблялася та не замовлялася у зв`язку з відсутністю коштів. Рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації сільською радою не приймалися.

Заходи щодо оформлення права комунальної власності на будівлю дитсадка не вживалися, правовстановлюючі документи не реєструвалися у зв`язку з недостатністю фінансування.

Свідоцтво на право комунальної власності на дитячий садок, що розташований в АДРЕСА_2 , відсутнє у зв`язку з відсутністю коштів на реєстрацію.

В подальшому СТОВ Галицьке ліквідовано. Державну реєстрацію припинення юридичної особи здійснено 30.11.2004.

Однак, рішення про прийняття у комунальну власність Галицької територіальної громади дитячого садка до цього часу органом місцевого самоврядування не прийняте.

Заходи щодо прийняття у комунальну власність та оформлення правовстановлюючих документів на будівлю дитячого садка, виготовлення технічної документації Галицькою сільською радою тривалий час (більше 17 років з моменту підписання акту приймання-передачі) не вживались.

Згідно інформації Ніжинського міжміського БТІ № 141 від 05.06.2020 право власності на об`єкт нерухомого майна (дитячий садок) за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано, технічна документація за вищевказаною адресою не виготовлялася, інвентарна справа на об`єкт відсутня.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна (дитячий садок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відсутнє.

Земельна ділянка, на якій знаходиться вказаний об`єкт нерухомості не приватизована і належить територіальній громаді Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Відповідна технічна документація з землеустрою на вказану земельну ділянку не виготовлялася, що підтверджується листом Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.06.2020 № 10-25-0.172-580/119-20.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з частинами першою, третьою статті 23 зазначеного Закону визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 520/6826/19.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор звернувся до суду з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, освіти та комунальної власності, які порушено бездіяльністю Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, яка полягає у порушенні вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок прийняття у комунальну власність та оформлення права комунальної власності на майно, що становить загрозу для загальнодержавних інтересів.

Преамбулою Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, визначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити; охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно частини першої статті 80 Закону України Про освіту від 05.09.2017 № 2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України Про дошкільну освіту від 11.07.2001 № 2628-III вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних закладів дошкільної освіти використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.

З огляду на викладене, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні у межах визначених законом повноважень умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування навчального закладу.

В адміністративному позові прокурор зазначає, що відповідач не виконав покладені на нього повноваження щодо прийняття до комунальної власності та оформлення права власності на будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - будівля дитячого садка), що зумовлює передумови для порушення інтересів держави щодо розвитку дошкільної освіти та щодо забезпечення територіальними громадами реалізації правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності - дитячими дошкільними закладами.

Частиною першою статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону № 280/97-ВР).

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону № 280/97-ВР).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (пункт 30 частини першої статті 26 № 280/97-ВР).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення (пункт 1 підпункту а статті 21 Закону № 280/97-ВР).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 підпункту а статті 29 Закону № 280/97-ВР).

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (частина перша статті 60 Закону № 280/97-ВР).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даній справі прокурором належним чином зазначено, які саме інтереси держави порушено бездіяльністю відповідачів, а відтак підлягають захисту.

З аналізу викладених норм слідує, що органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень повинні забезпечувати реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, у тому числі щодо оформлення правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна закладів освіти.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що СТОВ Галицьке передано у комунальну власність приміщення дитячого садка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Прийняття у комунальну власність і реєстрація права власності на будівлю дитячого садка не здійснювалися.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині прийняття у комунальну власть територіальної громади від імені якої уповноважений діяти та оформлення права власності на зазначене вище нерухоме майно, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов заступник прокурора Чернігівської області підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області щодо прийняття у комунальну власність і реєстрацію права власності на будівлю дитячого садка, розташованого за адресою: с. Галиця, вул. Центральна, 66-А, Ніжинський район, Чернігівська область.

Зобов`язати Галицьку сільську раду Ніжинського району Чернігівської області (вул. Народовольців, 6, с. Галиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 16671, код ЄДРПОУ 04414322) вчинити дії, спрямовані на прийняття у комунальну власність і реєстрацію права власності на будівлю дитячого садка, що знаходиться за адресою: с. Галиця, вул. Центральна, 66-А, Ніжинський район, Чернігівська область.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2020 року.

Суддя О.Є. Ткаченко