ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1416/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
представника позивача Бондаренка Г.В.,
представника відповідача Паншиної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Ніжинський жиркомбінат до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство Ніжинський жиркомбінат (далі - ПрАТ Ніжинський жиркомбінат ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020, а саме:
- №00000160500 (форми В1 ) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку у сумі 5144654,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1286164,00 грн.;
- №00000130500 (форми Р ) щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 6068407,00 грн., яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 4854726,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1213681,00 грн.;
- № 00000170500 (форми Н ) щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 102228,18 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав, що надані первинні документи взагалі не були прийняті відповідачем до уваги при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, їх надання при документальній позаплановій виїзній перевірці жодним чином не вплинуло на висновки, зроблені контролюючим органом за результатами такої перевірки. Контролюючим органом були встановлені ті ж самі порушення, що при проведенні планової виїзної перевірки. Тобто при проведенні документальної планової та документальної позапланової перевірок відповідачем було допущено формальне ставлення до первинних документів, що були надані позивачем відповідачеві на підтвердження реальності господарських операцій між ПрАТ Ніжинський жиркомбінат та третьою особою - ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент протягом 2016 - 2017 років, а частина з них не була взагалі врахована та оцінена. В актах перевірки відповідач не визначив чіткого розрахунку збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 4854726,00 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 5144654,00 грн. За вказаних обставин позивач вважає, що документальна позапланова виїзна перевірка, що проводилася ГУ ДПС у Чернігівській області з 17.12.2019 по 21.12.2019 та на підставі якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, носила виключно формальний характер, а контролюючим органом не було дотримано вимог пункту 19-1.1 статті 19-1 та пункту 21.1.2 статті 21 Податкового кодексу України щодо сумлінного проведення документальної планової виїзної перевірки та документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.
Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що з встановлених перевіркою обставин вбачається, що на перевірку позивачем не надано договір від 04.07.2017 №174, зазначений в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631, за яким було оформлено постачання товарів на 2780,4 тис.грн., що унеможливлює ідентифікування умов поставки товарів. Також до перевірки не надані сертифікати, що посвідчують якість поставлених товарів, передбачені умовами договору від 13.09.2017 № 1309 (пункт 2.1), оформленого між ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент та ПрАТ Ніжинський жиркомбінат .
За даними бухгалтерського обліку підприємство сформувало витрати на придбання соняшнику, сої, ріпаку та олії у ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент на суму 26194,8 тис. грн. Проте дані видаткових накладних не відповідають даним, зазначеним у податкових накладних. До видаткових накладних надані товаро-транспортні накладні з дефектами. Вказані недоліки, допущені при оформленні видаткових накладних, свідчать про порушення позивачем статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
За результатами проведеного оперативного відпрацювання не підтверджено рух соняшника, сої та ріпаку по ланцюгу постачання та встановлено, що ТОВ Інтеграл системний менеджмент документально оформлює придбання соняшника, ріпаку, сої від СГД, що мають ознаки фіктивності.
При дослідженні первинних документів було встановлено, що у підприємства частково відсутні чеки з АЗС, які являються підтвердженням фактичного отримання палива. В ході проведення перевірки не надано документи, що підтверджують фактичне отримання дизпалива, бензину та скрапленого газу ПП ТТ-НАФТА , ТОВ ВКФ Агронафтопродукт , ПП АМІК Україна , ТОВ Газ-Авто-Сервіс на суму ПДВ 221331,52 грн.
За відсутності підтвердження фактичного отримання нафтопродуктів (чеків з АЗС) та відсутністю його в залишках товарно-матеріальних цінностей, відповідач переконаний, що вказані операції не є господарською діяльністю платника податку.
ПрАТ Ніжинський жиркомбінат не було відображено податкові зобов`язання при використанні придбаного у ПП ТТ-НАФТА , ТОВ ВКФ Агронафтопродукт , ПП АМІК Україна , ТОВ Газ-Авто-Сервіс пального поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством пункту 198.5 статті 198 ПК України, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ.
За вказаних обставин відповідач вважає, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують правильність висновків акту перевірки, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній, щодо внесення даних до бухгалтерського обліку без оформлення договору, зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Вважає, що ненадання договору поставки від 04.07.2017 №174 при проведенні документальної планової виїзної перевірки в період з 24.09.2019 по 22.10.2019 жодним чином не могло вплинути на рішення контролюючого органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за результатами такої перевірки.
Щодо посилання на окремі недоліки в оформленні видаткових накладних та товарно- транспортних накладних зазначив, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. При проведенні перевірки уповноваженими представниками податкового органу не було встановлено таких недоліків у первинних документах, які б перешкоджали можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, або не містили відомості про зміст господарської операції, або товар, який відвантажувався та його ціну.
Додатково позивач зазначив, що з огляду на положення частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність наявність чи відсутність відтиску печатки контрагента на видатковій накладній, за наявності особистого підпису уповноваженої особи контрагента, жодним чином не робить неможливим ідентифікацію усіх складових фінансово-господарської операції.
Щодо невідповідності даних у видаткових накладних даним, що містяться у податкових накладних, позивач вказує, що невідповідність дат та сум видаткових та податкових накладних є цілком закономірною та законодавчо обґрунтованою, а податкова накладна складається постачальником не до видаткової накладної , а на дату першої з подій, у відповідності до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Починаючи з 01.07.2017, визначення суми з податку на додану вартість у податковій накладній є достатньою підставою для віднесення покупцем такої суми до податкового кредиту.
Щодо ненадання товарно-транспортних накладних до деяких видаткових накладних зазначив, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. В даному випадку саме видаткові накладні є належним доказом факту передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього.
Посилання контролюючого органу на сумнівність договірних відносин між ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент та ПП Рубін вважає необґрунтованою підставою для визначення відсутності законних підстав у позивача на податковий кредит та отримання відповідного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатами проведення операцій по придбанню товару у ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент на умовах СРТ згідно з ІНКОТЕРМС-2010 .
Однією із умов формування податкового кредиту покупцем є факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною. Оскільки ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент не виконав свій обов`язок - не зареєстрував податкові накладні на поставлений товар, ПрАТ Ніжинський жиркомбінат не було сформовано податкового кредиту на незареєстровані суми.
Також зазначив, що сертифікати, що посвідчують якість поставлених товарів не є первинним документом, адже сертифікати якості прямо не підтверджують факт купівлі товару та не є бухобліковим регістром або звітністю.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Відповідно до положень чинного законодавства України, здійснення господарських операцій підтверджується первинними, а не розрахунковими документами, а чек з АЗС є розрахунковим документом. За умовами договорів, укладених з ПП ТТ-НАФТА , ВКФ Агронафтопродукт , ПП АМІК Україна , ТОВ Газ-авто-сервіс , відпуск товару здійснюється відповідно до товарних (видаткових накладних) та паливних карток. Підприємством надано до перевірки пакет всіх необхідних первинних документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій за відповідний період.
Позивачем також подано до суду письмові пояснення, в яких останній вказав, що TOB Інтеграл Системний Менеджмент було видано податкову накладну №130 до видаткової накладної від 07.09.2017 №9/20-01 тільки 20.09.2020. Позивачу не відомі причини надання йому ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент податкової накладної на суму меншу, ніж йому контрагентом фактично було передано товару за видатковою накладною від 07.09.2017 №9/20-01.
При включенні сум податку, визначених у податкових накладних від 17.07.2017 на загальну суму 732584,40 грн. до складу податкового кредиту за звітний період липень 2017 року позивач правомірно виходив з того, що, по-перше, обидві податкові накладні від 17.07.2017 є зареєстрованими ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, по-друге, ці податкові накладні були зареєстровані у липні 2017 року. Таким чином вважає, що ПрАТ Ніжинський жиркомбінат не було допущено порушення норм Податкового кодексу України щодо правильності визначення податкового кредиту у липні 2017 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування за вказаний звітний період з залученням податкових накладних від 17.07.2017 №94 та №95.
Отже позивачем не було допущено жодного порушення норм пункту 198.6 статті 198, а також статті 201 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент .
Суми бюджетного відшкодування були визначені ПрАТ Ніжинський жиркомбінат повністю правильно та у відповідності до норм статті 200 Податкового кодексу України.
Фактично ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент на користь ПрАТ Ніжинський жиркомбінат було відвантажено товару у кількості, визначеній у видаткових накладних, а саме 06.04.2017 на загальну суму 488176,00 грн., 18.05.2017 на загальну суму 466990,00 грн., 20.05.2017 на загальну суму 318999,00 грн., 10.06.2017 на загальну суму 467116,00 грн., 30.06.2017 на загальну суму 216382,95 грн.
Відвантаження ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент товару на користь ПрАТ Ніжинський жиркомбінат саме у вищевказаних обсягах підтверджується товарно-транспортними накладними, а також оборотно-сальдовими відомостями подальшого руху олійного насіння при переробці насіння саме у вказаних обсягах.
Вважає, що в актах перевірки, відзиві на позов відповідач не навів жодних належних і допустимих доводів щодо фактичної відсутності у позивача товаро-матеріальних цінностей та їх подальшого використання у господарській діяльності. Усі надані первинні документи підтверджують фактичну реальність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент .
Відповідачем також подано до суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що оскільки ПрАТ Ніжинський жиркомбінат з 01.07.2016 по 30.11.2018 постійно декларувало від`ємне значення, то всі донарахування з податку на додану вартість спочатку зменшували від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного Звітного (рядок 21), а у випадку, коли суми донарахувань перевищували цей показник з врахуванням від`ємного значення попередніх періодів, то зменшували суми від`ємного значення, що підлягають бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2). Такі перевищення відбувалися у квітні 2017 року та у серпні 2017 року.
У грудні 2018 року та у лютому 2019 року підприємство не декларувало від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (рядок 21). Вся сума від`ємного значення була заявлена підприємством до відшкодування. Таким чином донарахування, що були здійснені за вказані періоди з врахуванням від`ємного значення попередніх періодів, зменшили суми від`ємного значення, що підлягають бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2).
З урахуванням викладеного, ГУ ДПС у Чернігівській області вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають нормам законодавства України та просить відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ Ніжинський жиркомбінат .
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив та у письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та у письмових поясненнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ПрАТ Ніжинський жиркомбінат (код ЄДРПОУ - 00373942) є юридичною особою, яку взято на податковий облік в органах податкової служби 31.05.1996 за №133, основний вид діяльності 10.41 виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.09.2019 (т.5 а.с.175).
На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 11.09.2019 №72 та направлень на перевірку від 24.09.2019 №№55, 56, 57 і від 02.10.2019 №95 відповідачем з 24.09.2019 по 22.10.2019 проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ Ніжинський жиркомбінат з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 (т.5 а.с.157-161).
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 29.10.2019 №94/14/00373942 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ Ніжинський жиркомбінат (далі - акт планової перевірки), в якому зафіксовано: заниження позивачем суми податку на прибуток - всього 4854726,00 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 83169,00 грн., за 2017 рік на суму 4771557,00 грн.; заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету - всього 12020,00 грн., у тому числі за січень 2019 року на суму 2394,00 грн., за березень 2019 року на суму 1746,00 грн., за квітень 2019 року на суму 6435,00 грн., за травень 2019 року на суму 1445,00 грн.; завищення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 5144654,00 грн., у тому числі за січень 2017 року на суму 120000,00 грн., за лютий 2017 року на суму 85000,00 грн., за березень 2017 року на суму 304133,00 грн., за квітень 2017 року на суму 111504,00 грн., за травень 2017 року на суму 433538,00 грн., за червень 2017 року на суму 545075,00 грн., за липень 2017 року на суму 767757,00 грн., за серпень 2017 року на суму 1928531,00 грн., за вересень 2017 року на суму 462823,00 грн., за грудень 2018 року на суму 384712,00 грн., за лютий 2019 року на суму 1581,00 грн.; завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на 1272,00 грн. за червень 2019 року; не зареєстровано податкові накладні; за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 підприємством не своєчасно перераховано до бюджету, в термін до 30 календарних днів після граничного строку сплати, 984990,88 грн. нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб і 83337,79 грн. нарахованого (утриманого) військового збору; в податкових розрахунках за 4 квартал 2016 року та 2 квартал 2019 року мали місце недостовірні відомості за 157 ознакою доходу про платника податку; заниження нарахування єдиного внеску на загальну суму 4149,85 грн., у тому числі: за січень 2017 року - 639,20 грн., за жовтень 2018 року - 3510,65 грн. (т.1 а.с.40-154).
Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними в акті планової перевірки (у частині заниження суми податку на прибуток всього 4715062,00 грн. за 2017 рік та завищення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 4936614,38 грн. по господарських операціях з ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент ), позивачем 12.11.2019 подано контролюючому органу письмові заперечення на акт планової перевірки, за результатом розгляду яких відповідачем прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Ніжинський жиркомбінат щодо правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість (т.1 а.с.155-170).
На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 21.11.2019 №610 та направлення на перевірку від 12.12.2019 №980 відповідачем з 17.12.2019 по 21.12.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Ніжинський жиркомбінат з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 в частині питань, викладених у запереченнях від 12.11.2019 та від 13.11.2019 (т.1 а.с.171,172; т.5 а.с.155,156).
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.12.2019 №286/05/00373942 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Ніжинський жиркомбінат (далі - акт позапланової перевірки) (т.1 а.с.173-241; т.2 а.с.1-14), в якому зафіксовані порушення позивачем:
1) пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 11, 20 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318; пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 4854726,00 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 83169,00 грн., за 2017 рік на суму 4771557,00 грн.;
2) пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим платником:
- занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 12020,00 грн., в тому числі за січень 2019 року на суму 2394,00 грн., за березень 2019 року на суму 1746,00 грн., за квітень 2019 року на суму 6435,00 грн., за травень 2019 року на суму 1445,00 грн.;
- завищено суму податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 5144654,00 грн., в тому числі за січень 2017 року на суму 120000,00 грн., за лютий 2017 року на суму 85000,00 грн., за березень 2017 року на суму 304133,00 грн., за квітень 2017 року на суму 111504,00 грн., за травень 2017 року на суму 433538,00 грн., за червень 2017 року на суму 545075,00 грн., за липень 2017 року на суму 767757,00 грн., за серпень 2017 року на суму 1928531,00 грн., за вересень 2017 року на суму 462823,00 грн., за грудень 2018 року на суму 384712,00 грн., за лютий 2019 року на суму 1581,00 грн.;
- завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 1272,00 грн., в тому числі за червень 2019 року - 1272,00 грн.;
3) пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - не зареєстровано податкові накладні.
На письмові заперечення позивача від 12.11.2019, після проведення позапланової перевірки, відповідачем надано відповідь позивачу від 03.01.2020 №109/10/25-01-05-01-06, в якій зроблено висновок, що позиція платника не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню (т.2 а.с.15-18).
На підставі актів планової та позапланової перевірок і відповіді на заперечення від 03.01.2020 №109/10/25-01-05-01-06, ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 10.01.2020, а саме:
- №00000160500 (форми В1 ) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку у сумі 5144654,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1286164,00 грн., за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (т.1 а.с.34-35; т.5 а.с.203,204);
- №00000130500 (форми Р ) щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) у сумі 6068407,00 грн., яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 4854726,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1213681,00 грн., за порушення пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 11, 20 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318; пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України (т.1 а.с.36-37);
- № 00000170500 (форми Н ) щодо застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у сумі 102228,18 грн. (т.1 а.с.38-39).
23.01.2020 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020 №00000160500 та №00000130500, в якій товариство просило їх скасувати (т.2 а.с.19-47).
За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України винесла рішення від 18.03.2020 №9813 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020 №00000160500 та №00000130500 залишила без змін, а скаргу - без задоволення (т.2 а.с.48-54).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
У відповідності до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно з підпунктом а пункту 198.1, пунктом 198.2 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
В силу пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
У свою чергу, у відповідності до статті 4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Статтею 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналогічні положення відображені у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88).
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-XIV і Положенням №88.
Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у скасуванні податкових повідомлень-рішень, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність їх винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, зокрема, реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, при цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.
Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справах, пов`язаних з визначенням податкових зобов`язань з податку на додану вартість та бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, в яких Верховний Суд неодноразово звертає увагу на необхідність з`ясування судами при розгляді справ, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд повинен враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На спростування висновків відповідача, викладених у акті позапланової перевірки, як позивач у адміністративному позові, так і представник позивача у судовому засіданні посилаються на той факт, що відповідачем допущено формальне ставлення до первинних документів, що були надані позивачем відповідачеві на підтвердження реальності господарських операцій між ПрАТ Ніжинський жиркомбінат та ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент протягом 2016 - 2017 років.
Також позивач звертає увагу суду на той факт, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а тому ненадання договору поставки від 04.07.2017 №174 при проведенні документальної планової виїзної перевірки в період з 24.09.2019 по 22.10.2019 жодним чином не могло вплинути на рішення контролюючого органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за результатами такої перевірки. При проведенні перевірки уповноваженими представниками податкового органу не було встановлено істотних недоліків у первинних документах, які б перешкоджали можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, або не містили відомості про зміст господарської операції, або товар, який відвантажувався та його ціну. Наявність чи відсутність відтиску печатки контрагента на видатковій накладній, за наявності особистого підпису уповноваженої особи контрагента, жодним чином не робить неможливим ідентифікацію усіх складових фінансово-господарської операції.
Невідповідність дат та сум видаткових та податкових накладних є цілком закономірною та законодавчо обґрунтованою. Починаючи з 01.07.2017, визначення суми з податку на додану вартість у податковій накладній є достатньою підставою для віднесення покупцем такої суми до податкового кредиту.
Крім того позивач вказує, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. В даному випадку саме видаткові накладні є належним доказом факту передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього. Сертифікати, що посвідчують якість поставлених товарів, не є первинним документом. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Відповідно до положень чинного законодавства України здійснення господарських операцій підтверджується первинними, а не розрахунковими документами, водночас чек з АЗС є розрахунковим документом.
Позивачу не відомі причини надання йому ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент податкової накладної на суму меншу, ніж йому контрагентом фактично було передано товару за видатковою накладною від 07.09.2017 №9/20-01.
При включенні сум податку, визначених у податкових накладних від 17.07.2017 на загальну суму 732584,40 грн. до складу податкового кредиту за звітний період липень 2017 року позивач виходив з того, що, по-перше, обидві податкові накладні від 17.07.2017 є зареєстрованими ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, по-друге, ці податкові накладні були зареєстровані у липні 2017 року.
Фактично ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент на користь ПрАТ Ніжинський жиркомбінат було відвантажено товару у кількості, визначеній у видаткових накладних, а саме 06.04.2017 на загальну суму 488176,00 грн., 18.05.2017 на загальну суму 466990,00 грн., 20.05.2017 на загальну суму 318999,00 грн., 10.06.2017 на загальну суму 467116,00 грн., 30.06.2017 на загальну суму 216382,95 грн., що, на переконання позивача, підтверджується товарно-транспортними накладними, а також оборотно-сальдовими відомостями подальшого руху олійного насіння при переробці насіння саме у вказаних обсягах.
Вважає, що в актах перевірки, відзиві на позов відповідач не навів жодних належних і допустимих доводів щодо фактичної відсутності у позивача товаро-матеріальних цінностей та їх подальшого використання у господарській діяльності. Усі надані первинні документи підтверджують фактичну реальність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент .
Разом з тим суд не погоджується з наведеними твердженнями позивача та зазначає таке.
Як встановлено перевіркою, між ПрАТ Ніжинський жиркомбінат та ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент укладено договори поставки.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 по контрагенту ТОВ Інтеграл Системний менеджмент встановлено, що постачання соняшника та сої за період з 17.01.2017 по 23.02.2017 на загальну суму 1065,1 тис. грн. у бухгалтерському обліку відображалося без оформлення договору, що унеможливлює ідентифікування умов поставки товарів. Крім того, на перевірку не надано договір від 04.07.2017 №174 зазначений в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631. Згідно з цим договором було оформлено постачання товарів на 2780,4 тис.грн.
До перевірки не надані сертифікати, що посвідчують якість поставлених товарів, передбачені умовами договору (пункт 2.1 договору від 13.09.2017 №1309, оформленого між ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент та ПрАТ Ніжинський жиркомбінат ).
За даними бухгалтерського обліку підприємство сформувало витрати на придбання соняшнику, сої, ріпаку та олії у ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент на суму 26194,8 тис. грн.
Розрахунки між ПрАТ Ніжинський жиркомбінат та ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент проводилися після документального оформлення отримання товару. Товари оплачено з розрахункового рахунку. Станом на 30.06.2019 сальдо по взаємовідносинам з ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент становить 69,7 тис. грн. (Кт).
Проте в ході перевірки відповідачем встановлено, що дані видаткових накладних не відповідають даним, зазначеним у податкових накладних, а саме:
до видаткової накладної від 06.04.2017 №4/06-01 на суму 488176,00 грн. складена податкова накладна від 06.04.2017 на суму 488488,00 грн.;
до видаткової накладної від 18.05.2017 №5/18-01 на суму 466990,67 грн. складена податкова накладна від 18.05.2017 на суму 469872,00 грн.;
до видаткової накладної від 20.05.2017 №5/20-01 на суму 318999,00 грн. складена податкова накладна від 20.05.2017 на суму 321822,00 грн.;
до видаткової накладної від 10.06.2017 №6/10-01 на суму 467116,00 грн. складена податкова накладна від 10.06.2017 на суму 459628,00 грн.;
до видаткової накладної від 23.06.2017 №07/17-01 на суму 732584,40 грн. складена податкова накладна від 17.07.2017 на суму 492935,40 грн. та податкова накладна від 17.07.2017 на суму 239649,00 грн;
до видаткової накладної від 30.06.2017 №6/30-01 на суму 216382,95 грн. складена податкова накладна від 30.06.2017 на суму 216586,80 грн.;
до видаткових накладних від 07.09.2017 №9/20-01 на суму 240663,34 грн., від 07.09.2017 №9/25-01 на суму 292567,50 грн., від 07.09.2017 №9/26-01 на суму 392201,82 грн. податкові накладні не складені;
20.09.2017 складена податкова накладна на суму 207091,10 грн., проте за даними бухгалтерського обліку 20.09.2017 ПрАТ Ніжинський жиркомбінат товари від ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент не отримувало.
Згідно з даними, задекларованими у Додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту по ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент загалом було включено 4936614,38 грн. ПДВ.
Також у ході перевірки відповідачем встановлено, що у видаткових накладних №6/30-01, №9/13-01, №9/05-01, №9/01-01, №8/28-01, №8/23-01, №8/15-01, №8/11-01, №8/10-01, №8/10-03, №8/10-02, №8/05-01, №8/05-02, №8/05- 03, № 8/01-02, №8/01-01, №8/01-03, №8/02-01, №9/14-01, №08/03-01, №9/07-01, №8/24-01 відсутні ПІБ особи ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент , яка відпустила товар, в наявності тільки підпис.
Лише у видаткових накладних №1/17-01, №1/27-01, №2/24-01, №2/28-01, №2/28-02, №3/02-01, №3/03-01, №3/12-01, №3/17-01, №4/06-01, №4/26-01, №5/18-01, №5/20-01, №6/30-01, №8/01-03, №8/05-04, №8/24-01, №9/20-01, №9/26-01 зазначається ПІБ особи ПрАТ Ніжинський жиркомбінат , яка прийняла товар та/або номер довіреності, за якою отримано товар. У решті видаткових накладних, наданих на перевірку, ПІБ особи ПрАТ Ніжинський жиркомбінат , яка прийняла товар відсутній, не зазначено номер довіреності, в наявності тільки підпис.
До видаткової накладної від 07.09.2017 №9/20-01 надано товарно-транспортну накладну від 19.09.2017 та акт приймання насіння від 20.09.2017.
До видаткової накладної від 07.09.2017 №9/25-01 надано товарно-транспортну накладну від 23.09.2017, в якій відсутні ПІБ, посада, підпис відповідальної особи вантажоодержувача та акт приймання насіння від 25.09.2017.
До видаткової накладної від 07.09.2017 №9/26-01 надано товарно-транспортну накладну від 26.09.2017.
До видаткової накладної від 20.05.2017 №5/20-01 не надано товарно-транспортну накладну.
У видаткових накладних від 15.07.2017 №7/15-01, №7/15-02, від 07.07.2017 №7/07-02, №7/07-01, від 08.07.2017 №7/08-01, №7/08-02, від 10.07.2017 №7/10-01, від 14.07.2017 №7/14-01, від 13.07.2017 №7/13-01 зазначено, що відповідальний за здійснення господарської операції від ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент ОСОБА_1 , у той же час в товарно-транспортних накладних, складених на постачання товарів, зазначених у видаткових накладних, відповідальною особою вантажовідправника виступає ОСОБА_2 .
На переконання відповідача, недоліки, допущені при оформленні видаткових накладних, свідчать про порушення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Крім того відповідачем у акті перевірки зазначено про дефектність товарно-транспортних накладних.
При дослідженні товарно-транспортних накладних на перевезення олії ріпакової нерафінованої від 13.09.2017 встановлено, що автомобільним перевізником виступає ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент , автомобіль ДАФ НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 . Проте, згідно з даними, зазначеними в балансі, вартість основних засобів ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент станом на 30.09.2017 становить 7 тис.грн., кількість найманих працівників за серпень 2017 року - 1 особа (звіт про нарахування єдиного внеску за вересень 2017 року підприємством не подано, повідомлення про прийняття працівників за вересень 2017 року також не подавалися), згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємство не орендувало автомобіль ДАФ у зазначеному періоді та не придбавало послуги автомобільних перевезень.
З проведеного аналізу відповідач дійшов висновку, що ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент не могло виступати перевізником при здійсненні зазначеної операції.
Також під час перевірки встановлено, що перевізником соняшника, сої та ріпаку виступав ПП Рубін , проте згідно з даними єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент не придбавало послуги автомобільних перевезень у зазначеного контрагента.
Суд враховує також, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області під час перевірки використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у м. Києві від 13.04.2018 №89/26-15-14-04-04 по ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент за період з червня по серпень 2017 року.
Так, ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент зареєстровано Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 15.07.2013 за №10701020000050559, на обліку в фіскальному органі з 16.07.2013, ДПІ в Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, податковий номер 388107226557. Зареєстровано платником ПДВ 01.12.2015. Свідоцтво ПДВ анульоване 28.11.2018 з підстав ненадання декларацій протягом року. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за жовтень 2017 року, прийнята 17.11.2017 за №9242983239.
Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів: з однієї сторони - мінімальна кількість працівників на підприємстві - 3 особи, та з другої сторони, значний обсяг оформлених документально ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент операцій з постачання ріпак, соняшника, соя.
Вказані операції потребують трудовитрат, особистої участі персоналу (менеджерів, комірників, водіїв, працівників складу та інших профільних спеціалістів з відповідними знаннями та освітою). При цьому встановлено, що відповідні товари із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися.
Під час проведеного аналізу можливості виконання господарських операцій ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент за період з червня по серпень 2017 року, згідно єдиного реєстру податкових накладних, встановлено оформлення придбання ріпак, соя, сояшник.
У ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент , згідно інформаційних баз даних контролюючих органів, відсутні складські приміщення та транспортні засоби для зберігання та транспортування зернових культур. Звітність про основні засоби не подана і відсутня інформація щодо залучення послуг експлуатації основних засобів в контрагентів - постачальників ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент .
З урахуванням інформації по податковій звітності ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент , яка не подавалась до органу реєстрації, можна встановити, що ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент не є сільгоспвиробником, відсутні власні та орендовані земельні ділянки, паї, ріллі відповідно до поданої податкової звітності.
За результатами проведеного оперативного відпрацювання не підтверджено рух соняшника, сої та ріпаку по ланцюгу постачання та встановлено, що ТОВ Інтеграл системний менеджмент документально оформлює придбання соняшника, ріпаку, сої від суб`єктів господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності, а саме:
ТОВ Аймат (код ЄДРПОУ 41034663, м. Київ), ТОВ Європа Голд (код ЄДРПОУ 39205041, Київська обл., м. Обухів), ТОВ Промспецкомплект (код ЄДРПОУ 39990370, м. Харків) - придбання соняшника у підприємств відсутнє.
ТОВ Ефон Груп (код ЄДРПОУ 40222491, м. Київ) - опитано засновника ОСОБА_4 , який повідомив, що відношення до даного суб`єкта господарської діяльності не має. По даному підприємству наявне кримінальне провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України. ТОВ Ефон Груп відображає придбання соняшника від ТОВ Редлінк (код ЄДРПОУ 40951883, Київська обл., м. Боярка). Наявне кримінальне провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України стосовно ТОВ Редлінк , придбання соняшника у ТОВ Редлінк відсутнє.
ТОВ Рігардіо (код ЄДРПОУ 41067171, м. Київ) - придбання соняшника у ТОВ Рігардіо відсутнє. По даному підприємству наявне кримінальне провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України.
ТОВ Укрпромбуд 2017 (код ЄДРПОУ 41001943, м. Київ) - придбання соняшника у ТОВ Укргіромбуд 2017 відсутнє; наявна ухвала суду про те, що ТОВ Укрпромбуд 2017 входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств.
ТОВ Ореол-Будсервіс (код ЄДРПОУ 40709305, м. Київ) - опитано засновника ОСОБА_4 , який повідомив, що відношення до даного суб`єкта господарської діяльності не має. Наявна ухвала суду про те, що ТОВ Ореол-Будсервіс входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств. В свою чергу ТОВ Ореол-Будсервіс оформлює придбання соняшника у ТОВ Грід Лайт (код ЄДРПОУ 40951612, Київська обл., м. Боярка). Придбання соняшника у ТОВ Грід Лайт відсутнє. Стосовно ТОВ Грід Лайт наявне кримінальне проводження за статтею 205 Кримінального кодексу України.
ФГ Маслянка (код 33571266, Луганська обл., Марківський район, смт. Марківка) - наявна ухвала суду про те, що ФГ Маслянка входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств. Придбання соняшника у ФГ Маслянка відсутнє.
ФГ Зоря (код ЄДРПОУ 24197757, Луганська обл., Марківський район, с. Веселе) - опитано дружину двоюрідного брата ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_5 мешкав у них до квітня 2016 року, за якою адресою він мешкає зараз їй не відомо. Коли проживав, він ніде не працював. Був засудженим за крадіжку. Директором сільгосппідприємства він бути не може, так як не має на це навичок і досвіду. В свою чергу ФГ Зоря оформлює придбання соняшника від ТОВ Руміас (код 40171414, Вінницька обл., м. Вінниця). Наявна ухвала суду про те, що ТОВ Руміас входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств. В свою чергу, ТОВ Руміас оформлює придбання соняшника від ТОВ Консалт ІН (код 41019018, м. Івано-Франківськ) - наявна ухвала суду про те, що ТОВ Консалт ІН входить до складу транзитно-конвертаційної 5 групи підприємств. ТОВ Консалт ІН оформлювало придбання соняшнику від ТОВ Руміас та ФГ Маслянка , придбання соняшника у яких відсутнє. Також ФГ Зоря оформлювало придбання соняшника від ТОВ Волнес (код 23413489) та ФГ М`ясні традиції (код 25358582). Наявна ухвала суду про те, що ТОВ Волнес та ФГ М`ясні традиції входять до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств.
ТОВ Альфа Продакт (код ЄДРПОУ 39335036, м. Київ) - наявна ухвала суду про те, що ТОВ Альфа Продакт входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств. В свою чергу ТОВ Альфа Продакт оформлює придбання соняшника від ТОВ Інвест-Трейд Компані (код 39522921, м. Київ). Опитано засновника, директора ТОВ Інвест- Трейд Компані ОСОБА_7 , який повідомив, що відношення до даного суб`єкта господарської діяльності не має. Ухвалою суду у підприємства вилучено печатку.
ПП Інтера Актив (код ЄДРПОУ 40047175, м. Маріуполь) - наявна ухвала суду про те, що ПП Інтера Актив входить до складу транзитно-конвертаційної групи підприємств.
За результатами проведеного оперативного відпрацювання не підтверджено рух соняшника, сої та ріпаку по ланцюгу постачання та встановлено, що ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент документально оформлює придбання соняшника, ріпаку, сої від суб`єктів господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності.
Отже позивачем не надано до суду докази, які у своїй сукупності дають можливість встановити рух активів, зокрема, руху товарів на складі та здійснення підприємством його обліку (внутрішні накладні, тощо). Також позивачем не надано докази, де зберігався товар в обумовлених договорами обсягах, не підтверджено чи наявні у платника складські приміщення для його зберігання, походження придбаного позивачем товару та відсутні докази, що саме придбаний у вказаних вище контрагентів товар був використаний платником у своїй господарській діяльності. Розбіжності в даних бухгалтерського обліку також жодними доказами не спростовано.
Відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених у первинних документах свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність первинних документів, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для нарахування сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.
Як установлено у судовому засіданні, позивач та згаданий контрагент ставили за мету не виконання договорів поставки, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом отримання права на податковий кредит.
Також перевіркою встановлено, що ПРАТ Ніжинський жиркомбінат в перевіряємому періоді перебувало у взаємовідносинах з ПП ТТ-НАФТА (код ЄДРПОУ 37021932), ТОВ ВКФ Агронафтопродукт (код ЄДРПОУ 22830363), ПП АМІК Україна (код ЄДРПОУ 30603572), ТОВ Газ-Авто-Сервіс (код ЄДРПОУ 33965511), а саме: здійснювало операції з придбання дизельного палива, бензину та газу скрапленого.
Згідно умов договорів купівлі - продажу товарів з використанням паливних карток (далі - ПК), наданих на перевірку, Продавець зобов`язується передавати у власність Покупцеві товари з використанням ПК на АЗС, а Покупець зобов`язується прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість. Передача товарів Продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред`явникам ПК по пред`явленню останніми ПК.
При дослідженні первинних документів було встановлено, що у підприємства частково відсутні чеки з АЗС, які являються підтвердженням фактичного отримання палива.
Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.
Відповідач під час перевірки встановив, що фактом купівлі товару, в даному випадку - дизельного пального, є розрахунковий документ, який видається разом з одержаними нафтопродуктами на повну суму проведеної операції та в якому зазначається форма здійснення розрахунку.
Проте, в ході проведення перевірки позивачем не надано документи, що підтверджують фактичне отримання дизпалива, бензину та скрапленого газу ПП ТТ-НАФТА (код ЄДРПОУ 37021932), ТОВ ВКФ Агронафтопродукт (код ЄДРПОУ 22830363), ПІІ АМІК Україна (код ЄДРПОУ 30603572), ТОВ Газ-Авто-Сервіс (код ЄДРПОУ 33965511) на суму ПДВ 221331,52 грн.
За відсутності підтвердження фактичного отримання нафтопродуктів (чеків з АЗС) та відсутністю його в залишках товарно-матеріальних цінностей, відповідач дійшов висновку, що вказані операції не є господарською діяльністю платника податку.
Отже ПрАТ Ніжинський жиркомбінат не було відображено податкові зобов`язання при використанні придбаного у ПП ТТ-НАФТА (код ЄДРПОУ 37021932), ТОВ ВКФ Агронафтопродукт (код ЄДРПОУ 22830363), ПП АМІК Україна (код ЄДРПОУ 30603572), ТОВ Газ-Авто-Сервіс (код ЄДРПОУ 33965511) пального поза межами господарської діяльності підприємства, що свідчить про порушення підприємством пункту 198.5 статті 198 ПК України, у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ.
Враховуючи встановлені під час позапланової перевірки обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено: 1) пункти 4, 5, 6, 7, 9, 11, 20 П(С)БО 16 Витрати ; пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України; 2) пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201 ПК України; 3) пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК України.
При вирішенні даної справи суд враховує, що додаткових доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивач суду не надав.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, на підставі оцінених доказів, наявних в матеріалах справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ТОВ Інтеграл Системний Менеджмент без належного документального підтвердження фактичного здійснення таких операцій, оскільки у вказаного контрагенту відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів чи оренди транспортних засобів, відсутність зареєстрованих податкових накладних щодо придбання послуг транспортування щодо постачання товарів у кількості, визначеній у видаткових накладних, відсутність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, що вказує на той факт, що вказане товариство не могло здійснювати відповідну господарську діяльність.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено суду правомірність своїх рішень, а позивачем під час розгляду справи не спростовано висновки відповідача, викладені в акті перевірки.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем:
1) пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 11, 20 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318; пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 4854726,00 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 83169,00 грн., за 2017 рік на суму 4771557,00 грн.;
2) пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 12020,00 грн., в тому числі за січень 2019 року на суму 2394,00 грн., за березень 2019 року на суму 1746,00 грн., за квітень 2019 року на суму 6435,00 грн., за травень 2019 року на суму 1445,00 грн.;
- завищено суму податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню на загальну суму 5144654,00 грн., в тому числі за січень 2017 року на суму 120000,00 грн., за лютий 2017 року на суму 85000,00 грн., за березень 2017 року на суму 304133,00 грн., за квітень 2017 року на суму 111504,00 грн., за травень 2017 року на суму 433538,00 грн., за червень 2017 року на суму 545075,00 грн., за липень 2017 року на суму 767757,00 грн., за серпень 2017 року на суму 1928531,00 грн., за вересень 2017 року на суму 462823,00 грн., за грудень 2018 року на суму 384712,00 грн., за лютий 2019 року на суму 1581,00 грн.;
- завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 1272,00 грн., в тому числі за червень 2019 року - 1272,00 грн.;
3) пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано податкові накладні.
За таких обставин оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем обґрунтовано та правомірно, у зв`язку з чим у задоволені позову суд відмовляє повністю.
Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Ніжинський жиркомбінат до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 02.10.2020.
Позивач: Приватне акціонерне товариство Ніжинський жиркомбінат (вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 00373942).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).
Суддя В.В. Падій
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2020 |
Оприлюднено | 05.10.2020 |
Номер документу | 91953355 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні