Постанова

від 02.10.2020 по справі 480/43/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 р. Справа № 480/43/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми по справі № 480/43/20

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітітрейд Груп"

про стягнення податкового боргу та накладення арешту,

ВСТАНОВИВ

02.01.2020 Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітітрейд Груп" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Сітітрейд Груп"), в якому просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сітітрейд Груп (код за ЄДРПОУ 41077546), за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 269870,00 грн. з податку па додану вартість (код податку 14060100) на користь міста Суми на р/р UA208999980000031110029018002, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України, МФО банка одержувача 899998.

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сітітрейд Груп (код за ЄДРПОУ 41077546) в загальній сумі 269870,00 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках та інших фінансових установах.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на момент звернення до суду сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 269870,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несплати відповідачем податкових зобов`язань, визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою. Крім того, позивач просить накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сітітрейд Груп в загальній сумі 269870,00 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та інших фінансових установах, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ Сітітрейд Груп - відсутнє майно за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 по справі № 480/43/20 частково задоволено адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітітрейд Груп" про стягнення податкового боргу та накладення арешту.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сітітрейд Груп (вул. Харківська, буд. 122, м. Суми, 40012, код за ЄДРПОУ 41077546) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 269 870,00 грн. з податку па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14060100) на користь міста Суми на р/р UA208999980000031110029018002, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України, МФО банка одержувача 899998.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 по справі № 480/43/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідно до наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Також посилався на те, що арешт із підстав, передбачених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, не може застосовуватися до майна платника податків, відмінного від коштів, оскільки диспозиція розглядуваної правової норми визначає предметом для накладення арешту виключно кошти та цінності, що знаходяться в банках. За таких обставин, звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року №1398. Отже, таке звернення може відбуватися не лише в день прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні позову, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітітрейд Груп" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27-29).

На підставі акту перевірки від 11.01.2018 № 26856/26-15-12-06/41077546 ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2018 № 0028851206 про застосування штрафу в розмірі 114000,00 грн (а.с. 10).

Також на підставі акту перевірки від 26.01.2018 № 155/26-15-12-06 ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 № 0096001206 про застосування штрафу в розмірі 152640,00 грн. (а.с. 11).

В подальшому, на підставі акту про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Сітітрейд Груп від 05.04.2018 № 3546/26-15-12-13-20, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2018 року № 0242951213 про застосування штрафу в розмірі 170,00 грн (а.с. 9).

Крім того, на підставі акту перевірки "Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Сітітрейд Груп від 18.04.2018 № 3904/26-15-12-13-20 ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2018 № 0262941213 (а.с. 5-6, 12), яким до ТОВ Сітітрейд Груп застосовано штрафні санкції у розмірі 3600,00 грн.

У зв`язку з наявною за відповідачем заборгованістю з податку па додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 269870,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та інших фінансових установах.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення сум податкового боргу суд першої інстанції виходив з правомірності та узгодженості вказаних сум.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сітітрейд Груп в загальній сумі 269870,00 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банках та інших фінансових установах, суд першої інстанції виходив з того, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не може бути єдиним доказом відсутності у платника податків майна, оскільки суду не було надано належних доказів того, що контролюючим органом вчинялись дії щодо проведення опису майна відповідача з метою погашення податкового боргу та вчинення інших дій, спрямованих на з`ясування наявності/відсутності у такого платника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, апеляційному перегляду підлягає рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до пунктів 94.1 та 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України надає контролюючому органу право на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлені такі правові підстави для звернення податкового органу:

1) наявність податкового боргу, якщо у такого платника податків відсутнє майно;

2) наявність податкового боргу та/або балансова вартість майна платника податків є меншою ніж сума податкового боргу;

3) наявність податкового боргу та/або майно платника податків не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.

Колегія суддів вказує, що підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Враховуючи наведене, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів відсутності у відповідача майна для погашення податкового боргу.

Так, податковим органом не було надано жодного підтвердження про здійснення заходів щодо встановлення наявності у відповідача майна, достатнього для погашення боргу, відтак, звернення з таким позовом до суду є передчасним.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Сітітрейд Груп , що знаходяться в банках платника податків.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією щодо застосування п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, викладеною Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі № 820/5660/16.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. ч. 4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 по справі № 480/43/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій