Постанова

від 13.08.2020 по справі 160/11072/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11072/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року

у адміністративній справі №160/11072/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Строй-Експрес до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Строй-Експрес , визнано протиправними та скасовано прийняті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 22.10.2019 року податкові повідомлення-рішення: № 0004271403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 9 871 706,00 грн. і за штрафними санкціями - 2 467 926,50 грн.; та № 0004261403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі - 2 639 016,00 грн і за штрафними санкціями - 1 319 508,00 грн., а також стягнуто на користь ТОВ Строй-Експрес судові витрати в розмірі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав порушення судом норм матеріального права та неврахування встановлених під час перевірки позивача фактичних обставин, які свідчать про здійснення ТОВ Строй-Експрес нереальних господарських операцій з будівельно-ремонтними роботами, придбаними у ТОВ Спектр-15 та ТОВ Експрес плюс , у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виконання робіт.

Також апелянт акцентує увагу судової колегії на тому, що суд першої інстанції не надав належної оцінки питанню фінансового доходу позивача від дисконтування вексельної заборгованості, не висвітлив в своєму рішенні факт не здійснення позивачем амортизації дисконту протягом терміну його користування на кожну наступну дату балансу, хоча у спірних правовідносинах булло беззаперечно встановлено, що виписані ТОВ Строй-експрес в рахунок оплати за виконані роботи та придбані ТМЦ прості векселі на загальну суму 2 444 214,98 грн., станом на 01.01.2016 - 31.03.2019 (перевіряємий період) обліковувались на бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі видані в національній валюті , а згідно п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (- П(С)БО) №11 Зобов`язання чітко визначено, що ...Поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу , що в свою чергу означає настання строку виконання короткострокових зобов`язання саме протягом 12 календарних місяців. Відповідно, у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Строй-експрес не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування вексельної заборгованості та не здійснено амортизацію дисконту протягом терміну користування на кожну наступну дату балансу, чим допущено порушення пп. 134.1.1. п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації Дохід від будь- якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 рік у розмірі 2 049 864 грн. та завищення фінансового результату на загальну суму 416 138 грн.

За наведених обставин, відповідач просить апеляційний суд скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 року у справі №160/11072/19 та прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області задовольнити та у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Строй-Експрес відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів відповідача та зазначає, що відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Також позивач вважає помилковим факт кваліфікації контролюючим органом наявної кредиторської заборгованості за векселями як довгострокові зобов`язання та здійснення дисконтування такої заборгованості шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 Фінансові інструменти , 12 Фінансові інвестиції і 28 Зменшення корисності активів , оскільки зобов`язання, які виникли за простими векселями ТОВ СТРОЙ-ЕКСПРЕС , виписаними на погашення заборгованості по оплаті товару або виконаних робіт за договорами № К-491 від 25.07.2012 року, № К-485 від 02.07.2012 року, № К-476 від 22.06.2012 року, № 9/137 від 03.09.2012 року, № 02-04/12-11 від 02.04.2012 року, за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань, такі зобов`язання в бухгалтерському обліку платника відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення. Вказує, що в даному випадку якщо припустити можливість застосування порядку визначення амортизованої собівартості фінансових інвестицій для цілей визначення амортизованої собівартості фінансового зобов`язання, то різниця між собівартістю (номінальною вартістю) векселів позивача та договірною вартістю погашення його зобов`язання за договором купівлі-продажу цінних паперів відсутня, тим більш, що в силу п. 12 П(С)БО 11 поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення. Акцентує увагу на безпідставності посилання контролюючого органу на пункти П(С)БО 28 для визначення формули дисконтування зобов`язань за векселями, оскільки відповідно до п.1 цього Положення його норми застосовуються для формування в бухгалтерському обліку саме інформації про зменшення корисності активів (визначення яких як ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, міститься у П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ), а не до зобов`язань, і аналогічна позиція міститься в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 826/1509/18, що у сукупності свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про порушення товариством норм п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Стосовно доводів апелянта про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ СПЕКТР-15 та ТОВ Експрес плюс , позивач вказує на те, що договори підряду з вказаними контрагентами дозволяють залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу, і аналогічну позицію наведено у постановах Верховного Суду у справах № 810/2741/17, № 825/2387/18, № 820/2516/17, тому сам факт відсутності у цих контрагентів виробничих, складських і трудових ресурсів, необхідних для виконання зазначених договорів об`ємі, також як і порушення цими контрагентами норм податкового законодавства - не є підставою вважати господарські операції позивача нереальними, тим більш, що платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини, і такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №815/6447/16 (адміністративне провадження №К/9901/4111/17), у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №820/3279/13 (адміністративне провадження №К/9901/486/18).

За наведених обставин, а також з огляду на те, що контролюючим органом не подано до суду належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, та не наведено будь-яких доводів щодо здійснення підприємством розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо, а на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались - позивач вважає, що апеляційним судом не повинні братися до уваги, як підстава для задоволення вимог апелянта, тільки посилання контролюючого органу на наявність інформації про фігурування зазначених вище контрагентів позивача у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду по справами: №810/3948/17 (адміністративне провадження № К/9901 /62897/18); № 2а-1570/6063/12 (адміністративне провадження № К/9901 /2621/18); № 822/2198/17 (адміністративне провадження № К/9901/49072/18, № К/9901/48686/18); № 816/809/17 (№ К/9901/1349/17), а також з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з висновками, викладеними у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії, по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у справі "Федорченко та Лозенко проти України".

За викладених вище обставин, позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, та без задоволення вимоги апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін по справ, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши за наявними в матеріалах справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, їх правову оцінку та правильність застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача, та ухвалення у справі іншої постанови по суті заявлених позивачем вимог, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані позивачем у цій справі податкові повідомлення рішення від 22.10.2019 року: № 0004271403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 9 871 706,00 грн. і за штрафними санкціями - 2 467 926,50 грн.; та № 0004261403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 2 639 016,00 грн і за штрафними санкціями 1 319 508,00 грн. - були винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акт перевірки №41399/04-36-14-03/32228350 від 27.04.2019 року, оформленого за результатом документальної планової виїзної перевірки позивача, під час якої виявлено та в Акті зафіксовано порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), допущеного позивачем в результаті заниження податку на прибуток на загальну суму 9 871 706 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 368 976 грн., за 2017 рік у сумі 10 209 грн., за 2018 рік у сумі 6 743 922 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 2 748 599 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 13 106 973 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2016 р. - 1 952 грн. грудень 2017 р. - 33 333 грн.; січень 2018 р. - 43 667 грн.; лютий 2018 р. - 10 000 грн.; березень 2018 р. - 16 667 грн. квітень 2018 р. - 1 166 667 грн. травень 2018 р. - 800 000 грн. червень 2018 р. - 962 933 грн. липень 2018 р. - 1 554 001 грн. серпень 2018 р. - 1 083 333 грн.; вересень 2018 р. - 2 950 000; жовтень 2018 р. - 1 354 357 грн.; листопад 2018 р. - 1 763 333 грн.; - грудень 2018р. - 446 667 грн.; січень 2019 р. - 85 334 грн.; лютий 2019р. - 468 062 грн.; березень 2019р. - 366 667 грн., що враховуючи результати попередніх проведених позапланових перевірок стало підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість на загальну суму 2 639 016 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2016 р. - 1 952 грн.; грудень 2017 р. - 33 333 грн.; січень 2018 р. - 43 667 грн.; лютий 2018 р. - 10 000 грн.; березень 2018 р. - 16 667 грн.; квітень 2018 р. - 1 166 667 грн.; грудень 2018р. - 446 667 грн.; січень 2019 р. 85 334 грн.; лютий 2019р. - 468 062 грн.; березень 2019р. - 366 667 грн.;

- п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок несвоєчасно здійсненої підприємством реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 46890,78 грн., що тягне за собою накладення штрафу у розрахунковому розмірі в залежності від термінів порушення реєстрації накладних та незареєстрованої суми ПДВ;

- п.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI в результаті чого позивачем не нараховано та не перераховано єдиний внесок у сумі 1210,19 грн.

Вирішуючи спір у цій справі по суті в частині виявленого контролюючим органом під час перевірки та зафіксованого в Акті №41399/04-36-14-03/32228350 від 27.04.2019 року порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України внаслідок заниження позивачем податку на прибуток, суд першої інстанції виходив з того, що якщо відповідно до ввказааної норми передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку), а якщо відповідно до вказаної норми передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

При цьому, суд узяв до уваги, що розрахунки по укладеним договорам з ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "БРАВО СРЛ", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ПП "Індастрі Плюс" - були проведені позивачем за допомогою простих векселів, і заборгованість по векселям на час перевірки в сумі 2 444 214,98 грн. обліковувалася позивачем по бухгалтерському рахунку 621 "Короткострокові векселі". А саме: - за договорами поставки матеріалів з ТОВ "Конус Плюс": № К-491 від 25.07.2012 року (простими векселями АА1706612 від 03.12.2012 року і АА 1706613 від 03.12.2012 року, про що складався акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року); № К-485 від 02.07.2012 року (простими векселями АА1706613 від 03.12.2012 року, АА 1706615 від 03.12.2012 року, АА 1706616 від 03.12.2012 року, АА 1706618 від 03.12.2012 року, АА 1706619 від 03.12.2012 року, АА 1706600 від 03.12.2012 року, про що складався акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року); № К-476 від 22.06.2012 року (простими векселями АА1706595 від 03.12.2012 року, АА 1706596 від 03.12.2012 року, про що було складено акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року); - за договором поставки матеріалів з ТОВ "БРАВО СРЛ" № 9/137 від 03.09.2012 року (простими векселями АА1706620 від 03.12.2012 року, АА 1706621 від 03.12.2012 року, АА 1706622 від 03.12.2012 року, АА 1706623 від 03.12.2012 року, АА 1706624 від 03.12.2012 року, АА 1706625 від 03.12.2012 року, АА 1706626 від 03.12.2012 року, АА 1706627 від 03.12.2012 року, АА 1706628 від 03.12.2012 року, АА 1706597 від 03.12.2012 року, АА 1706598 від 03.12.2012 року, про що складався акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року); - за договором виконання робіт з ПП "Транс-Атлантика Сервіс" № 02-04/12-П від 02.04.2012 року (простими векселями АА1706593 від 03.12.2012 року, АА 1706594 від 03.12.2012 року, про що складався акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року); - за договором виконання робіт з ПП "Індастрі Плюс" № 03-09/12-П від 03.09.2012 року (простим векселем АА1706599 від 03.12.2012 року, про що було складено акт прийому-передачі векселів від 03.12.2012 року).

Отже, судом першої інстанції беззаперечно було встановлено, що виписані позивачем за укладеними в період з березня по грудень 2012 року з ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "БРАВО СРЛ", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ПП "Індастрі Плюс" договорами поставки матеріалів та виконання робіт - прості векселі, обліковувалася позивачем по бухгалтерському рахунку 621 "Короткострокові векселі" і є непогашеними (з 2012 року по 2019 рік), і загальний розмір заборгованості по векселям на час перевірки складає суму 2 444 214,98 грн.

За вказаних обставин, суд першої інстанції узяв до уваги саме факт облікування позивачем своєї фінансової заборгованості перед переліченими у попередньому абзаці контрагентами по бухгалтерському рахунку 621 "Короткострокові векселі", внаслідок чого формально спираючись на положення ст.ст.33, 34, 76 Уніфікованого закону, ст.ст.3, 14 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 23.02.2006 року № 3480-ІV, ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 03.09.2013 р. № 1681 (що зареєстроване в Міністерстві ірстиції України 24.09.2013 р. за№ 1639/24171) - суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність кваліфікування контролюючим органом наявної у позивача кредиторської заборгованості за векселями як "довгострокових зобов`язань" та відповідно, про незаконність здійснення відповідачем дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", 12 "Фінансові інвестиції" і 28 "Зменшення корисності активів", у тому числі і тому, що для виписаних ТОВ "СТРОЙ-ЕКСПРЕС" простих векселів на загальну суму 2 444 214,98 грн. не передбачається сплата відсотків та встановлено строк їх погашення.

Свої висновки у цій справі суд першої інстанції мотивував шляхом текстуального викладення положень затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, а саме: п.п.4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12 (П(С)БО 11); пп.3, 4, 8 (П(С)БО 12); пп.10, 11, 29, 31, 32 (П(С)БО 13), які на думку суду першої інстанції свідчать, що зобов`язання, виниклі за виписаними на погашення заборгованості по оплаті товару або виконаних робіт за договорами № К-491 від 25.07.2012 року, № К-485 від 02.07.2012 року, № К-476 від 22.06.2012 року, № 9/137 від 03.09.2012 року, № 02-04/12-П від 02.04.2012 року простими векселями ТОВ "СТРОЙ-ЕКСПРЕС", за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань, які відображаються в бухгалтерському обліку платника не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення, і посилання контролюючого органу на пункти П(С)БО 28 для визначення формули дисконтування зобов`язань за векселями є безпідставними, оскільки відповідно до п.1 цього Положення його норми застосовуються для формування в бухгалтерському обліку саме інформації про зменшення корисності активів (визначення яких як ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, міститься у П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"), а не до зобов`язань, саме внаслідок чого суд першої інстанції і дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення дисконтування заборгованості за вищевказаними договорами, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість акту перевірки в частині про порушення позивачем норм підпункту 134,1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судова колегія не погоджуючись з висновками суду першої інстанції у вищенаведеній частині, перш за все виходить з того, що обліковані позивачем на бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі видані в національній валюті згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) №11 Зобов`язання мали б бути погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу як поточні зобов`язання , що чітко прописано П(С)БО) №11. Вказані приписи законодавця позивач оформлюючи прості векселя з датами погашення 03.12.2027 - проігнорував, а суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі по суті хоча по тексту судового рішення і акцентував увагу на тому, що простий вексель … повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання , а операції щодо видачі та погашення векселя є своєрідним способом проведення негрошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги), тобто, вексель по суті виступає письмовим борговим зобов`язанням у вигляді цінного паперу, складеного за встановленою формою, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов`язання особи, яка його видала (векселедавця) , у той же час не врахував, що усі зобов`язання, які не є поточними (короткостроковими - строк виконання яких настає протягом 12 календарних місяців) - є по своїй суті довгостроковими зобов`язаннями та повинні обліковувались на бухгалтерському рахунку 511 Довгострокові векселі видані в національній валюті .

Дійсно, чиним законодавством передбачено використання вексельної форми розрахунків, але метою цього є саме прискорення розрахунків між суб`єктами ринку не виймаючи з поточного обороту готівкових чи безготівкових коштів, а не беспроцентне довгострокове кредитування (в нашому випадку на період з 2012 року по 2027 рік, тобто - 15 років) одного суб`єкта господарювання іншим. Саме тому, використання вексельної форми розрахунків вимагає від суб`єкта господарювання правильного обліку виданих ним векселів, як фінансового інструмента з позиції бухгалтерського обліку з чітким дотриманням приписів Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У даному спірному випадку усі прості векселі ТОВ Строй-Експрес були виписані у 2012 році і на перевірки у 2019 році (через шість років) векселі не пред`явлені до сплати та не погашені, тому існує кредиторська заборгованість з терміном виникнення більш ніж 12 календарних місяців по взаємовідносинах позивача з його контрагентами (ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "БРАВО СРЛ", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ПП "Індастрі Плюс"). З урахуванням того, що в усіх простих векселях (а.с.158-170 т.6) визначено дату їх погашення 03 грудня 2027 року (15 і більше років) - вони не можуть обліковуватися на бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі видані , а з урахування строку пред`явлення векселів до сплати повинні були б обліковуватися на бухгалтерському рахунку 511 Довгострокові векселі видані в національній валюті , про що чітко прописано у п. 4 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) №11 Зобов`язання : Поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Тобто, зобов`язання строк виконання яких настає протягом 12 календарних місяців, є короткостроковими. Довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними .

Суть викладеної у п.4 П(С)БО позиції законодавця зводиться до того, що виданий вексель зі строком пред`явлення до оплати, який перевищує один рік, має бути кваліфікований як довгострокове зобов`язання, яке має відображатися за теперішньою вартістю (дисконтована сума майбутніх платежів).

Навіть виходячи з правової природи векселів та спеціального вексельного законодавства (Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні та прості векселі; Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Женевсьої конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів; Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі"; Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"; Закону "Про обіг векселів в Україні") - векселі які обліковуються як Короткострокові повинні бути пред`явлені для платежу протягом одного року від дати їх складання, і саме виходячи із вказаного строку в бухгалтерському обліку під час операції з видачі векселя здійснюються наступні проводки: у продавця закривається дебіторська заборгованість за кредитом рахунка 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" і з`являється заборгованість, що відображається за дебетом рахунка 341 "Короткострокові векселі, отримані в національній валюті", а у покупця одночасно закривається кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" і з`являється заборгованість по рахунку 621 "Короткострокові векселі в національній валюті".

У ситуації, яка розглядалася по даній справі, склалася таким чином, що прості векселі позивачем було видано протягом 2012 р., з облікуванням цих векселів по бухгалтерському рахунку 621 Короткострокові векселі видані як поточні зобов`язання перед постачальниками товарів та робіт, але у той же час з визначенням дати сплати за векселями через 15 років після їх виписання.

Безумовні права вимоги і зобов`язання визнаються фінансовими активами і фінансовими зобов`язаннями, якщо за умовами контракту підприємство має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти.

Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів, тощо).

На кожну наступну після визнання дати балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інструментів, які не є об`єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається іншими доходами або іншими витратами.

Таким чином, порядок оцінки фінансових інструментів у вигляді фінансових зобов`язань та відображення її результатів в бухгалтерському обліку визначено у П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", а саме: на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю.

Для правильної податкової оцінки операцій з оформлення заборгованості векселями - видачі векселя (операції розміщення цінних паперів) та її виконання шляхом платежу грошовими коштами в безготівковій формі у встановлений термін векселедавцем (трасат (акцептант), тобто здійснення останнім погашення вексельного зобов`язання (операції зі зворотного викупу або погашення цінних паперів емітентом) необхідно враховувати норми п. 23 П(С)БО 13 „Фінансові інструменти» , на підставі якиху бухгалтерському обліку визнають та класифікують вексель як конкретний вид фінансового інструменту.

З огляду на вищевикладене та виходячи з безпідставності облікування позивачем по бухгалтерському рахунку 621 "Короткострокові векселі" виписаних ним у 2012 року простих векселів за укладеними з ТОВ "Конус Плюс", ТОВ "БРАВО СРЛ", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ПП "Індастрі Плюс" договорами поставки матеріалів та виконання робіт, і факт непогашення векселів в період з 2012 року по 2019 рік, колегія суддів дійшла висновку про правильність оцінки контролюючим органом вказаних зобов`язань за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів), оскільки вказані зобов`язання позивача перед його контрагентами (постачальниками товарів та робіт у 2012 році) по своїй суті є довгостроковими і на них мають нараховуватися проценти.

Оскільки ТОВ Строй-експрес самостійно не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 2 219 401,97 грн. (в одиницях податкової звітності) за 2016 рік та не здійснило амортизацію дисконту протягом терміну користування на кожну наступну дату балансу, судова колегія визнає правильними висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп. 134.1.1. п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу України, і погоджується з тим, що позивачем дійсно занижено показник у рядку 01 Декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 рік у розмірі 2 049 864 грн. та завищив фінансовий результат на загальну суму 416 138 грн., в т.ч.: фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю. Відповідно, контролюючий орган правильно зазначив, що на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання, і сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики: до 2017рік - 184 950 грн., 2018 рік - 184 950 грн., 1 квартал 2019р. - 46 238 грн.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині нереальності господарських операцій Строй-Експрес по придбаним будівельно-ремонтним роботам у ТОВ Спектр-15 згідно договорів підряду від 08.12.2018 №08-12/17-11, від 09.01.2018 №09-01/1811, 20.04.2018 №20-04/18, та у ТОВ Експрес плюс згідно договорів підряду №24/04 від 24.04.2018 року, від 27.04.2018 №27/05, від 14.01.2019 №14-01/19-П - судова колегія бере до уваги наступні обставини.

По контрагенту позивача ТОВ Спектр-15 , який зареєстрований 21.10.2015 та перебуває на обліку ДПІ ТУ ДФС у Дніпропетровській обл. (м. Павлоград) за видом діяльності - організація будівництва будівель, зареєстрований платником ПДВ з 01.12.2015 иа має відповідне свідоцтво ПДВ №200242165, але який не мав в своєму штаті в період 2017-2019 років необхідну кількість осіб, яку потрібно було залучити до будівельних робіт за укладеними з позивачем договорами підряду.

Зокрема, згідно з даними податкової звітності ТОВ Спектр - 15 чисельність штатних працюючих цього товариства складала 1 особу, а за даними податкового розрахунку 1-ДФ працюючих на товариству у тому числі і за ЦПД чисельність працюючих складала: у 4 кварталі 2017 р. - 1 особу, яку звільнено 29.12.2017; у 1 квартал 2018 р. - 3 особи, з них 2 особи прийнято - 06.02.2018 та одна особа - 01.01.2018; 2 квартал 2018 - 8 осіб, з них 3 особи прийнято - 03.05.2018 та одна особа - 10.05.2018; 3 квартал 2018 - 15 осіб, з них 2 особи прийнято - 30.07.2018, 2 особи - 06.07.2018, 1 особа - 11.07.2018, 1 осба - 20.09.2018, 1 особа - 28.09.2018; 4 квартал 2018 - 19 осіб, з них 1 особа звільнено - 30.11.2018, 3 особи прийнято - 14.11.2018, 1 особа - 19.11.2018, 1 особа - 28.09.2018, 1 особа - 20.09.2018; 1 квартал 2019 - 18 осіб, з них 2 звільнені 28.02.2019.

Разом з тим, наведена в попередньому абзаці кількість працівників не співпадає з зазначеною в актах приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в, КБ-3) інформацією по обсягам виконаних робіт (послуг) та кількості людино-годин, які відпрацьовані робітниками-будівельниками під час будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 за 20 робочих днів грудня 2017 року (акти від 31.12.2017 року), оскільки такі витрати склали 209,06 людино-годин, в тому числі витрати праці робочих-будівельників 110,01 людино-годин, витрати праці робочих, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин 92,58 людино-годин, витрати праці робітників, заробітна плата яких враховується у складі загально-виробничих витрат - 6,47 людино-годин - що не можливо було здійснити з однією працюючою на ТОВ Спектр-15 у грудні 2017 р особою.

При цьому, матеріалами адміністративної справи встановлено, зокрема зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними по реалізації ТОВ Спектр-15 робіт з будівництва, що в грудні 2017 року ТОВ Спектр-15 (з обліковою чисельністю в 1 особу -директор підприємства) виконання робіт здійснювало самостійно як під час будівництва житлового будинку по вул. Научна 54, с. Дослідне Дніпропетровський район - по замовленню позивача, так і одночасно: капітального ремонту цоколя в м.Києві - по замовленню ТОВ "Промпроект 2016" (код 40607107, ТУ ДФС у м.Києві); ремонтно-будівельних робіт - по замовленню ТОВ "БГ "Кітоврас" (код 40709939, ТУ ДФС у Дніпропетровській області) та ПП з II "Амік Україна" (код 30603572, Офіс Великих Платників ДФС).

Тобто, директор ТОВ Спектр-15 у грудні 2017 року особисто та самостійно здійснював будівництво житлового будинку, капітальний ремонт цоколя та ремонтно-будівельні роботи в різних регіонах України: Дніпро, Київ, що фізично унеможливлює його перебування одночасно в різних регіонах України та фізичного виконання задекларованого обсягу зазначених робіт одночасно. Про неможливість виконання ТОВ Спектр-15 будівельних робіт по замовленню позивача у цій справі також свідчить і відсутність факт придбання ТОВ Спектр-15 у вказаний період послуг спеціалізованих машин та механізмів для забезпечення виконання ремонтно-будівельних робіт та будівельних матеріалів.

Аналогічні обставини встановлені за матеріалами адміністративної справи і по факту здійснення ТОВ Спектр-15 у січні 2018 року підготовчих робіт об`єкту по вул. Нова, земельна ділянка 61, 61-А смт. Слобожанське Дніпровський р-н Дніпропетровська обл. (акт від 31.01.2018 року), де згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в, КБ-3) витрати склали 836,05 людино-годин, в тому числі витрати праці робочих- будівельників 48,93 людино-годин, витрати праці робочих, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин 755,87 людино-годин, витрати праці робітників, заробітна плата яких враховується у складі: загальновиробничих витрат - 31,25 людино-годин. Що відповідно було неможливо при наявності працючої на ТОВ Спектр-15 однієї особи, при тому, що згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на реалізацію робіт ТОВ Спектр-15 встановлено, що окрім здійснення підготовчих робіт будівельних робіт на адресу ТОВ Строй-Експрес , ТОВ Спектр-15 без придбання у січні 2018 року будівельних матеріалів та послуг спеціалізованих машин та механізмів для забезпечення виконання ремонту асфальтобетонного покриття, підготовчих та ремонтних робіт, та без укладення ЦПД з фізичними особами - здійснювало також ремонт асфальтобетонного покриття вимощення в м. Запоріжжя на адресу ТОВ "Промпроект 2016" (код 40607107, на обліку в ТУ ДФС у м.Києві), тобто, в іншому регоні України (Дніпропетровська область смт.Слобожанське та в м.Запоріжжя), що фізично є неможливим та нереальним.

Крім того, судом першої інстанції взагалі проігноровано доводи відповідача по справі та не надано ним будь-якої оцінки стосовно того, що за даними ІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , а також за результатом перевірки первинних документів, укладених договорів, регістрів бухгалтерського обліку та інформації з зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на реалізацію робіт ТОВ Спектр-15 беззаперечно є встановленим, що окрім здійснення робіт з реконструкції об`єкту розташованого за адресою: м.Львів, вул. Т.Шевченко 335 згідно укладеного з позивачем договору підряду №20-04/18 від 20.04.2018, ТОВ Спектр-15 з обліковою чисельністю в 11 осіб у липні 2018 року, одночасно здійснювало роботи в різних регіонах України (Дніпро, Львів, Марганець) з улаштування асфальтобетонного покриття по замовленню Дніпропетровської Пересувної Механізованої Колони №246 (код 1354527, ТУ ДФС у Дніпропетровській області), роботи з улаштування асфальтобетонного покриття території по замовленню ТОВ "СТ Комплекс" (код 36206990, ТУ ДФС у Дніпропетровській області), ремонтно-будівельні роботи та роботи з благоустрою території в м.Марганець по замовленню ТОВ "Експрес Буд Інвест" (код 40397567, ТУ ДФС у Дніпропетровській області), що фізичного є неможливим одночасно при тому, що згідно акту від 31.07.2018 року, оформленому у липні 2018 року по факту реконструкції об`єкта і демонтажних робіт складу тари, навісу, головного корпусу, адміністративно-побутового корпусу у м. Львів по вул. Т.Шевченко 355 (згідно укладеного з позивачем договору підряду №20-04/18 від 20.04.2018) людино-години складали 6724,54, в тому числі витрати праці робочих-будівельників 6430,31 людино-годин, витрати праці робочих, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин 63,19 людино-годин, витрати праці робітників, заробітна плата яких враховується у складі: загальновиробничих витрат - 231,04 людино-годин, що може бути виконано на цьому обєкті як мінімум 18 осібами ТОВ Спектр-15 .

Не взято до уваги судом першої інстанції також доводи податкового органу про те, що у спірний період, протягом якого ТОВ Спектр-15 нібито виконувало зобовязання за укладеними з позивачем по цій справі договорами, ТОВ Спектр-15 здійснювало придбання (прийом/передачу, розвантаження тощо) різноманітних ТМЦ в різних регіонах України: Донецьк, Івано-Франківська область, Львівська область, Одеса, Тернопільська область, Харків, Київ та інші, що фізично унеможливлює їх перебування одночасно в різних регіонах України.

Зокрема, у серпні 2018 року в період реконструкції об`єкта адміністративно-побутового корпусу, головного корпусу, перехідної галереї, КПП виїзного, складу тари м.Львів вул.Шевченко Т. 355 (акти від 31.08.2018 року), де витрати склали 31583,53 людино-годин, в тому числі витрати праці робочих-будівельників 30074,99 людино-годин, витрати праці робочих, зайнятих управлінням та обслуговуванням машин 264,24 людино-годин, витрати праці робітників, заробітна плата яких враховується у складі: загальновиробничих витрат - 1243,3 людино-годин - ТОВ Спектр-15 також одночасно здійснювало роботи з улаштування асфальтобетонного покриття території та ремонтно-будівельні роботи на адресу "СТ Комплекс» (код 36206990, ТУ ДФС у Дніпропетровській області), ремонтно-будівельні роботи та роботи з благоустрою території в м.Мелітополь на адресу ТОВ "Альянспромсервіс" (код 39035512, ТУ ДФС у м.Києві), що при чисельності працюючиху у серпні 2018 року 13 осіб та різних регіонів України (Донецьк, Івано-Франківська область, Львівська область, Одеса, Тернопільська область, Харків, Київ та інші) є неможливим, при тому, що окрім здійснення ремонтно-будівельних робіт ТОВ Спектр-15 здійснювало придбання (прийом/передачу, розвантаження тощо) різноманітних ТМЦ.

Стосовно придбання ТОВ Спектр-15 в серпні 2018 року ремонтно-будівельних робіт у ТОВ Забудовник СВ (код 41874864) на загальну суму 4 320 000 грн. в т.ч. ПДВ - 720 000 грн., судова колегія акцентує увагу на тому, що обидва ці товариства мають одну на двох ІР адресу НОМЕР_1 , з якої як ТОВ Спектр-15 так і ТОВ Забудовник СВ здійснювали реєстрацію податкових накладних на придбання товарів, робіт (послуг) в ЄРПН, що у сукупності з іншими вищевикладеними обставинами свідчить про формування ТОВ Спектр-15 штучного податкового кредиту, в тому числі і для позивача по цій справі, та про створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Заслуголує також уваги факт наявності по взаємовідносинам позивача з ТОВ Спектр-15 дебіторської заборгованості, яка станом на 01.01.2019 складала 26 596 325,77 грн., а станом на 31.03.2019 складала 15 067 987,37 грн.

Під час обговорення доводів апеляційної скарги відповідача в частині нереальності господарських операцій ТОВ Строй-Експрес по придбаним будівельно-ремонтним роботам у ТОВ Експрес плюс згідно договорів підряду №24/04 від 24.04.2018 року, від 27.04.2018 №27/05, від 14.01.2019 №14-01/19-П - судова колегія бере до уваги, що ремонтно-будівельні роботи реалізовані ТОВ Строй-Експрес по вказаним договорам, придбавалися ТОВ Експрес плюс у інших підприємств з сумнівною господарською діяльністю (ТОВ Менор трейд (код 41535442), ТОВ Таурс (код 42201911), ТОВ Білдінг-Індастріс (код 42063618), ТОВ "Джакіро" (41423021), ТОВ Білдпроект груп (42684948)).

Зокрема, ТОВ Експрес плюс в листопаді 2018 року придбало ремонтно-будівельні послуги у ТОВ Менор Трейд (код 41535442), яке має чисельність працюючих 4 особи і основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля, та яке припинено (має стан 16 - з 05.08.2019) і остання декларація подавалася ним за грудень 2018 року (тобто, не працююче та не звітуюче мінімум з січня 2019 року). За даними Податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік обсяг задекларованого доходу ТОВ Менор Трейд складає 108 101 436 грн., податок на прибуток - 0 грн., а з податку на додану вартість - щомісяця декларується від`ємне значення, що взагалі свідчить про відсутність будь-якої господарської діяльності у підприємства та створення його лише з метою оформлення документообігу та надання податкової вигоди для інших підприємств.

Крім цього, ТОВ Менор Трейд є фігурантом кримінального провадження №42018041440000239 від 06.12.2018, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, з якого встановлено, що ....в період з 2016 по 2018 роки вказане підприємство мало господарські взаємовідносини з ТОВ "БТЛПРО" (код ЄДРПОУ 38674457), ТОВ "В-ІНТЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 41077970), ТОВ "МЕНОР ТРЕЙД" (код 41535442), які мають явні ознаки фіктивності.. у ході досудового розслідування виявлено численні обставини, які вказують на те, що при виконанні зазначених робіт службовими особами багаторазово вносились завідомо неправдиві відомості у проектно-кошторисну документацію, акти виконаних робіт, інші офіційні документи, щодо вартості придбаних матеріалів та виконаних робіт, об`єму виконаних робіт, завдяки чому було розтрачено та привласнено понад ніж 30% коштів від суми укладеного договору. ... .

Також, ТОВ Менор Трейд (код 41535442) є фігурантом кримінального провадження №32018100060000023 від 28.02.2018 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України., згідно якого: ...В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ ЕНВІС (код 41555977), ТОВ "МЕНОР ТРЕЙД" (код 41535442). ТОВ "МАРКСВЕЛ» (код 42098305), ТОВ БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС" (код 42063618), ТОВ "ЕКЛІПС ЛЮКС" (код 41072223), ТОВ МІ.ПТ (код 41138320), ТОВ "ЮЗІ ГРУП» (код 41360234), ТОВ "СКРОЛ БУД» (код 42175803), ТОВ "БРІКМАП» (код 42098200), ТОВ "ІНВЕСТ-ЛЮКС-СОЮЗ» (код 40453034) та ТОВ "МАКСВІТ ГРУП" (код 40935904) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання. ... .

Стосовно другого підприємства - ТОВ Таурс (код 42201911), у якого ТОВ Експрес плюс придбавалися у листопаді 2018 року, січні та лютому 2019 року будівельно-ремонтні роботи для самого позивача ТОВ Строй-Експрес , слід зазначить про місце його знаходження у Шевченківському районі ГУ ДФС у Київській області та чисельність працюючих у 2 особи. Також звертає увагу і те, що ТОВ Таурс податкові декларації з податку на прибуток за 2018 рік не подавав і позитивне значення податку на додану вартість не декларував, що свідчить про відсутність будь-якої господарської діяльності у підприємства та створення його лише з метою оформлення документообігу та надання податкової вигоди для інших підприємствам. Не може бути залишено без уваги також і те, що ТОВ Таурс є фігурантом кримінального провадження № 32018040040000039 від 20.06.2018,за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. З ст. 212 КК України. згідно з яким: ....в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню при проведенні ряду гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що в м. Дніпро організованою злочинною групою здійснювалось фіктивне підприємництво таких суб`єктів господарювання: зокрема ТОВ Таурс (код 42201911)...

Інші контрагенти ТОВ Експрес плюс , у яких останній придбавав у грудні 2018 року будівельно-ремонтні роботи для позивача, у тому числі і ТОВ Білдінг-Індастріс (код 42063618) зареєстрований у ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. (Соборний р-н м.Дніпра), перебуває у процедурі припинення, балансова вартість основних засобів станом на 31.12.2018р. - 0 тис. грн., не звітує з січня 2019 року - також є фігурантом кримінального провадження №32018100060000023 від 28.02.2018 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.І ст.205 КК України, згідно з яким: ...В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ ЕНВІС (код 41555977), ТОВ "МЕНОР ТРЕЙД" (код 41535442), ТОВ "МАРКСВЕЛ" (код 42098305), ТОВ "БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС" (код 42063618), ТОВ "ЕКЛІПС ЛЮКС" (код 41072223), ТОВ "МІЛТ" (код 41138320), ТОВ "ЮЗІ ГРУП" (код 41360234), ТОВ "СКРОЛ БУД" (код 42175803), ТОВ "БРІКМАП" (код 42098200), ТОВ "ІНВЕСТ-ЛЮКС-СОЮЗ" (код 40453034) та ТОВ "МАКСВІТ ГРУП" (код 40935904) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючім суб`єктам господарювання. ... та кримінального провадження № 32018040040000039 від 20.06.2018,та фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. З ст. 212 КК України, згідно з яким: ...У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню при проведенні ряду гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що в м. Дніпро організованою злочинною групою здійснювалось фіктивне підприємництво таких суб`єктів господарювання: зокрема ТОВ Білдінг-Індастріс (код 42063618)... , що у сукупності характеризують діяльність вищеперелічених суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, як фіктивні підприємства, які діяли лише виключено з метою створення документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди для третіх осіб.

Вищевикладене свідчить, що господарські операції позивача з ТОВ "Спектр-15" та ТОВ "Експрес плюс" направлені лише на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток та завищення податкового кредиту ТОВ Строй-експрес , а суд першої інстанції не отримав від позивача належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів відповідача щодо періоду та обсягу вчинення позивачем порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин.

Суд першої інстанції ухилившись від ретельного дослідження реальності та фактичної можливості здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Спектр-15" та ТОВ "Експрес плюс", обмежився формальним посиланням на відсутність вироків стосовно суб`єктів господарювання, якими здійсно первинних документів позивачу надавалися послуги по будівельним роботам, але при цьому суд не взяв до уваги приведені відповідачем доводи та факти, які беззаперечено підтверджують фіктивність діяльності як ТОВ Спектр-15 , так і ТОВ Експрес плюс , який не здійснював безпосередньо будівельні роботи для позивача, а придбавав їх для позивача у інших підприємств: ТОВ Менор трейд (код 41535442), ТОВ Таурс (код 42201911), ТОВ Білдінг-Індастріс (код 42063618), ТОВ "Джакіро" (41423021), ТОВ Білдпроект груп (42684948), діяльність яких є несумісною з легальною підприємницькою діяльністю. При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги, що формального підтвердження первинними документами факту отримання позивачем послуг з ремонтно-будівельних робіт від фіктивно діючи перелічених вище підприємств - не породжує у позивача право на врахування в податковому обліку наслідків нереальних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та доводи апелянта і позивача по цій справі у їх сукупності, зазначає, що у даному спірному випадку при вирішенні питання про правомірність формування ТОВ Строй-Експрес своїх даних податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ "Спектр-15" та ТОВ "Експрес плюс" - недостатнім є лише надання позивачем первинних документів по відповідним господарським операціям, а обставини реальності відображених у податковому обліку господарських операцій з фіктивно працюючими підприємства позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами. Під час апеляційного перегляду даної справи позивачем по справі не надано, а судовою колегією не встановлено обставин, які б бнззаперечено підтвердили можливість та реальне виконання умов договорів підряду з боку ТОВ "Спектр-15" та ТОВ "Експрес плюс", а тому судова колегія не приймає до уваги формально складені первині документи позивача як доказ реальності спірних господарських операцій.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає правомірно винесеними Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно позивача податкові повідомлення-рішення від 22.10.2019 року: № 0004271403, яким ТОВ Строй-Експрес збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 9 871 706,00 грн. і за штрафними санкціями - 2 467 926,50 грн.; та № 0004261403, яким Строй-Експрес збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 2 639 016,00 грн і за штрафними санкціями 1 319 508,00 грн., у заязку з чим вважає за необхідне задовльнити вимоги апеляційної скарги відповідача та скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову у задоволені вимог ТОВ Строй-Експрес в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року - скасувати.

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Строй-Експрес до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник