Ухвала

від 02.10.2020 по справі 420/4572/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4572/19 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Зелена Хвиля до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Зелена Хвиля - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.07.2019р. №0034621404, №0034631404. Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, м. Одеса, вул. Семінарська,5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Зелена Хвиля (код ЄДРПОУ 36120442, вул. Марсельська, 2, корп. Б) сплачений судовий збір у розмірі 8143,88 грн.(вісім тисяч сто сорок три гривні вісімдесят вісім копійок).

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року.

Первинну апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року було повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з несплатою судового збору.

15 вересня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26.04.2007 та рішення у справі Трух проти України від 14.10.2003).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 року по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Щодо посилань скаржника на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 суд апеляційної інстанції зазначає, що в справі № 820/1212/17, сума судового збору, що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги становила 3200807,54 грн., що є неспівмірною з сумою судового збору яка підлягала сплаті за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у даній справі.

Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/2979/17 від 15.05.2018 року, №822/276/17 від 07.06.2018 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою розмір ставок судового збору становив 1,5% відсоток ціни позову (542 924 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 8143,88 грн. то при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції її заявник повинен сплатити судовий збір в розмірі 12 215,79 грн. (150% х 8 143,86 грн.)

Так, при поданні апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 8143,86 грн., тобто недоплата складає 12215,79 грн. - 8143,86 грн. = 4071,93 грн.

Враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) , відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA058999980313181206081015008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача - 38016923.

У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: Судовий збір, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Зелена Хвиля , П`ятий апеляційний адміністративний суд, справа №420/4572/19.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Джабурія О.В. Судді Ступакова І.Г. Кравченко К.В.