Ухвала

від 02.10.2020 по справі 420/4637/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4637/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Кравченка К.В.

- Ступакової І.Г.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАЯДА-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033021405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на прибуток на суму 2531619,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 632905,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033031405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 703228,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033041405 від 11.07.2019 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року позов позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033021405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на прибуток на суму 2531619,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 632905,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033031405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 703228,00 грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033041405 від 11.07.2019 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року.

Первинну апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року було повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з несплатою судового збору.

15 вересня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Перевіривши клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007 та рішення у справі "Трух проти України" від 14.10.2003).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 року по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Щодо посилань скаржника на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 суд зазначає, що в справі № 820/1212/17, сума судового збору, що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги становила 3200807,54 грн., що є неспівмірною з сумою судового збору яка підлягала сплаті за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у даній справі.

Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/2979/17 від 15.05.2018 року, №822/276/17 від 07.06.2018 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя - доповідач, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року - залишити без руху, надавши апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Ступакова І.Г.