Ухвала

від 01.10.2020 по справі 826/10101/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

01 жовтня 2020 року Справа № 826/10101/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КСГ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю КСГ звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0001161204, яким позивачу визначено грошове зобов`язання у розмірі 1 321 232,04 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року адміністративний позов було задоволено.

У травні Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року було відмовлено.

Від апелянта повторно надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та його поновлення і про усунення недоліків апеляційної скарги, в яких апелянт просить відкрити апеляційне провадження та зазначає, що він має конституційне право на звернення до суду з апеляційними та касаційними скаргами і що за відсутності в нього можливості оскарження судового рішення Державний бюджет України може понести значних втрат, а також зазначає, що він є бюджетною установою і тривалий час не міг сплатити судовий збір.

Крім того, апелянт у своєму клопотанні вказує, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі ним було пропущено через збільшення навантаження на одну штатну одиницю, людський фактор та значний об`єм роботи.

Перевіривши зазначене клопотання, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, як вже зазначалося судом, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта причини для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в його задоволенні слід відмовити.

При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі Смірнова проти України зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, станом на 01.10.2020, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено і судовий збір за її подання не сплачено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КСГ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач

Судді: