ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 13/421 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
Суддів Земляної Г.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Марчук О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого листа у справі за позовною заявою виконуючого обов`язки прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Рорса Модуль про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2009 року у справі № 13/421 за позовом виконуючого обов`язки прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рорса Модуль" про стягнення заборгованості у сумі 1978,67 грн. позов задоволено.
03 серпня 2009 року стягувачеві видано виконавчий лист у справі № 13/421.
Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2009 року у справі № 13/421 - Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
25 травня 2020 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява, у якій останнє просило суд:
- видати дублікат виконавчого листа по справі № 13/421;
- поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Заява мотивована тим, що після реорганізацій територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві, Головним управлінням Пенсійного фонду України було проведено інвентаризацію всіх справ, які були на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва та які перебували на примусовому виконанні в органах ДВС, за результатами якої було встановлено, що у заявника відсутня будь-яка інформація стосовну стану виконання виконавчого листа від 03 серпня 2009 року у справі № 13/421. Вказано, що відповідно до акта втрати виконавчого документа Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 грудня 2019 року, виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/421 від 03 серпня 2009 року втрачений. З огляду на наведене, заявник просить поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа по справі № 13/421.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 13/421 відмовлено.
Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 13/421 від 03 серпня 2009 року також відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні поданої ГУ ПФУ в м. Києві заяви, виходив з того, що причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, наведені заявником, не є поважними.
Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить наведені ухвали скасувати, а заяву - задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції не врахував, що виконавчий документ № 13/421 є таким, що втрачений, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено з поважних причин.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, призначеного на 29 вересня 2020 року, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно п. 18.4 Перехідних положень КАС України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, КАС України передбачено єдину підставу для прийняття рішення про видачу дубліката виконавчого листа - втрата виконавчого документа, при цьому незалежно від причин такої втрати.
Крім того, для видачі судом дубліката виконавчого листа є звернення стягувача із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, приписами статті 376 КАС України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1-2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній станом на 20 квітня 2012 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Згідно ч.2-3 статті 23 наведеного Закону після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.5 статті 12 наведеного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Частиною 5 статті 37 даного Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Системний аналіз приписів адміністративного процесуального законодавства та спеціального Закону про виконавче провадження надає підстави стверджувати, що підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата, а підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання - наявність поважних причин його пропуску.
Отже, колегія суддів зазначає, що умовою для видачі особі, на користь якої прийнято судове рішення, дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є відповідно втрата останнього та пропуск стягувачем строку пред`явлення його до виконання з причин, що визнані судом поважними.
При цьому, вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.
Доведення обґрунтованості і поважності пропуску строку звернення із виконавчим листом покладається на особу, яка пропустила цей строк.
Крім того, колегія суддів зазначає, що встановлені законами строки для вчинення певних дій покликані дисциплінувати суб`єктів правовідносин та впроваджують на практиці принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Тобто поновлення пропущених строків має бути належним чином обґрунтоване, оскільки воно впливає не лише на заявника, а і на права, інтереси та обов`язки інших осіб, в даному випадку - боржника у справі.
В обґрунтування своєї заяви та скарги Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві стверджує, що наприкінці 2019 року здійснювало інвентаризацію всіх справ, що перебували на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва та які перебували на примусовому виконанні в органах ДВС. За результатами такої інвентаризації було встановлено, що заява щодо примусового виконання виконавчого листа №13/421 від 03 серпня 2009 року до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 грудня 2019 року повторно було подана управлінням 06 серпня 2018 року, а станом на 19 вересня 2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надходили будь-які документи державного виконавця щодо вжитих заходів примусового характеру, направлених на стягнення заборгованості по виконавчому листу №13/421 від 03 серпня 2009 року.
Однак, доказів на підтвердження здійснення інвентаризації залишків виконавчих документів заявник до суду не надав.
Відповідно до акту втрати виконавчого документа Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 грудня 2019 року, виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/421 від 03 серпня 2009 року за твердженням стягувача втрачений при пересилці.
З вказаного акту вбачається, що 20 квітня 2012 року державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. При цьому, виконавчий лист № 13/421 від 03 серпня 2009 року було повернуто стягувачу 20 квітня 2012 року з підстав неможливості встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника.
Вказаний акт Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві отримало 17 грудня 2019 року.
Із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 13/421 та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду лише 25 травня 2020 року.
Причин щодо тривалого зволікання процесуальними правами апелянтом не зазначено.
Колегія суддів враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві було зареєстроване як юридична особа 27 квітня 2018 року.
Обставини, які перешкоджали правопопередникам Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві своєчасно пред`явити виконавчий лист до примусового виконання, суду не відомі.
Жодних доказів, які б свідчили, що у період з 20 квітня 2012 року по 16 вересня 2019 року стягувачем вживались будь-які заходи щодо з`ясування стану виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/421 від 03 серпня 2009 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано.
При цьому, судом не враховуються доводи заявника про постійну реорганізацію системи Пенсійного фонду України, починаючи з 2015 року, оскільки, як зазначалось вище, виконавчий лист № 13/421 було повернуто стягувачу ще 20 квітня 2012 року, тобто, до початку процесу реорганізації.
Перевіряючи обґрунтованість доводів заявника щодо наявності поважних причин пропуску зазначеного строку, колегія суддів виходить із того, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило інвентаризацію залишків виконавчих документів, що перебувають на примусовому виконанні, лише через подав півтора роки після початку діяльності.
Крім того, у період з 17 грудня 2019 року (дати отримання акту про втрату виконавчого листа) по 25 травня 2020 року (дату звернення до суду з розглядуваною заявою) у заявника не було перешкод для звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа.
Звернувшись до суду із такою заявою лише 25 травня 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві пропустило строк пред`явлення виконавчого листа до виконання без поважних причин.
Враховуючи, що строк звернення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2009 року у справі № 13/421 до примусового виконання закінчився, підстави для видачі заявнику дубліката виконавчого листа в суду першої інстанції були також відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2020 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Г.В. Земляна
Є.І. Мєзєнцев
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 91957259 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні