Постанова

від 02.10.2020 по справі 640/3265/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3265/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діпріон пром до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Діпріон пром (надалі - ТОВ Діпріон пром ) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній від 06.02.2019 року № 1070570/41827505 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 15.02.2019 року за № 9896/41827505/2;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.02.2019 року, складену підприємством ТОВ Діпріон пром датою її отримання, а саме 01.02.2019 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що формою оскаржуваного рішення передбачено обов`язок контролюючого органу чітко вказати, які саме документи не були надані платником, проте, відповідачем зазначена вимога не виконана. Крім того, позивач наголошує, що ним були надані письмові пояснення та копії документів, якими, на думку позивача, в повному обсязі підтверджується реальність здійснення господарської діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, апелянт наголошує, що ТОВ Діпріон пром не надано рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів, платіжні доручення, розрахункові документи та підтвердження відповідності продукції.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2019 р. між ТОВ Діпріон пром (продавець) та ТОВ Осініс (покупець) укладено договір поставки товару №5.

За умовами цього договору, продавець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати покупцю товар, а покупець зобов`язався його оплатити та прийняти.

Згідно із п. 1.3 Договору, Продавець повинен передати Покупцю наступні документи: специфікацію на поставлену партію товару, видаткову накладну, товаро - транспортну накладну (у разі, якщо за домовленістю сторін транспортування товару буде здійснюватися транспортом Продавця) та квитанцію, яка підтверджує реєстрацію податкових накладних у в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Діпріон пром відповідно до зазначеного договору здійснило поставку обумовлених товарів (рушники, наволочки, іграшки, галантерейні вироби, заглушки, відкоси віконні ПВХ та інше) на загальну суму 6957024,77 грн., сума ПДВ 1159504,13 грн.

Операції по зазначеному правочину оформленні наступними первинними документами: договір поставки товару №5 від 28.01.2019 р., специфікацією №1 до договору №5 від 28.01.2019 р., видатковою накладною №РН-0000001 від 01.02.2019 р. на загальну суму 6957024,77 грн., сума ПДВ 1159504,13 грн., товарно-транспортними накладними від 01.02.2019 р.

Згодом, ТОВ Діпріон пром було складено податкову накладну № 1 від 01.02.2019 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2019 р. податкову накладну № 1 від 01.02.2019 р. прийнято, проте її реєстрація зупинена.

В якості підстави зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

05.02.2019 року ТОВ Діпріон пром направлено на розгляд Комісії письмові пояснення та копії первинних документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується квитанцією № 2 від 05.02.2019 року.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією прийнято рішення від 06.02.2019 року №1070570/41827505 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Назване рішення вмотивовано тим, що позивачем не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивачем була подана скарга на вищезазначене рішення Комісії ДФС, яка залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 15.02.2019 року №9896/41827505/2.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних рішень, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Положення пункту 7 Порядку визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної від 01.02.2019 року не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві.

Більш того, названа квитанції навіть не зобов`язує ТОВ Діпріон пром надати копії будь-яких документів.

Вжиття у цій квитанції сполучників та/або означає, що питання необхідності та доцільності надання документів контролюючий орган залишив на розсуд платника податків.

Водночас, ТОВ Діпріон пром надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії підтверджуючих документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірного рішення та наявності підстав для задоволення позову в цій частині.

Проте, не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав до скасування рішення ДФС України від 21.06.2018 №13396/38413778/2, прийнятого за результатами розгляду скарги ТОВ НВК ОТМ , та зазначає наступне.

Аналіз приписів п.п.56.1, 56.2 та 56.10 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 5 КАС України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення ДФС України від 15.02.2019 року за № 9896/41827505/2 не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.02.2019 року № 1.

Таким чином, рішення ДФС України від 15.02.2019 року за № 9896/41827505/2, прийняте за результатами розгляду скарги ТОВ Діпріон пром , не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19.

З урахуванням наведеного, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Діпріон пром задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній від 06.02.2019 року № 1070570/41827505 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 01.02.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Діпріон пром датою її отримання з 01.02.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діпріон пром (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Гоголя, буд. 8, код ЄДРПОУ 41827505) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу положень частини п`ятої статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.О.Аліменко

Суддя О.М.Оксененко