Постанова

від 01.10.2020 по справі 826/6901/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6901/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

представника відповідача Пущука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2020 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Шрамко Ю.Т.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паноптикум" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паноптикум" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2018 року №0004771401 (форми "Р"), №0004781401 (форми "Р") та №0004791401 (форми "ПС").

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2020 року позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17 квітня 2018 року №0004771401, №0004781401 та №0004791401; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паноптикум" сплачений ним судовий збір у розмірі 4170,94 грн. (чотири тисячі сто сімдесят гривень дев`яносто чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (як правонаступник відповідача) подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26:03.2020 та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вказує, що ТОВ "Компанія "Паноптикум" під час проведення перевірки, на запити ГУ ДФС у м.Києві не було надано договори, оригінали актів надання послуг, платіжних доручень та інших підтверджуючих документів фінансово-господарської діяльності з ТОВ "БКУ-М- Пост", про що складено акт від 30.03.2018 № 418/26-15-14-01-05 щодо ненадання документів до перевірки, та у зв`язку з цим до позивача застосовано фінансову відповідальність.

Апелянт зазначає, що позивачем до позовної заяви надано договір про надання рекламних послуг від 01.03.2016 № 1316-Р та акти виконаних робіт відповідно по даного договору та додаткові угоди до договору, але дані первинні документи ніяким чином не підтверджують факт виконання умов договору, оскільки не надано договорів про дозвіл розміщення реклами у ТРЦ Комод , ТЦ Макрос , ТРЦ Аладін , ТРК Караван , у мережі супермаркеті Фуршет , станціях метро. А відповідно до актів приймання-передачі робіт та у розрахунках не міститься деталізована інформація щодо наданих послуг, не зазначено виконавців, тобто не зрозуміло хто виконував даний обсяг роботи та підписував первинні документи.

Крім того, апелянт вказує, що до АІС СФП внесено облікову картку (вих. №1376/8/10-06-21-03 від 28.02.2017), згідно протоколу допиту ОСОБА_1 , встановлено непричетність до ведення діяльності підприємства. Згідно пояснення ОСОБА_1 До служби в ЗСУ мною, було зареєстровано підприємство ТОВ "БКУ-М-Пост", про відповідальність не знав. У зв`язку з моєю службою і моєю відсутністю, ТОВ "БКУ-М- Пост" займався мій друг. Мені не було відомо, що дана дія є порушенням норм чинного законодавства. Свою вину у вчиненому визнаю, прошу мене суворо не карати.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, представник позивача до суду апеляційної інстанції не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

В апеляційній скарзі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві міститься клопотання про заміну сторони відповідача правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900).

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку правонаступництва.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про допит у якості свідка громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою надання пояснень відносно здійснення підприємством ТОВ "БКУ-М-Пост" фінансово-господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять письмові докази з приводу обставин, які слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, а тому в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про виклик та допит свідка.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві у період із 21.03.2018 по 23.03.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія "Паноптикум" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БКУ-М-Пост" за період березень - квітень 2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №201/26-15-14-01-05/25594986 від 30.03.2018.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.п. 44.3, 44.4, 44.6. ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму на суму 105178,00 грн., у тому числі за 2016 рік 105178,00 грн.;

- п.п. 44.3, 44.4, 44.6 ст. 44, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (також далі - ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 116864,00 грн., в тому числі: за березень 2016 р. у сумі 19493,00 грн. та за квітень 2016 року у сумі 97371,00 грн.

- п. 44.6 ст. 44 ПК України, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Н;а підставі Акту перевірки 17.04.2018 відповідачем у відношенні позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) №0004771401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 146080,00 грн. грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 116864,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29216,00 грн.;

2) №0004781401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 131473,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 105178,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26295,00 грн.;

3) №0004791401, яким на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ "БКУ-М-Пост", а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру, є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.6, 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки позивачу було вручено запит від 21.03.2018 про надання завірених належним чином копій первинних документів, що підтверджують взаємовідносини з TOB "БКУ-М-Пост" за період березень 2016 року, квітень 2016 року.

Позивачем відповідачу надано відповідь, що надати документи не є можливим, оскільки директор ТОВ "Компанія "Паноптикум" з 17.03.2018 по 06.04.2018 перебуває у відпустці.

У силу вимог пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення контрольного заходу) у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

У зв`язку з тим, що документи під час проведення перевірки ТОВ "Компанія "Паноптикум" не надано, у відповідності до п. 44. 6 Податкового кодексу України такі документи, вважаються відсутніми у ТОВ "Компанія Паноптикум під час складання звітності. Враховуючи той факт, що в термін, зазначені в запиті, документи надано не було, відповідачем складено акт від 30.03.2018 № 418/26-15-14-01-05 щодо ненадання документів до перевірки.

Підстави для продовження строків проведення перевірок передбачено, зокрема у статті 85 ПК України, згідно із пунктом 85.9 якої, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не втрачав, не пошкоджував або достроково не знищував документи. Крім того, в нього не вилучали документи правоохоронні та інші органи.

Як вже було зазначено судом, пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, податкові повідомлення-рішення №0004771401 (форми "Р"), №0004781401 (форми "Р") та №0004791401 (форми "ПС") прийняті контролюючим органом 17 квітня 2018 року, а відпустка директора ТОВ "Компанія "Паноптикум" закінчилась 06.04.2018, проте позивачем не було надано відповідних документів контролюючому органу до прийняття податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, з моменту початку проведення перевірки у позивача виникає обов`язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, що запитуються.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відтак, оскільки позивачем під час перевірки та до прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючим органом первинні документи щодо вказаних господарських операцій надані не були, колегія суддів приходить висновку про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 17.04.2018 №0004791401, яким на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Досліджуючи характер та зміст господарських відносин між позивачем та ТОВ "БКУ-М-Пост", колегією суддів встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2016 між ДП "Компанія "Паноптикум", як замовником, та ТОВ "БКУ-М-Пост", як виконавцем, укладено Договір про надання рекламних послуг №1316-Р (далі - Договір №1316-Р), за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов`язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; перелік послуг, що надаються; виконавцем замовнику, їх обсяги, строки виконання, вартість, порядок та строки оплати, а також інші умови в кожному конкретному випадку визначаються сторонами у Додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

На виконання умов Договору №1316-Р, між ДП "Компанія "Паноптикум" та ТОВ "БКУ-М-Пост" укладені наступні додатки до вказаного договору, зокрема:

1) Додаток №1 від 01.03.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з виготовлення відеоролика хронометражем 10 секунд, період виконання послуг - 01-16.03.2016 р., вартість послуг 2260,00 грн., в т.ч. ПДВ 376,67 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2016 на загальну суму 2260,00 грн., в т.ч. ПДВ 376,67 грн.;

2) Додаток №2 від 16.03.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з адаптації відеоролика хронометражем 10 секунд, а саме, накладення титрів, озвучення та додавання елементів комп`ютерної графіки, період виконання послуг - 17-31.03.2016 р., вартість послуг 7506,00 грн., в т.ч. ПДВ 1251,00 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016 р. на загальну суму 7506,00 грн., в т.ч. ПДВ 1251,00 грн.;

3) Додаток №3 від 16.03.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на екранах в ТРЦ в м. Києві, період надання послуг - 16-31.03.2016 р., загальна кількість днів розміщення - 16, кількість екранів - 45, хронометраж ролика - 10 секунд, вартість послуг 42894,25 грн., в т.ч. ПДВ 7149,04 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016 р. на загальну суму 42894,25 грн., в т.ч. ПДВ 7149,04 грн.

Також, позивачем надано ефірну довідку проведення рекламної кампанії.

4) Додаток №4 від 23.03.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг щодо дизайну рекламних матеріалів, період виконання послуг 23-31.03.2016 р., вартість послуг 4297,20 грн., в т.ч. ПДВ 716,20 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016 р. на загальну суму 4297,20 грн., в т.ч. ПДВ 716,20 грн.

Також, позивачем надано графічне зображення рекламного матеріалу "Італійський квартал";

5) Додаток №5 від 01.04.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на екранах в супермаркетах м. Києва, період надання послуг 01 - 30.04.2016 р., загальна кількість днів розміщення -30, кількість екранів - 80, хронометраж ролика - 10 секунд, вартість послуг - 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2016 р. на загальну суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

Також, позивачем надано ефірну довідку проведення відео інформаційної рекламної кампанії в мережі супермаркетів.

6) Додаток №6 від 01.04.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів у метрополітені згідно медіа плану №1 від 31.03.2016 р., період надання послуг з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р., загальна кількість днів розміщення - 30, хронометраж ролика - 10 секунд, вартість послуг 260509,79 грн., в т.ч. ПДВ 43418,30 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2016 р. на загальну суму 260509,79 грн., в т.ч. ПДВ 43418,30 грн.

Також, позивачем надано медіа план №1 від 31.03.2016 р.;

7) Додаток №7 від 30.04.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів у метрополітені згідно медіа плану №2 від 31.03.2016 р., період надання послуг 01 - 30.04.2016 р., загальна кількість днів розміщення - 30, хронометраж ролика - 10 секунд, вартість послуг 167819,04 грн., в т.ч. ПДВ 27969,84 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2016 р. на загальну суму 167819,04 грн., в т.ч. ПДВ 27969,84 грн.

Також, позивачем надано медіа план №2 від 31.03.2016 р.;

8) Додаток №8 від 01.04.2016 р., відповідно до якого сторони домовились про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на екранах в ТРЦ в м. Києві, період надання послуг 01-30.04.2016 р., загальна кількість днів розміщення - 30, кількість екранів - 68, хронометраж ролика - 10 секунд, вартість послуг - 155899,37 грн., в т.ч. ПДВ 25983,23 грн.

ТОВ "БКУ-М-Пост" та ДП "Компанія "Паноптикум" складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2016 р. на загальну суму 155899,37 грн., в т.ч. ПДВ 25983,23 грн.

Також, позивачем надано ефірну довідку проведення відео інформаційної рекламної кампанії та медіа план.

Крім того, на виконання умов вказаних вище Додатків №№ 1 - 8 до Договору №1316-Р ТОВ "БКУ-М-Пост" передано позивачу податкові накладні №135 від 16.03.2016 р., №147 від 17.03.2016 р., №148 від 17.03.2016 р., №271 від 31.03.2016 р., №272 від 31.03.2016 р., №88 від 11.04.2016 р., №89 від 12.04.2016 р., №127 від 14.04.2016 р. на загальну суму 701185,65, в т.ч. ПДВ 116864,28 грн.

Крім того, позивачем надано суду компакт-диск з відповідними рекламними матеріалами, фотозвіти проведення відео інформаційної кампанії на плазмових моніторах у торгівельних центрах м. Києва.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №813/6835/14.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "БКУ-М-Пост" до матеріалів справи надано первинні документи, які підписані директором ТОВ "БКУ-М-Пост" - ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідачем надано суду пояснення, згідно яких ОСОБА_1 зазначає, що До служби в ЗСУ мною було зареєстровано підприємство ТОВ "БКУ-М-Пост", про відповідальність не знав. У зв`язку з моєю службою і моєю відсутністю ТОВ "БКУ-М- Пост" займався мій друг. Мені не було відомо, що дана дія є порушенням норм чинного законодавства. Свою вину у вчиненому визнаю, прошу мене суворо не карати.

Колегія суддів зазначає, що з даних пояснень можливо встановити, що первинні документи, які надав позивач суду на підтвердження реальності спірних господарських операцій ОСОБА_1 не підписував.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1 , а не протокол допиту ОСОБА_1 в якості свідка (як зазначає апелянт), що має різні процесуальні та правові наслідки та значення.

При цьому, податковим органом не надано жодних доказів існування щодо посадових осіб ТОВ "БКУ-М-Пост" обвинувальних вироків або ухвал про закриття кримінальних проваджень.

Разом з тим, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Компанія "Паноптикум" та Дочірнє підприємство "Компанія "Паноптикум" (припинене 15.11.2017 та правонаступником якого є позивач), здійснює та здійснювало такі види діяльності: 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм (основний); 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 90.02 Діяльність із підтримання театральних і концертних заходів; 90.03 Індивідуальна мистецька діяльність; 59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 59.13 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Також, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "БКУ-М-Пост" здійснює та здійснювало такі види діяльності: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютери; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 81.21 Загальне прибирання будинків; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ "Компанія "Паноптикум", з огляду на вид діяльності підприємства, мало можливість виконати відповідні роботи з реклами самостійно, чи за необхідності залучити підприємства, які за своїм видом діяльності спроможні надавати послуги даного виду, без залучення ТОВ "БКУ-М-Пост", які, крім іншого, не спеціалізуються на таких видах діяльності.

Види наданих позивачу послуг не тільки не відповідають основному виду діяльності вказаного контрагента позивача, але і потребують відповідних знань у галузі монтажу, створення відеороликів, адаптації відеороликів та комп`ютерної графіки у осіб, які могли б надавати такі послуги.

Однак, позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не розкрито ні зміст, ні обсяг таких послуг, ні ким такі послуги безпосередньо надавалися (прізвища, ім`я та по-батькові ІТ-спеціалістів та спеціалістів у сфері реклами), а відтак у суду апеляційної інстанції виникають сумніви щодо фактичного надання спірних послуг ТОВ "БКУ-М-Пост" позивачу, з урахуванням того, що ТОВ "Компанія "Паноптикум" мало можливість виконати відповідні роботи самостійно.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що у ході судового розгляду справи судом з`ясовано, що вказані вище рекламні послуги придбані позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності, зокрема, з метою рекламування позивачем самого себе, колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо такі рекламні послуги надавалися контрагентом позивачу для рекламування позивачем самого себе, то не зрозуміло, яке відношення має, наприклад, зображення рекламного матеріалу "Італійський квартал" до діяльності позивача. При цьому позивачем не надано суду будь-які інші договори з контрагентами щодо замовлення у позивача таких послуг та, на підтвердження необхідності залучення для їх виконання ТОВ "БКУ-М-Пост".

Крім того, з наданих позивачем компакт-диску з відповідними рекламними матеріалами, фотозвітів проведення відео-інформаційної кампанії на плазмових моніторах у торгівельних центрах м. Києва неможливо встановити, що саме було зображено та транслювалося на плазмових моніторах, та жодним чином надані докази не підтверджують надання відповідних послуг саме ТОВ "БКУ-М-Пост" на виконання договору №1316-Р від 01.03.2016.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до актів приймання-передачі робіт (послуг) та у розрахунках не міститься деталізована інформація щодо наданих послуг, не зазначено виконавців, тобто не зрозуміло хто виконував даний обсяг роботи, що саме входило до наданих послуг.

Крім того, позивачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано платіжні доручення щодо оплати наданих позивачу послуг ТОВ "БКУ-М-Пост".

Також, колегія суддів звертає увагу, що в ході опрацювання матеріалів, що надані позивачем до суду, відповідачем були направлені відповідні запити, у відповідь на які ТОВ Роялті - Рент (ТРЦ Аладін ) листом від 25.06.2018 № 95/2018 повідомило, що послуги з розміщення реклами ТОВ БКУ-М- Пост та ТОВ Компанія Паноптикум не надавались, жодні документи щодо надання вищезазначених послуг не надавались; ТОВ Грандпромінвест АГ (ТЦ Макрос ) листом від 26.06.2018 № 91 повідомило, що жодних послуг з розміщення реклами ТОВ БКУ-М-Пост та ТОВ Компанія Паноптикум не надавались. Також, відповідач звертає увагу на Алгоритм укладення договорів на право розміщення реклами в КП Київський метрополітен .

Позивач, в свою чергу, зазначає, що в листі від 02.10.2018 №122 ТОВ Грандпромінвест АГ зазначає, що він не володіє рекламоносіями на території ТЦ Макрос , а в листі від 03.10.2018 №538 КП Київський метрополітен вказує, що на територіях станцій та/або у вагонах метро у власності КП Київський метрополітен не перебувають електронні екрани.

Разом з тим, на спростування доводів відповідача щодо нереальності спірних операцій, позивачем не надано суду договори про дозвіл на розміщення реклами у ТРЦ Комод , ТЦ Макрос , ТРЦ Аладін , ТРК Караван , у мережі супермаркеті Фуршет , станціях метро.

Частиною першою ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку .

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Суд апеляційної інстанції, також, вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які мають складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

В ході розгляду цієї справи колегія суддів прийшла до висновків про те, що надані позивачем первинні документи належним чином не підтверджують фактичність проведених господарських операцій з його контрагентом.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, колегія суддів приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про протиправність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень, при цьому зазначає, що висновки контролюючого органу щодо відсутності підстав у позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "БКУ-М-Пост" є обґрунтованим та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави для задоволення позову.

Відтак, доводи, зазначені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, та спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паноптикум" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов