Рішення

від 28.09.2020 по справі 918/746/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/746/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., за участю секретаря судового засідання Лиманського А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБЕРПРАЙМ"

про стягнення заборгованості 196 558,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБЕРПРАЙМ" про стягнення заборгованості 196 558,39 грн., з яких 115 195,32 грн. - основний борг, 49 557,02 грн. - пеня, 4 878,00 грн. - 3% річних, 3 868,99 грн. - інфляційні втрати, 23 039,06 грн. - штраф 20%.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови Договору поставки №150218/п від 15.02.2018 р., а саме не розрахувався своєчасно та у повному обсязі за отриманий товар - деревину паливну у вигляді тріски листяних порід. Основний борг складає 115 195,32 грн.

Тому покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 4 878,00 грн. - 3% річних та 3 868,99 грн. - інфляційних втрат.

Також посилаючись на умови п.6.1. та п.6.2. Договору позивач нарахував відповідачу 49557,02 грн. - пені та 23 039,06 грн. - 20% штрафу.

Всього просить стягнути з відповідача 196 558,39 грн.

У подальшому 28.09.2020 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, за якою просить стягнути з відповідача 115 195,32 грн. - основний борг, 60 212,73 грн. - пеня, 13 774,98 грн. - 3% річних, 3 217,85 грн. - інфляційні втрати, 23 039,06 грн. - штраф 20%.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.07.2020 р., відзив на позов.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року відкрито провадження у справі 918/746/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 18 серпня 2020 року.

Ухвалою від 18.08.2020 р. відкладено розгляд справи на 15.09.2020 р. за клопотанням відповідача. У подальшому розгляд справи відкладено на 28.09.2020 р.

У судове засідання 28.09.2020 року сторони не забезпечили явки уповноважених представників, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Явка учасників до суду не визнавалася обов`язковою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відносно заяви про уточнення позовних вимог суд звертає увагу на наступне.

Згідно вимог цієї заяви позивач просить стягнути з відповідача 115 195,32 грн. - основний борг, 60 212,73 грн. - пеня, 13 774,98 грн. - 3% річних, 3 217,85 грн. - інфляційні втрати, 23 039,06 грн. - штраф 20%, що разом складає 215 439,94 грн.

Таким чином, по своїй суті дана заява є заявою про збільнення розміру позовних вимог.

До заяв про збільшення позовних вимог застосовуються ті ж правила, що і до позовних заяв.

Відповідно до ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Збільшивши розмір позовних вимог позивач не здійснив доплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

У статті 170 ГПК України викладено вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Зокрема, у п.6 ч.1 цієї статті вказано, що заявник повинен вказати перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення). Також повинен надати до суду такі докази.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 цієї статті).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не дотримано вимог ст.170 ГПК України, тому заява про уточнення позовних вимог залишається без розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що між Приватно-орендним сільськогосподарським Підприємством "Колос" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юберпрайм" (Покупець) укладено Договір поставки №150218/п від 15.02.2018 (далі Договір), (а.с.7-10), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити Товар згідно додатків до цього Договору у строки й на умовах, передбачених у даному Договорі та Додатках (Специфікацій) до нього.

Кількість Товару, який поставляється узгоджується Сторонами у Додатках (Специфікаціях) до цього Договору. Загальна кількість Товару за даним Договором дорівнює кількості Товару за всіма Додатками (Специфікаціями) (п.п. 2.1.,2.2. Договору).

Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що поставка Товару може бути здійснена на умовах : FCA (франко-перевізник Покупця), та/або EXW (франко-склад Постачальника), та/або DAP (поставка у місце призначення). Точне місце поставки зазначається у Додатках до цього Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору. Поставка Товару здійснюється зі складу Постачальника у строки зазначені у Додатках до цього Договору. Допускається поставка партіями Товару. Партією вважається Товар зазначений у одній видатковій накладній (при поставці на умовах EXW), або у одній товарно-транспортній накладній (при поставці на умовах FCA, DAP) .

Відповідно до п.п. 4.1.,4.2. Договору ціна на Товар установлюється в національній валюті України гривні з урахуванням ПДВ. Покупець здійснює оплату за Товар (партію Товару) протягом строків визначених у цьому Договорі та Додатках (Специфікацій) до нього. Оплата за Товар провадиться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний банківський рахунок Постачальника (п.п. 4.3., 4.4. Договору)

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди від 28 грудня 2018 року даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до 31.12.2019, але у будь - якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Сторони підписали Специфікацію №3 від 11.01.2019 р., Специфікацію №4 від 17.01.2019 р., Специфікацію №5 від 22.01.2019 р., Специфікацію №5 від 22.01.2019 р., Специфікацію №6 від 05.02.2019 р., Специфікацію №7 від 08.02.2019 р., Специфікацію №8, від 10.02.2019 р., Специфікацію №9 від 26.02.2019 р. та Специфікацію № 10 від 22.03.2019 р. до Договору № 150218/п від 15.02.2018 р. (а.с.12-20), на підставі яких Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар (деревини паливної у вигляді тріски листяних порід) на загальну суму 187 195,32 грн. Оплата за Товар здійснюється на умовах 100% відстрочки платежу. Покупець має оплатити Товар протягом 5 робочих днів, наступних після дня відвантаження Товару.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме:

видатковою накладною № 1 від 11.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 2 від 12.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 4 від 17.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 5 від 22.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 6 від 23.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 8 від 24.01.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною № 9 від 05.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №13 від 09.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №14 від 11.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №15 від 15.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №18 від 26.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №19 від 27.02.2019 р. на загальну суму 14 399,64 грн.,

видатковою накладною №23 від 25.03.2019р. на загальну суму 14 399,64 грн. - відповідач здійснив поставку позивачу, обумовленого сторонами у Договорі, Товару у загальній кількості 1170 куб м на суму 187 195,32 грн (а.с. 21-33).

Відповідно до п. 5 Специфікацій (додатків до Договору) Покупець має оплатити Товар протягом 5 (п`яти) робочих днів, наступних після дня відвантаження товару.

Таким чином, Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Колос" виконало у встановлені Специфікаціями терміни свої зобов`язання по поставці Товару у загальній кількості 1170 куб м на суму 187 195,32 грн.

Станом на час розгляду даної справи обов`язки оплати Товару Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮБЕРПРАЙМ" не виконані в повному обсязі, а саме сума оплаченого Товару складає лише 72 000,00 грн. Оплати проведені 08.02.2019 р. на суму 43 200,00 грн. та 06.03.2019 р. на суму 28 800,00 грн.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача на час звернення Позивача до суду із даним позовом за поставлений товар за вищевказаними видатковими накладними складає 115 195,32 грн.

Отже, посилаючись на той факт, що Відповідач порушив строки оплати вартості отриманого товару, позивач звернувся із даним позовом та просить стягнути з відповідача 115195,32 грн. основного боргу.

Згідно п. 6.1. Договору за порушення термінів оплати Покупець зобов`язаний оплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У пункті 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати понад 20 (двадцять) календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Покликаючись на пункти 6.1. та 6.2. Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 49577,02 грн. та штраф 23 039,06 грн.

Керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 4 878 грн. 00 коп. - 3% річних та 3868 грн. 99 коп. - інфляційних втрат.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з нормами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України).

У положеннях частин 1, 2 статті 640 згаданого вище кодексу вказано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з нормами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України).

Тобто, з наведеного полягає, що чинним законодавством України визначено істотні умови договору поставки, такі як і істотні умови договору купівлі-продажу, до яких віднесено, зокрема, предмет та ціну.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи позивач поставив відповідачу товар, який останнім не було оплачено в сумі 115 195,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 115 195,32 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі пункту 6.1. Договору позивачем здійснено нарахування пені в сумі 49 577,02 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого ним розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Слід зауважити, що преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, невірним є обрахування пені за весь час прострочення платежу, виходячи за межі шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

У даному ж випадку позивач допустив нарахування пені за період, що виходить за межі шестимісячного строку нарахування. Також позивач не врахував 5-ти денний термін, що наданий відповідачу на добровільну оплату товару, та почав нараховувати пеню із дня поставки товару позивачем.

За наведеного, суд здійснив власний обрахунок пені, враховуючи 5-ти денний термін, що надавався відповідачу на добровільну оплату отриманого товару, та зважаючи на 6-ти місячний строк нарахування пені, передбачений ч.6 ст.232 ГК України, по накладних, які позивач наводить у своїх розрахунках у позовній заяві. Для розрахунків суд використав калькулятори програмного забезпечення ЛІГА ЗАКОН. ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3. За підрахунками суду вірний розмір пені у даному спорі складає - 13 884,22 грн. А саме:

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення Накладна №1 на суму 14399.64 19.01.2019 -07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 20 18.0000 % 0.099 %* 284.05 грн. Накладна №2 на суму 14399.64 19.01.2019 - 07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 20 18.0000 % 0.099 %* 284.05 грн. Накладна №4 на суму 14399.64 25.01.2019 -07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 14 18.0000 % 0.099 %* 198.83 грн. Накладна №5 на суму 14399.64 30.01.2019 -05.03.2019 (06.03.19 р. була оплата цієї накладної) 35 18.0000 % 0.099 %* 497.08 грн. Накладна №9 на суму 14399.64 13.02.2019 -13.08.2019 182 17.6000 % 0.0966 %* 2531.18 грн. Накладна №13 на суму 14399.64 16.02.2019 -16.08.2019 182 17.6000 % 0.0966 %* 2528.81 грн. Накладна №14 на суму 14399.64 19.02.2019 -19.08.2019 182 17.6000 % 0.0966 %* 2526.45 грн. Накладна №15 на суму 14399.64 23.02.2019 -23.08.2019 182 17.6000 % 0.0966 %* 2523.29 грн. Накладна №23 на суму 14399.64 02.04.2019 -02.10.2019 182 17.6000 % 0.096 %* 2509.48 грн.

Всього пеня складає 13 884,22 грн.

Отже, решта суми пені - 35 692,80 грн. нарахована позивачем не обгрунтовано, та не підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 13 884,22 грн.

Окрім цього, покликаючись на п.6.2. Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості поставленого та неоплаченого товару, який складає 23 039,06 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 цієї статті).

Статтею 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку (штраф та пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Перевіряючи обгрунтованість та відповідність розміру штрафу умовам договору, суд визнає його арифметично правильним (115 195,32 Х 20% = 23 039,06 грн.).

Відтак, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 23 039,06 грн.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 4 878,00 грн. 3% річних та 3 868,99 грн. інфляційних втрат.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статті 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статі 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив подані позивачем обрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що у даному випадку позивач допустив нарахування не врахувавши 5-ти денний термін, що наданий відповідачу на добровільну оплату товару, та почав нараховувати 3% річних та інфляційних із дня поставки товару позивачем, що є неправомірним.

За наведеного, суд здійснив власний обрахунок 3% річних та інфляційних, враховуючи 5-ти денний термін, що надавався відповідачу на добровільну оплату отриманого товару, по накладних, які позивач наводить у своїх розрахунках у позовній заяві. Для розрахунків суд використав калькулятори програмного забезпечення ЛІГА ЗАКОН. ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3. За підрахунками суду вірний розмір 3% річних у даному спорі складає - 2 686,91 грн. та інфляційних втрат - 2931,28 грн. А саме:

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняСума інфляційних за період простроченняСума 3% за період прострочення Накладна №1 на суму 14399.64 19.01.2019 -07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 0,00 грн. 23,67 грн. Накладна №2 на суму 14399.64 19.01.2019 - 07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 0,00 грн. 23,67 грн. Накладна №4 на суму 14399.64 25.01.2019 -07.02.2019 (08.02.19 р. була оплата цієї накладної) 0,00 грн. 16,57 грн. Накладна №5 на суму 14399.64 30.01.2019 -05.03.2019 (06.03.19 р. була оплата цієї накладної) 72,00 грн. 41,42 грн. Накладна №9 на суму 14399.64 13.02.2019 -07.05.2020 658,52 грн. 532,18 грн. Накладна №13 на суму 14399.64 16.02.2019 -07.05.2020 583,60 грн. 528,62 грн. Накладна №14 на суму 14399.64 19.02.2019 -07.05.2020 583,60 грн. 525,07 грн. Накладна №15 на суму 14399.64 23.02.2019 -07.05.2020 583,60 грн. 520,34 грн. Накладна №23 на суму 14399.64 02.04.2019 -07.05.2020 449,958 грн. 475,37 грн. Всього 3% річних : 2 686,91 грн. , інфляційні втрати : 2 931,28 грн.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення 3% річних - 2686,91 грн. та інфляційних втрат - 2931,28 грн.

Отже, решта суми 3% річних 2 191,09 грн. та інфляційних 937,71 грн. нараховані позивачем не обгрунтовано, та не підлягають стягненню з відповідача.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юберпрайм" на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" основного боргу - 115 195 грн. 32 коп., пені - 13 884 грн. 22 коп., інфляційних втрат - 2 931 грн. 28 коп., 3% річних - 2 686 грн. 91 коп., 20% штрафу - 23 039 грн. 06 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені 35 692,80 грн., 3% річних 2 191,09 грн. та інфляційних 937,71 грн. - належить відмовити за безпідставністю їх нарахування.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 948,39 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 80,25%.

Зважаючи, що позов задоволено частково, тому на відповідача покладається до відшкодування позивачу 2 366,05 грн. судового збору. Решта сплаченого судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юберпрайм" (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, будинок 20, кімната 77, код ЄДРПОУ 40989179) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Колос" (11244, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Сербо-Слобідка, вул. Грека Івана, будинок 47, код ЄДРПОУ 03743405):

- основного боргу 115 195 (сто п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) грн 32 коп.,

- пені 13 884 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 22 коп.,

- інфляційних втрат 2 931 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одну) грн. 28 коп.,

- три відсотки річних 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 91 коп.,

- 20% штрафу в сумі 23 039 (двадцять три тисячі тридцять дев`ять) грн 06 коп.,

- 2 366 (дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 05 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволенні позову у решті вимог позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02 жовтня 2020 року .

Суддя Бережнюк В.В.