Постанова

від 23.09.2020 по справі 2032/829/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 2032/829/12

провадження № 22-ц/818/2370/20

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.

за участю секретаря - Прокопчук І.В.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідач: Катеринівська сільська рада Сахновщинського району Харківської області ,

апелянт : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про поновлення строку позовної давності на звернення до суду та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування , з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 15 червня 2012 року , в складі судді Нестеренко О.С.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про поновлення строку позовної давності на звернення до суду та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Катеринівка Сахновщинського району Харківської області помер її батько ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 09 квітня 2008 року, який за життя мав у власності земельну ділянку площею 4,4391 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області з кадастровим номером 6324883000:01:000:0189, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР №088166, виданого на підставі розпорядження голови Сахновщинської РДА №157 від 17 червня 2003 року і зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №561.

Таким чином, 08 квітня 2008 року їй, як дочці покійного, відкрилася спадщина за законом, але вона не знайшла оригінала сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХР №088166 на ім*я покійного. Після смерті батька, вона звернулася до Сахновщинської державної нотаріальної контори, як спадкоємець, їй повідомили що для прийняття спадщини потрібен оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку). Отже, визнати право на земельну ділянку померлого батька не має змоги, оскільки відсутній оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР №088166, що є правовою перепоною для оформлення спадщини. Таким чином, визнати її право на земельну ділянку померлого, інакше як через суд, неможливо.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 15 червня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Відновлено ОСОБА_1 строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну в порядку спадкування. Визнано, ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,4391 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області з кадастровим номером 6324883000:01:000:0189, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР №088166, виданого на підставі розпорядження голови Сахновщинської РДА №157 від 17.06.2003 року і зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №561, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що вказане судове рішення стосується його прав, оскільки за позивачем, яка є рідною сестрою апелянта, було визнано право власності на земельну ділянку, яка раніше належала батьку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька, до спливу шести місячного строку, 02 жовтня 2010 року, у відповідності до ст. 1269 ЦК України, апелянт подав заяву до Сахновщинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вважає, що як син спадкодавця, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, відноситься до спадкоємців першої черги. Таким чином, вважає себе таким, що прийняв спадщину. Вказує, що при розгляді спадкових справ до кола предмету доказування входить встановлення кола осіб, що мають право на спадщину. Між тим, суд першої інстанції не встановив вказану обставину, тим самим порушив вимоги ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 , 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, або особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в разі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Судове рішення, оскаржене особою, що не брала участі у справі повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки останніх.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 від 17.04.1953 року, батьком записаний ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 27.06.1980 року, ОСОБА_4 присвоєне прізвище - ОСОБА_5 (а.с.7).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Катеринівською сільською радою Сахновщинського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №10 (а.с.8).

З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що спадкова справа відносно спадкодавця ОСОБА_3 зареєстрована (а.с.9)

З копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ХР №088186 вбачається, що ОСОБА_3 має право на земельну ділянку, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області площею 4,4391 га, виданого згідно розпорядження голови Сахновщинської РДА №157 від 17.06.2003 року, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №561. (а.с.12-13)

Згідно повідомлення ДКУ ЗР ГУ ДКЗ в Харківській області ВДКЗ у Сахновщинському районі Харківської області вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мав за життя у власності земельну ділянку на території Катеринівської сільської ради для ведення товарного сільського виробництва площею 4,4391 га ріллі, що посвідчено державним актом серія ХР №088166, зареєстрованим в книзі реєстрації державних актів на право на землю 17 травня 2004 року за №561. (а.с.11).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України ).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Порядок оформлення права на спадщину встановлений главою 89 ЦК України , Законом України Про нотаріат , підзаконними нормативними актами, та являє собою визначену законодавством сукупність функцій, притаманну юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу апелянт посилався на те, що після смерті батька, до спливу шести місячного строку, 02 жовтня 2010 року, у відповідності до ст. 1269 ЦК України, подав заяву до Сахновщинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З відповіді Сахновщинської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини 07.10.2008 року.

Крім того, згідно заяв ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , останні відмовились від прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_9 подано у встановлений шестимісячний строк.

Тобто, вважати, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею, яка прийняла у спадщину спірне майно - не можна.

Оскільки судом не з`ясовано коло спадкоємців та не притягнуто їх до участі у справі, то суд передчасно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 року № 14 України Про судове рішення у цивільній справі суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На стадії апеляційного розгляду апеляційний суд позбавлений права відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України залучати осіб до участі у розгляді справи і не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом за вирішенням цього спору до належного кола осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 15 червня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області про поновлення строку позовної давності на звернення до суду та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування - відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

О.В. Маміна