Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/5000/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/5000/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. розглянувши у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "КСД"

про стягнення податкового боргу в розмірі 1 863 023,44 грн,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "КСД" про стягнення податкового боргу в розмірі 1 863 023,44 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг, який складається з самостійно задекларованих сум та нарахованих штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Вказані ухвали та повістки про виклик відповідача у судові засідання (17 березня 2020 року; 12 травня 2020 року; 09 червня 2020 року; 30 червня 2020 року; 14 липня 2020 року; 11 серпня 2020 року та 22 вересня 2020 року) були направлена на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01042, місто Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 13), проте вказана поштова кореспонденція повернулась до суду.

Також, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі суду 29 липня 2020 року.

Частиною 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З моменту відкриття провадження у справі відзиву на позовну заяв або підтвердження оплати боргу від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 22 вересня 2020 року суд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Приватне акціонерне товариство "КСД" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві та є платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2017 року податковим органом, на підставі акту перевірки від 31 січня 2017 року № 92/26-54-12-03, винесено податкове повідомлення-рішення № 0001771203, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 1 853 828, 21 грн.

06 березня 2017 року відповідно до статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу форми "Ю" № 2682-17 на суму 1 863 023,44 грн, направлено відповідачу у визначений законом спосіб.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1 863 023,44 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача (земельний податок з юридичних осіб).

Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказана сума податкового боргу виникла, у зв`язку з несплатою платником податків сум податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2017 року № 0001771203 у сумі 1 863 023,44 грн (1 469 731,50 грн - за основним платежем, 370 765,64 грн штрафні санкції та 22 526,30 грн нарахована пеня).

Так, матеріали справи не містять доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, як і відсутні докази сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Отже, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб складає 1 863 023,44 грн, що також підтверджується довідкою щодо інформації про податковий борг, детальним розрахунком податкового боргу та витягом з інтегрованої картки платника податку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача спірної суми податкового боргу, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

В той же час, приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Докази, які б підтверджували сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору та скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення, на підставі який виник податковий борг, та податкової вимоги, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, тому підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, з наведених норм слідує висновок, що у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Як встановлено вище судом сума боргу виникла, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2017 року № 0001771203, яке було скеровано на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення, та отримане представником відповідача 22 лютого 2017 року.

Відповідно до статті пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином відповідно до вказаної норми у платник податку зобов`язаний протягом 10 календарних днів сплатити нараховану суму грошового зобов`язання, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного відлік 1095-денного строку на звернення до суду розпочався з 06 березня 2017 року та закінчився 06 березня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 02 березня 2020 року, в межах строку визначеного Податковим кодексом України.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства "КСД" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 13, код ЄДРПОУ 25387595) податковий борг у розмірі 1 863 023 (один мільйон вісімсот шістдесят три тисячі двадцять три) гривні 44 копійка у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова