Ухвала

від 09.09.2020 по справі 757/38503/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38503/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

09.09.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні№12019100060004797 від 01.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч . 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, запобігання можливості приховування коштів отриманих протиправним шляхом, їх втрати, перерахування на інші рахунки, а також з метою збереження речових доказів коштів на рахунках вищевказаних юридичних осіб, припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються державі у вигляді ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, запобіганню незаконного переведення указаних коштів в готівку, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, які розміщені на рахунку перелічених вище юридичних осіб.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060004797 від 01.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч . 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відділу протидії фіктивному підприємництву управління ОРД ГУ ДФС у м. Києві встановлено, підприємства реального сектору економіки, які брали участь та стали переможцями тендерних закупівель на Офіційному порталі оприлюднення інформації «Про публічні закупівлі України», сайт: «prozorro.gov.ua», замовниками таких тендерів являлися державні підприємства, організації установи. Посадові особи замовники та переможці тендерів з метою привласнення державних коштів, зловживаючи службовим становищем увійшли в змову з встановленими особами, які організували транзитно-конвертаційну групу (далі ТКГ) з метою надання послуг з обготівкування державних грошових коштів, формування безпідставного податкового кредиту та документального оформлення псевдо операцій по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг підприємствам-переможцям тендерних закупівель, використовуючи реквізити підконтрольних підприємств, які мають ознаки «транзитності», «фіктивності» і створені з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема ТОВ "ДЕМОЙЛ" (код 42160598), ТОВ "ТД ПРОТЕІН" (код 41511809), ТОВ "НОБІЛЕСС" (код 38133825), ТОВ "ВЕКТОР ЛД" (код 41868452), ТОВ "БУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (код 41057734), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ), ТОВ "АВАНТ-ГАЗ" (код 41235735), ТОВ "АВТ ІНЖИНІРИНГ ГРУП" (код 42984964), ТОВ "ДАМРЕМБУД" (код 41093380), ТОВ "ФІДЕЛІТІ ПЛЮС" (код 41853383), ТОВ "ПРОФБЕТОН" (код 42869918), ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ), ТОВ "ТБС-ХХІ (код 37615610), ПП "ТРАНСБУД" (код 25387425).

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що встановлені особи використовуючи реквізити вищевказаних підприємств здійснили підробку документів для підприємств реального сектору економіки, а саме: податкових декларацій з ПДВ, податкових накладних, видаткових накладних, податкової звітності документів фінансово-господарської діяльності підприємства тощо. Операції, які відображені у документах бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються по ланцюгу постачання, у зв`язку з відображенням у податкових накладних постачальниками реалізації (продажу) товарно-матеріальних цінностей відмінних від придбаних (куплених), відсутністю працівників, виробничих потужностей, складських приміщень для зберігання ТМЦ.

Відповідно до отриманої інформації з бази даних ДФС України встановлено, що зазначені вище підприємства мають відкриті рахунки:

?в філіях банківської установи АТ "ОТП БАНК" (МФО 300528), відкриті розрахункові рахунки ТОВ "АВАНТ-МЕТАЛ" (код 41235735) - № НОМЕР_3 (українська гривня); ТОВ "АВТ ІНЖИНІРИНГ ГРУП" (код 42984964) - № НОМЕР_4 (українська гривня), - № НОМЕР_5 (українська гривня); ТОВ "ФІДЕЛІТІ ПЛЮС" (код 41853383) - № НОМЕР_6 (українська гривня);

?в філіях банківської установи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), відкриті розрахункові рахунки Ф"РОЗРАХ.ЦЕНТР"АТ КБ"ПРИВАТБАНК",КИЇВ (МФО 320649) ТОВ "АВАНТ-МЕТАЛ" (код 41235735) - № НОМЕР_7 (українська гривня); АТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.КИЇВ (МФО НОМЕР_8 ) ТОВ "БУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (код 41057734) - № НОМЕР_9 (українська гривня), - № НОМЕР_10 (українська гривня); ЛУГАН.Ф-Я АТКБ"ПРИВАТБАНК",М.МАРIУПОЛЬ (МФО НОМЕР_11 ) ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) - № НОМЕР_12 (українська гривня), - № НОМЕР_13 (українська гривня), - № НОМЕР_14 (українська гривня); АТ КБ "ПРИВАТБАНК", М.КИЇВ (МФО НОМЕР_8 ) ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) - № НОМЕР_15 (українська гривня); КИЇВСЬКЕ ГРУ АТ КБ"ПРИВАТБАНК",М.КИЇВ (МФО НОМЕР_16 ) ТОВ "ПРОФБЕТОН" (код 42869918) - № НОМЕР_17 (українська гривня);

?в банківській установі ФЧЕРКАСЬКЕ ОУ АТ ОЩАДБАНК М.ЧЕРКАСИ (МФО НОМЕР_18 ), відкриті розрахункові рахунки ТОВ "БУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (код 41057734) - № НОМЕР_19 (українська гривня); ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) - № НОМЕР_20 (українська гривня), - № НОМЕР_21 (українська гривня);

?в банківській установі АТ "АЛЬФА-БАНК" У М.КИЄВI (МФО 300346), відкриті розрахункові рахунки ТОВ "ТБС-ХХІ" (код 37615610) - № НОМЕР_22 (українська гривня); ПП "ТРАНСБУД" (код 25387425) - № НОМЕР_23 (українська гривня); ТОВ "ВЕКТОР ЛД" (код 41868452) - № НОМЕР_24 (українська гривня); ТОВ "ДАМРЕМБУД" (код 41093380) - № НОМЕР_25 (українська гривня);

?в банківській установі АБ "УКРГАЗБАНК" (МФО 320478), відкриті розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ): - № НОМЕР_26 (долар США).

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави - коштів в особливо великих розмірах.

Заходами оперативного характеру встановлено, що зазначені підприємства є пов`язаними юридичними особами з ознаками фіктивності, а грошові кошти, які перераховуються на їхні розрахункові рахунки з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку. Зазначені відомості також підтверджено проведеним комплексом слідчих та процесуальних дій.

Досудовим розслідуванням установлено, що невстановлені особи, використовуючи підконтрольні підприємства з метою переведення безготівкових коштів в готівку, а також безпідставному формуванні податкового кредиту в адресу підприємств вигодонабувачів, для чого відкрито у банківських установах розрахункові рахунки, а також використовуються кошти-ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування.

01.09.2020 року прокурором винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів, що знаходяться на вказаних рахунках.

Стороною обвинувачення доведено, що кошти, розміщені на рахунках зазначених підприємств є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні прокурора, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, та те, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках:

1.1. грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "БУДМОНТАЖ-УКРАЇНА" (код 41057734):

- № НОМЕР_19 (українська гривня);

1.2. грошові кошти, що знаходяться на рахунках ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ):

- № НОМЕР_20 (українська гривня);

- № НОМЕР_21 (українська гривня)

відкритих у ФЧЕРКАСЬКЕ ОУ АТ ОЩАДБАНК М.ЧЕРКАСИ (МФО НОМЕР_18 ), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, заробітної плати, із обов`язковим зазначенням дати та часу при оголошенні ухвали слідчого судді, а також в порядку виконання вказаного судового рішення, повідомити правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходяться на цих рахунках на момент оголошення ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1