Постанова

від 30.09.2020 по справі 904/9932/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/9932/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.

представники сторін:

від ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив": Снітько Едуард Вікторович, довіреність №10-01/34 від 14.01.2020 р., адвокат;

від арбітражного керуючого: Штельманчук Михайло Сергійович, посвідчення №194 від 28.02.2013 р., арбітражний керуючий;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг сістем" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року у справі № 904/9932//16 (суддя Владимиренко І.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до боржника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (м. Кам`янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року у даній справі визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 14 930 770,05 грн. та віднесено їх до 2 черги задоволення.

Ухвала мотивована тим, що розпорядник майна боржника правомірно визнав та вніс грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року було затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", в тому числі й грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 14 930 770,05 грн. (2 черга задоволення).

Не погодившись з зазначеними ухвалами суду, з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг сістем".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що:

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 року було проведено процесуальне правонаступництво та кредитором по справі № 904/9932/16 про банкрутство ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" замість Акціонерного товариства "ВТБ Банк" було визнано правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Сістем" (код ЄДРПОУ 43103614);

- оскаржувані ухвали прийняті всупереч положенням п. 2 ч.1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, що був чинним на момент їх винесення;

- в порушення ст. 236 Господарського процесуального кодексу України висновок ухвали суду від 20.03.2019 року щодо віднесення грошових вимог кредитора до 2 черги не був обґрунтований взагалі, що призвело до того, що ухвала від 10.10.2019 року містить невірні відомості.

- грошові вимоги ГУ ПФУ у Дніпропетровській області (який є правонаступником Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області) складаються виключно з заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що не є страховими внесками чи недоїмкою по страховим внескам підстави для внесення їх до 2 черги задоволення відсутні.

Скаржник просить суд апеляційної інстанції ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року по справі № 904/9932/16 змінити та викласти резолютивну частину ухвали в наступному вигляді: "Визнати грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770,05 грн. (4 черга задоволення)"; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року по справі № 904/9932/16 змінити та викласти п. 8 резолютивної частини ухвали в наступному вигляді: "Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770,05 грн. (4 черга задоволення)".

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна - арбітражний керуючий Штельманчук М.С. погоджується з доводами апелянта. Просить суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що :

- визнані судом першої інстанції кредиторські вимоги Головного управління у розмірі 14 930 770,05 грн. - це заборгованість боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список 1) на загальну суму 14 271 468,05 грн. та заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б","з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список 2) на загальну суму 659 302,00 грн.;

- відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року №1461-111, ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" природу відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, потрібно розглядати як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (обов`язковий платіж);

- в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтувань віднесення кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до 4 черги задоволення.

Просить оскаржувані апелянтом ухвали господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші сторони у даній справі відзив на апеляційну скаргу не надали, явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (надалі - ПАТ "ДЗМД"), код ЄДРПОУ 31980517.

В результаті розгляду грошових вимог кредиторів ПАТ "ДЗМД", що були ними заявлені в процедурі банкрутства боржника, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року серед інших, було визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 14 930 770,05 грн. та віднесені дані грошові вимоги до 2 черги задоволення (том 16 а.с.135 -138).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "ДЗМД", в тому числі й грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 14 930 770,05 грн. (2 черга задоволення) (том 16 а.с.135-138).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 року проведено процесуальне правонаступництво та кредитором по справі № 904/9932/16 про банкрутство ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" замість Акціонерного товариства "ВТБ Банк" визнано правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Сістем" (код ЄДРПОУ 43103614) (том 19 а.с.130 -132).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року у даній справі вказану ухвалу залишено без змін (том 20 а.с.31 - 34).

Колегія суддів вважає, що доводи ТОВ "Фінансова компанія "Факторинг Сістем", як кредитора боржника та сторони по даній справі №904/9932/16, заслуговують на увагу з огляду на наступне:

Так, постановляючи ухвалу від 20.03.2019 року, господарським судом Дніпропетровської області не було визначено законодавчих підстав та обґрунтування для віднесення грошових вимог ГУ ПФУ у Дніпропетровській області до 2 черги задоволення, що є порушенням ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка підлягала застосуванню на час ухвалення судом оскаржуваного рішення, визначено, що:

- у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

- у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов`язань у процедурі розпорядження майном боржника чи у процедурі санації боржника.

Як вбачається зі змісту заяви про визнання грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та включення їх до реєстру вимог кредиторів, заявник зазначав, що загальна сума заборгованості складає 14 930 770,05 грн., це є борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, №2 (том 1 грошових вимог, а.с.2-4).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 2 та 3 ст. 25 Закону №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1. 2. 5 - 7. 9. 10. 12. 15. 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі, бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-1V пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 105 8-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За правилами п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

Зміст наведених норм Законів №1788-ХІІ, №2464-VI, №1058-IV та Інструкції свідчить про те, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано пенсійному органу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року по справі №812/1347/17.

В зв`язку з тим, що грошові вимоги ГУ ПФУ у Дніпропетровській області (який є правонаступником Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області) складаються виключно з заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що не є страховими внесками чи недоїмкою по страховим внескам, застосування п. 2 ч.І ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставним.

Оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не є збором на обов`язкове державне пенсійне страхування, хоч і мають обов`язковий характер, але їх слід віднести до 4 черги задоволення, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

В зв`язку з цим є безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що заявлені та визнані судом кредиторські вимоги правомірно віднесені судом до 2 черги задоволення.

За наведеного вимоги апелянта про зміну ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року по справі № 904/9932/16 із зазначенням іншої черги задоволення грошових вимог кредитора, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки оскаржувана ухвала від 20.03.2019 року стала підставою для висновку суду про затвердження в реєстрі вимог кредиторів ПАТ "ДЗМД" грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в сумі 14 930 770,05 грн. та віднесення їх до 2 черги задоволення, і цей висновок викладено в оскаржуваній ухвалі від 10.10.2019 року, то обидві ухвали підлягають зміні із зазначенням, що такі вимоги підлягають задоволенню у 4 чергу.

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, є підставою для часткового скасування судового рішення та зміни рішення або ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року у справі №904/9932/16 змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

"Визнати грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770,05 грн. (4 черга задоволення)."

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року у справі №904/9932/16 змінити, виклавши п.8 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

"Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі 14 930 770, 05 грн. (4 черга задоволення)."

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 02.10.2020 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков