Рішення

від 23.09.2020 по справі 902/593/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2020 р. Cправа № 902/593/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Стафійчук І.С.,

За участю представників:

прокурор Клименко Д.С., наказ №71а від 11.09.2020;

позивача1 Грошовенко О.І., довіреність №01-305 від 02.01.2020;

позивача2 не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі:

Козятинської районної державної адміністрації (площа Героїв Майдану, 20, м. Козятин, 22100)

Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації (вул. Миру, 84, с. Козятин, Козятинський район, Вінницької області, 22109)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" (вул. Генерала Гандзюка, 2, кв.17, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 1097784,5 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.06.2020 Заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави, в особі Козятинської районної державної адміністрації та Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" про стягнення 1097784,50 грн безпідставно перерахованих коштів.

Ухвалою від 16.06.2020 відкрито провадження у справі №902/593/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.07.2020.

Ухвалою від 06.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/593/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.08.2020.

Ухвалою від 19.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/593/20 для судового розгляду по суті на 23 вересня 2020 р.

На визначену судом дату з`явився прокурор та представник позивача1, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач2 правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: АДРЕСА_1 . Конверти з ухвалами повернуті до суду з відмітками поштового відділення За закінченням терміну зберігання , За вказаною адресою не знаходиться , Адресат відсутній за вказаною адресою .

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання позивача2 та відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.09.2020 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи, в зв`язку з неявкою представників сторін на оголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача1, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Козятинська районна державна адміністрація не проконтролювала законність витрачання бюджетних котів та заходів до стягнення завданих збитків не вжила, що підтверджується листом № 01-30/754 від 28.05.2020 на запит прокуратури області № 05/1-163вих-20 від 26.05.2020.

Відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації не проконтрольовано виконання ТОВ "БК Пегас" зобов`язань з виконання робіт за Договорами 1 та 2, безпідставно підписано акти виконаних робіт за грудень 2017 року та грудень 2018 року за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, не вжито заходів до стягнення перерахованих коштів за невиконані роботи.

Оскільки ні Відділом освіти Козятинської райдержадміністрації, ні Козятинською районною державною адміністрацією не вжито належних заходів для усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку щодо контролю за ефективним та раціональним використанням бюджетних коштів, Прокуратура Вінницької області уповноважена вжити заходи представницького характеру відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Сам факт бездіяльності Відділу освіти Козятинської райдержадміністрації, та Козятинської районної державної адміністрації є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивачів.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. З ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

Між відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" 20.10.2017 укладено договір № 10-"Пегас" (далі - Договір 1). Згідно п. 1.1 якого, є роботи з капітального ремонту і реставрації (Реконструкції незавершеного будівництва "Районного спортивного комплексу" в м. Козятин по вул. Довженко. Роботи мають бути виконані в обумовлені цим Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.

Згідно п. 2.2 Договору 1 договірна ціна є динамічною і складає 3 849 000 гривень. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету Договору 1. Замовник здійснює підряднику попередню оплату (аванс) на придбання і постачання необхідних для використання робіт, матеріалів у розмірі 30% від вартості робіт.

Гроші надходять з рахунку Держказначейства. Разом з тим, оплата залишку предмета закупівлі здійснюється виключно за наявності коштів за кошторисом відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації на 2017 рік та наявності відповідних надходжень (коштів) субвенцій Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3.2. Договору 1 розрахунки по даному Договору проводяться у відповідності до Бюджетного кодексу України в межах та за рахунок коштів, перерахованих розпорядником коштів, передбачених для фінансування предмету Договору за рахунок коштів, що передбачені на 2017 рік 3849000 гривень шляхом: - поетапної оплати замовником виконаних робіт після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених підрядником відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, в межах ціни цього Договору, у строк до 10 (десяти) календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету Договору на рахунок замовника; - попередньої оплати, яка надається підряднику відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 на підставі отриманого від нього листа-погодження, на строк не більше трьох місяців в межах до 30% від вартості річного обсягу робіт, який підрядник зобов`язаний використати в цей термін та підтвердити його використання згідно з актами здачі приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в, форма №КБ-3).

Згідно п. 3.4. Договору 1 підрядник зобов`язаний перерахувати грошові кошти, зайво отримані від замовника, на казначейський рахунок замовника негайно, але не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника.

Пунктом 4.2. Договору 1 встановлено строк виконання робіт згідно з графіком до 31.12.2017.

Термін виконання робіт додатковими угодами № 1 від 29.12.2017, № 10-"Пегас" від 30.03.2018, № 3 від 31.08.2018 неодноразово продовжувався востаннє до 30.09.2018.

Крім того, між відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" 27.11.2018 укладено договір № 11-"Пегас" (далі - Договір 2). Згідно п. 1.1 предметом Договору 2 є роботи з капітального ремонту і реставрації (Реконструкції незавершеного будівництва "Районного спортивного комплексу" в м. Козятин по вул. Довженко. Роботи мають бути виконані в обумовлені цим Договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці. Роботи мають забезпечити введення в експлуатацію об`єкту.

Згідно п. 2.2 Договору 2 договірна ціна є динамічною і складає 1 396 177 гривень. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету Договору 2. Замовник здійснює підряднику попередню оплату (аванс) на придбання і постачання необхідних для використання робіт, матеріалів у розмірі 30% від вартості робіт.

Гроші надходять з рахунку Держказначейства. Разом з тим, оплата залишку предмета закупівлі здійснюється виключно за наявності коштів за кошторисом відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації на 2018 рік та наявності відповідних надходжень (коштів) субвенцій Державного бюджету України, інших надходжень.

Відповідно до п. 3.2. розрахунки по даному Договору проводяться у відповідності до Бюджетного кодексу України в межах та за рахунок коштів, перерахованих розпорядником коштів, передбачених для фінансування предмету Договору за рахунок коштів, що передбачені на 2018 рік 1396177 гривень шляхом: - поетапної оплати замовником виконаних робіт після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених підрядником відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, в межах ціни цього Договору, у строк до 10 (десяти) календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету Договору на рахунок замовника.

Згідно п. 3.4. Договору 2 підрядник зобов`язаний перерахувати грошові кошти, зайво отримані від замовника, на казначейський рахунок замовника негайно, але не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника.

Пунктом 4.2. Договору 2 встановлено строк виконання робіт згідно з графіком до 31.12.2018.

Місце виконання робіт: за місцезнаходженням об`єкту виконання робіт в м. Козятин по вул. Довженка - "Районний спортивний комплекс" (п. 4.3).

Згідно розділу 5 Договору 2 замовник зобов`язаний здійснювати контроль за якістю і технічний нагляд і технічний нагляд щодо відповідності виконаних робіт, проекту, кошторису, національним стандартам України, будівельним нормам і правилам (п.5.1.2.); приймати виконані роботи згідно акту виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 (п. 5.1.4.); своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи (п. 5.1.5).

Підрядник зобов`язаний виконати роботи за даним Договором відповідно до вимог проектної документації, графіка, договірної ціни і кошторисів, технічної документації, ДБН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНІП, і т. д. (п. 5.3.1. Договору 2).

Згідно п. 15.1. Договору 2 підрядник гарантує своєчасне і якісне виконання робіт відповідно до проектної та технічної документації, умовами цього Договору, діючими нормами і нормативами (в т.ч. існуючими технічною документацією, ДБН, ТУ, ДБН, тощо).

В позовній заяві прокурор зазначає, що ТОВ БК Пегас порушило, як умови зазначених Договорів підряду, так і вимоги чинного законодавства України, що регулюють порядок виконання договору підряду у капітальному будівництві, а саме - обсяги та вартість фактично виконаних робіт з проведення капітального ремонту і реставрації районного спортивного комплексу, виконаних відповідно до договорів від 20.10.2017 та 27.11.2018, не відповідають обсягам та вартості, зазначеним проектно-кошторисною та звітній документації.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019020000000066, ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду від 13.02.2019 та 11.03.2019 призначено 2 судові будівельно - технічні експертизи.

Так, згідно з висновками судових будівельно-технічних експертиз, встановлено, що об`єм та вартість фактично виконаних будівельних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт та реставрація "Районного спортивного комплексу" в м. Козятин по вул. Довженка, 107" не відповідають проектній документації відповідно до договорів від 20.10.2017 та від 27.11.2018.

Відповідно до висновків експерта від 25.04.2019 №11 (а.с. 72-80) та від 21.06.2019 № 28 за результатами судових будівельно-технічних експертиз будівельні роботи, виконанні ТОВ БК Пегас з проведення капітального ремонту та реставрації "Районного спортивного комплексу" в м. Козятин по вул. Довженка, 107, не відповідають обсягам та вартості, визначеним в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, за грудень 2018 року та в Акті №2 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року та акті №2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем.

Вартість невиконаних робіт із врахуванням матеріалів та інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати по договору №11 становить - 313023,25 грн по договору № 10 становить - 784761,25 грн.

Загальна вартість фактично не виконаних ТОВ БК Пегас робіт відповідно до договорів від 20.10.2017 та від 27.11.2018 враховуючи висновки судових будівельно-технічних експертиз №11 від 25.04.2019р. та № 28 від 21.06.2019 р. складає 1097784,50 грн.

Зокрема, дослідженням Акту №1 приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за грудень 2018 року встановлено не виконання роботи з улаштування покриттів з керамічних плиток, лінолеуму, улаштування плінтусів, облицювання поверхонь стін, установлення металевої огорожі, кріплення поручня, улаштування підшивки горизонтальних поверхонь підвісних стель профнастилом, монтаж світильників, установлення вимикачів, розеток, установлення шафи керування, дослідженням Акту №2 приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за грудень 2017 року та акта №2 вартості устаткування, що придбавався виконавцем робіт, невідповідність полягає у відсутності Модульної транспортабельної мінікотельні та ознак її установлення на території Районного спортивного комплексу в м. Козятин по вул. Довженка, 107.

За виконання Договору 1 з казначейського рахунку Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації на рахунок ТОВ "БК Пегас" 26.10.2017 перераховано бюджетні кошти (аванс) у сумі 1 154 700 грн та 17.07.2018 кошти в сумі 1 500 000 грн, тобто на загальну суму 2 654 700 грн, за роботи, частину з яких ТОВ "БК Пегас" не виконано.

За виконання Договору 2 з казначейського рахунку Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації на рахунок ТОВ "БК Пегас" 29.11.2018 перераховано бюджетні кошти (аванс) у сумі 418 853,10 грн, 19.12.2018 кошти в сумі 477 316,58 грн та 500 000 грн, тобто на загальну суму 1 396 169,68 грн, за роботи, частину з яких ТОВ "БК Пегас" не виконано.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, а виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором підряду підрядник зобов`язується провести капітальний ремонт і реставрацію районного спортивного комплексу і здати у встановлений строк об`єкт, виконати роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов`язується прийняти об`єкт або закінчені ремонтні роботи та оплатити їх.

За змістом ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором (п. 9.1. Дговорів).

Відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації належним чином виконано свої зобов`язання за договорами підряду, сплативши у повному обсязі вартість робіт, які зазначені відповідачем в актах приймання виконаних робіт, які ним виконані, відповідно до цін встановлених договором та у межах кошторису.

Однак ТОВ БК Пегас (Відповідач) не виконано в повному обсязі будівельні роботи, передбачені кошторисом.

Тим самим, відповідач порушив умови Договорів підряду, і вимоги чинного законодавства України, що регулюють порядок виконання договору підряду у капітальному будівництві.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов`язання.

Обов`язок по відшкодуванню збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, 623 Цивільного кодексу України).

При відступі від умов договору, що виразилося у невиконанні певних робіт, відповідач отримав оплату по договору у належному порядку, але своїми діями завдав збитків позивачу, що обумовлює право останнього у якості компенсації цих збитків вимагати повернення частини сплачених коштів.

З аналізу норми, передбаченої у ст. 853 Цивільного кодексу України вбачається, що замовник втрачає право посилатися на відступи від умов договору або недоліків лише у разі їх виявлення при прийнятті робіт та неповідомленні про них підрядника. При цьому, дозволяється проведення експертизи у разі спору з приводу цих недоліків (ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Отже, замовник не позбавлений права у подальшому вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція узгоджується з постановою Вищого Господарського суду України у справі №911/611/17.

Згідно Положення про Відділ освіти Козятинської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови Козятинської районної Державної адміністрації № 409 від 28.11.2016, Відділ освіти Козятинської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Козятинської районної державної адміністрації, який утворюється головою районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Козятинського району забезпечує виконання покладених на відділ завдань.

Оскільки, кошти на капітальний ремонт і реставрацію районного спортивного комплексу надійшли до Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації (замовник робіт) за рахунок районного бюджету Відділу освіти Козятинської районної Державної адміністрації, тому повертаються до районного бюджету через Відділ освіти Козятинської районної державної адміністрації, яка у даній справі виступає позивачем2.

Отже, Відділ освіти Козятинської районної державної адміністрації в даному випадку є належним позивачем у цій справі.

Разом з цим, Відділом освіти Козятинської районної державної адміністрації та Козятинською районною державною адміністрацією з часу встановлення факту порушень вимог законодавства при здійсненні державних закупівель товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти до теперішнього часу не вживались заходи щодо стягнення з відповідача збитків та відповідні позови до Відповідача з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являлись.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату понесених збитків у сумі 1097784,50 грн., суд вважає позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 1097784,50 грн., правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати пов`язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" (вул. Генерала Гандзюка, 2, кв.17, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41394855) на користь Відділу освіти Козятинської районної державної адміністрації (вул. Миру, 84, с. Козятин, Козятинський район, Вінницької області, 22109, код ЄДРПОУ 02141348) кошти в сумі 1097784,50 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Пегас" (вул. Генерала Гандзюка, 2, кв.17, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41394855) на користь Прокуратури Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код. ЄДРПОУ 02909909) витрати зі сплати судового збору в сумі 16466,77 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5 . Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 05 жовтня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратурі Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)

3 - позивачу 1 (площа Героїв Майдану, 20, м. Козятин, 22100)

4 - позивачу 2 (вул. Миру, 84, с. Козятин, Козятинський район, Вінницької області, 22109)

5 - відповідачу (вул. Генерала Гандзюка, 2, кв.17, м. Вінниця, 21037)