Рішення

від 30.09.2020 по справі 902/747/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2020 р. Cправа № 902/747/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , за участю секретаря судового засідання Стафійчук І.С.,

Представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Іноземного підприємства "Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт В. Димерка, 51 км Санкт - Петербурзького шосе)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" (проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21001)

про стягнення 127 946, 60 грн.

В С Т А Н О В И В :

28.07.2020 року в Господарський суд Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 16.07.2020 року Іноземного підприємства "Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" про стягнення заборгованості в сумі 127 946, 60 грн. на підставі договору № 2210108607 від 28.02.2016 року.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 року, зазначену позовну заяву розподілено судді Лабунській Т.І..

Ухвалою суду від 31.07.2020 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/747/20, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2020 року.

Відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 2.3 п. 16.1 Порядку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/747/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 справу № 902/747/20 передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою від 12.08.2020 суддею Маслієм І.В. прийнято до провадження справу № 902/747/20 та розгляд справи по суті розпочато повторно з призначенням судового засідання на 30 вересня 2020 року.

30.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, в якій останній підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились.

Вказана ухвала вручена позивачу, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, яке наявне в матеріалах справи.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21001. Конверти з ухвалами повернуто до суду з відмітками поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою .

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи . Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах . Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.09.2020 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без її проголошення, в звязку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 02.2016 між Іноземним підприємством "Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (далі позивач, за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кошик (Товариство з обмеженою відповідальністю Кошик , 03.07.2019 перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю Родхог ) (далі відповідач, за договором Покупець) був укладений договір № 2210108607 (далі за текстом - Договір) разом із протоколом розбіжностей від 28.02.2016 до нього, згідно з предметом якого Постачальник зобов`язався постачати, а Покупець зобов`язався прийняти, розміщувати в торгівельній мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) і оплачувати продукцію на умовах, визначених зазначеним договором.

Згідно з п. 2.1. Договору в редакції, погодженій сторонами в протоколі розбіжностей, ціна та асортимент товару визначаються в специфікації (напої під торговими марками Coca-Cola , Fanta , Sprite , BonAqua (БонАква), Nestea та інші, соки та нектари Rich , Rich KIDS ).

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що приймання товару здійснюється представником покупця за кількісними, якісними показниками, вказаними в супровідних документах.

Згідно з п. 3.1. Договору в редакції, погодженій сторонами в протоколі розбіжностей, покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстроченням 30 календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку невиконання покупцем п. 3.1, за умови відсутності порушень, перерахованих в п. 3.4 зі сторони постачальника, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з видатковими-накладними від 26.02.2019 № 2207067783 на суму 16272,72 грн, від 05.03.2019 №2207075742 на суму18816,84 грн, від 15.03.2019 №2207090664 на суму 25687,80 грн, від 19.03.2019 №2207094482 на суму 16296,12 грн, від 22.03.2019 №2207102126 на суму 6107,76 грн та від 04.04.2019 №2207119485 на суму 20006,28 грн позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 103187,52 грн.

Відповідач за поставлений товар у визначені Договором та в протоколі розбіжностей строки не розрахувався.

Позивач 12.08.2019 направив на адресу відповідача претензію № 19/27 від 08.08.2019 щодо сплати заборгованості, в якій зазначалось, що в разі непогашення заборгованості, позивач буде змушений звернутись до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості. До претензії додавалась звірка взаєморозрахунків з замовником станом на 08.08.2019 за період з 01.01.2019 по 08.08.2019.

Ця претензія не була вручена відповідачу у зв`язку із закриттям магазину.

19.08.2019 із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що 03.07.2019 державним реєстратором Шубіною Т.Я . була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (№ запису в реєстрі 10651050012022070) щодо зміни повного найменування, зміни скороченого найменування, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників.

21.10.2019 позивач повторно направив претензію відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Родхог за адресою: проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21001. Повторна претензія не була вручена у зв`язку із відмовою представника відповідача її прийняти.

З огляду на це, станом на день слухання справи, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 103187,52 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 17769,78 грн - пені, 3880,00 грн - 3% річних та 3109,28 грн - інфляційних збитків.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 103187,52 грн., яка відповідачем не спростована, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 17769,78 грн - пені, 3880,00 грн - 3% річних та 3109,28 грн - інфляційних збитків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п. 6.4 договору у випадку невиконання покупцем п. 3.1, за умови відсутності порушень, перерахованих в п. 3.4 зі сторони постачальника, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши перерахунок в системі Ліга Закон заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та відсотків річних, помилок в періодах нарахування та в сумах не виявив, а тому заявлені позивачем 17769,78 грн - пені, 3880,00 грн - 3% річних та 3109,28 грн - інфляційних збитків підлягають задоволенню, як такі що передбачені договором та законом.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 191, 202, 219, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родхог" (проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 40284671) на користь Іноземного підприємства "Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт В. Димерка, 51 км Санкт - Петербурзького шосе, код ЄДРПОУ 21651322) 103187,52 грн. - основного боргу, 17769,78 грн. - пені, 3880,00 грн - 3% річних, 3109,28 грн - інфляційних збитків та 2102,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 05 жовтня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (07442, Київська область, Броварський район, смт В. Димерка, 51 км Санкт - Петербурзького шосе)

3 - відповідачу (проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21001)