Рішення

від 30.09.2020 по справі 903/418/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2020 року Справа № 903/418/20

за позовом: Селянського (Фермерського) господарства "Камелія" Федюк Галини Петрівни

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

про визнання укладеною додаткової угоди

Суддя Вороняк А.С.

cекретар судового засідання Хвищук Н. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Комарницький С.І., ордер ВЛ000006370 від 26.07.2020

від відповідача: Ковальчук О.В., довіреність № 0-3-0.6-118/62-19 від 27.12.2019

встановив: Селянське (Фермерське) господарство "Камелія" ОСОБА_1 (надалі - СФГ Камелія ) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 02.01.2013 щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в зазначеній редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначає, що він належним чином виконував свої обов`язки щодо сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2020.

В підготовчому засіданні 29.07.2020 судом було оголошено перерву до 26.08.2020.

05.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що з врахуванням закінчення строку дії договору оренди землі 02.01.2020 та обов`язку позивача звернутись до відповідача щодо продовження строку договору оренди не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, позивач не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Також відповідач вказує, що в клопотанні про продовження строку договору оренди землі від 20.03.2020 на строк 7 років та зі сплатою орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач запропонував змінити істотні умови договору оренди землі від 02.01.2013, зокрема розмір орендної плати, що суперечить вимогам ст. 13 Закону України "Про оренду землі". Вважає, що укладення додаткової угоди про поновлення спірного договору оренди землі на запропонованих позивачем умовах суперечать вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

26.08.2020 cуд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.09.2020.

У судовому засіданні 30.09.2020 представник позивача позов підтримали, просили задовольнити. Додатково повідомили, що звертаючись 20.03.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з клопотанням (вхідний №Ф-2864/0/94-20 від 24.03.2020) про поновлення договору оренди землі від 02.01.2013 відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , СФГ Камелія допустилось технічної описки в частині розміру орендної плати 1,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не вказавши розділовий знак(кому) у цифрі 12%, бажали зберегти усі істотні умови договору(а.с.12).

У судовому засіданні 30.09.2020 представник відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

17.08.2012 розпорядженням Локачинської районної державної адміністрації Волинської області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо підготовки документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки селянського фермерському господарству Камелія було затверджено технічну документацію із землеустрою передано позивачу в оренду на 7 років земельну ділянку загальною площею 11,3790 га ріллі для вирощування сільськогосподарських культур із земель Заячицівської сільської ради Локачинського району за межами її населених пунктів; селянському фермерському господарству постановлено забезпечити виконання обов`язків землекористувачів земельних ділянок та в місячний термін укласти договір оренди земельних ділянок (а.с. 10-11).

Відповідно до розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 17.08.2012 №390 між Локачинською державною адміністрацією (орендодавець) та селянським (фермерським) господарством Камелія Федюк Галини Петрівни (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.01.2013 (а.с. 7-9).

Відповідно до умов договору земельна ділянка (кадастровий номер 0722482600:03:000:0924) площею 11,3790 га надана в оренду на строк 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Термін дії договору оренди закінчується 02.01.2020.

27.04.2017 похідне право користування зазначеною вище земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (номер запису 20223774) (а.с. 14).

Статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч.4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Судом встановлено, що 20.03.2020 СФГ Камелія звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з клопотанням (вхідний №Ф-2864/0/94-20 від 24.03.2020) про поновлення договору оренди землі від 02.01.2013 відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі із збереження усіх істотних умов договору(враховуючи технічну описку в розмірі орендної плати)(а.с.12).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №3-3943/15-20-СГ від 22.04.2020 відмовлено СФГ Камелія у поновлені Договору оренди земельної ділянки мотивуючи тим, що Орендар не повідомив про намір продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець в наказі зазначив, що відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Термін дії договору оренди закінчився 02.01.2020 (а.с. 13).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що сторонами не було реалізовано у порядку та строки визначені ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону, процедури поновлення договору оренди землі на новий строк у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами.

Обов`язок орендодавця прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або висловити заперечення у місячний термін прямо встановлений Законом України Про оренду землі , що регулює відносини, пов`язані з орендою землі, а приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 02.01.2013 щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення в визначеній редакції, із збереження усіх істотних умов договору, строку його дії (сім років) та розміру орендної плати 1,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі п. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з посиланням на продовження користування земельною ділянкою, належне виконання обов`язків за договором оренди землі, відсутність протягом місяця після закінчення договору оренди заперечень відповідача проти поновлення договору оренди.

Судом встановлено, що відповідачем не було надіслано позивачу листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору, як того вимагає ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, матеріали справи свідчать, що позивач після закінчення терміну договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачує оренду плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.22-23). Заборгованість позивача зі сплати орендної плати відсутня (довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 28.05.2020 (а.с. 24).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору, як і факт не направлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору відповідачем не спростовано.

Таким чином, за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з наступної дати після дати його припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, той факт, що відповідач не надіслав позивачу заперечень щодо поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору, а позивач після закінчення терміну договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві про ненадання позивачем проекту додаткової угоди, суд звертає увагу відповідача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 908/299/18 зазначили таке. Статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18) зазначено, що норми Господарського кодексу України визначають загальний порядок укладення господарських договорів, натомість відносини щодо передачі земельних ділянок в користування (оренду) із земель комунальної власності та укладення відповідних договорів оренди регулюються спеціальними нормами законодавства, закріпленими, зокрема, в Земельному кодексі України та Законі України Про оренду землі . Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі . Більше того, Великою Палатою Верховного Суду також викладено правовий висновок, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення), та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (постанова від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18). Отже, слід визнати правильними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що права позивача як землекористувача підлягають захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема, частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

З огляду на викладене, оскільки орендодавець відмовляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , тому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту в редакції позивача, тобто задоволення позовних вимог через їх обгрунтованість та підставність.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2102 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Селянським (Фермерським) господарством "Камелія" Федюк Галини Петрівни про поновлення терміну дії договору оренди землі від 02.01.2013 щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 0722482600:03:000:0924) площею 11,3790 га (похідне речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 27.04.2017 (номер запису 20223774) в наступній редакції:

Додаткова угода

Про поновлення терміну дії до Договору оренди землі від 02 січня 2013 року б/н щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 0722482600:03:000:0924) площею 11,3790 га (похідне речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 27.04.2017 року (номер запису 20223774)

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області ( 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, ідентифікаційний код 39767861) в особі виконуючого обов`язки начальника Маркевича Романа Ярославовича, який діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, та Селянське (фермерське) господарство Камелія Федюк Галини Петрівни (45614, Волинська область, Локачинський район, с. Кисилин, ідентифікаційний код 30996751) в особі голови Камельчук Галини Петрівни, яка діє на підставі Статуту, іменований надалі "Орендар", з іншої сторони, на підставі ч. 6, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії Договору оренди землі від 02 січня 2013 року б/н щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 0722482600:03:000:0924) площею 11,3790 га (похідне речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 27.04.2017 року (номер запису 20223774) на 7 (сім) років.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 02 січня 2013 року б/н щодо оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 0722482600:03:000:0924) площею 11,3790 га (похідне речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 27.04.2017 року (номер запису 20223774) .

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Селянського (фермерського) господарства Камелія Федюк Галини Петрівни (45614, Волинська область, Локачинський район, село Кисилин, код ЄДРПОУ 30996751) 2102 (дві тисячі сто дві ) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.10.2020

Суддя А. С. Вороняк