Рішення

від 24.09.2020 по справі 904/2246/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2246/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Білана О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег (м. Харків)

до приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості в розмірі 195208,39грн

Представники:

від позивача: Зелінський С.А.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Лег звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення заборгованості в розмірі 195208,39грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №5995-ПУ-УМТС-Т від 19.03.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач у відзиві посилається на те, що позивачем було прострочено виконання зобов`язання за договором в частині постачання продукції і наведене є підставою для застосування оперативно-господарської санкції та були наявні форс мажорні обставини - кризова ситуація у енергетиці України.

Також, відповідач звернувся із клопотанням про розгляд справи без його участі. Клопотання обґрунтоване неможливістю явки представника відповідача.

У судовому засіданні 24.09.2020 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2018 між ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля (покупець) і ТОВ фірма Лег (постачальник) було укладено договір поставки №5995-ПУ-УМТС-Т.

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію і/або обладнання виробничо-технічного призначення згідно специфікації (надалі - продукція ), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до договору (пункт 4.1 договору).

При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на видатковій накладній (абз. 2 п. 4.7 договору).

Предметом доказування є обставини щодо укладення договору поставки між сторонами, поставки продукції позивачем та оплати такої продукції відповідачем.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір поставки №5995-ПУ-УМТС-Т від 19.03.2018.

Специфікацією до договору від 15.07.2019 передбачено постачання продукції на загальну суму 175551,08грн в строк до 30.08.2019.

Позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 175551,08грн в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № Л-00000659 від 26.09.2019 на суму 168511,39грн, № Л-00000687 від 11.10.2019 - 7039,69грн.

В матеріалах справи містяться копії нарядів на отримання ТМЦ №8376/П-4 від 24 вересня 2019 року і №8474/П-4 від 10 жовтня 2019 року.

Також, позивачем було передано відповідачу рахунок-фактуру №Л-00000760 від 26.09.2019 на суму 175551,08грн.

Умовами п. 5.4 договору передбачено зобов`язання покупця здійснити безготівковий перерахунок грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за поставлену продукцію, на шістдесятий календарний день з дати постачання відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору.

З урахуванням наведених положень пункту 5.4 договору покупець мав здійснити сплату грошових зобов`язань за видатковою накладною № Л-00000659 від 26.09.2019 у строк до 24.11.2019, за видатковою № Л-00000687 від 11.10.2019 на суму 7039,69грн - до 10.12.2019.

Позивач направив відповідачу вимогу № 910 від 03.12.2019 щодо сплати заборгованості за договором поставки № 5995-ПУ-УМТС-Т від 19.03.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості за кожний день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не сплаченої продукції (п. 6.7 договору).

Згідно з розрахунком позивача розмір пені за період з 25.11.2019 по 03.12.2019 складає 17488,31грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір 3% річних за період з 25.11.2019 по 03.12.2019 становить 2169грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Посилання відповідача на застосування оперативно-господарських санкцій є необґрунтованими.

Відповідно до п. 5.6 договору у випадку порушення постачальником строків поставки, погоджених в специфікаціях по дійсному договору, покупець вправі направити постачальнику розрахунок штрафних санкцій і/або збитків, і до їх оплати постачальником затримати оплату за поставлену продукцію на суму штрафних санкцій і/або збитків. Постачальник зобов`язується провести оплату штрафних санкцій, збитків протягом 10 банківських днів з дати направлення розрахунку штрафних санкцій, збитків постачальником. При цьому, покупець має право оплатити постачальнику вартість поставленої продукції до сплати останнім покупцю штрафних санкцій і/ або відшкодування збитків.

На час вирішення спору, відповідачем не надано доказів застосування наведеного пункту договору. Застосування вказаної оперативно-господарської санкції не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість товару.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини безпідставні.

Згідно з положеннями ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 7.3 договору сторона, для якої склалась неможливість виконання обставин по дійсному договору в умовах, передбачених в п. 7.2 даного договору, зобов`язана в розумний строк письмово повідомити другу сторону (лист, факс, телекс, телеграф), з наступним наданням документа, відповідно до п. 7.4 договору.

Сторона, заявивши про настання форс-мажорних обставин, повинна надати відповідний документ компетентного органу України (п. 7.4 договору).

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача про настання форс-мажорних обставин та надання відповідного документа компетентного органу України.

Таким чином, відповідачем не доведено, що порушення ним зобов`язання з оплати товару сталося внаслідок форс-мажорних обставин.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег до приватного акціонерного підприємства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення заборгованості в розмірі 195208,39грн задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного підприємства ДТЕК Павлоградвугілля (51400 Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лег (61068 м. Харків, просп. Московський, 179-Б, ідентифікаційний код 14111810) 175551,08грн - основного боргу, 17488,31грн - пені, 2169грн - 3% річних, 2928,14грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 05.10.2020

Суддя В.О. Татарчук