Рішення

від 05.10.2020 по справі 910/10568/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/10568/20

За позовом Адвокатського об`єднання "Племянніков і Партнери" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Маркетінг ЛТД" (м. Київ)

про стягнення 322.316,46 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське об`єднання "Племянніков і Партнери" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Маркетінг ЛТД" про стягнення 322.316,46 грн, з яких: 322.313,20 грн основного боргу, 2,99 грн пені, 0,27 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору від 13.05.20. про надання правничої допомоги та представництво інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.20. відкрито провадження у справі № 910/10568/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Означену ухвалу відповідачем отримано 29.07.20. згідно рекомендованого повідомлення про вручення № 0105474243873.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/10568/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

13.05.20. між позивачем (далі - Адвокатське об`єднання) та відповідачем (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання правничої допомоги та представництво інтересів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу та представляти інтереси Клієнта у судах всіх інстанцій, а також у всіх державних та недержавних установах, організаціях будь-якої форми власності, в тому числі й у інших державних інспекціях та фондах у справах, що мають відношення до Клієнта, який зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню винагороду за надання правничої допомоги та представництво інтересів.

Вказаний Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 6.1 Договору, яким визначено, що Договір, якщо він не буде достроково припинений в односторонньому порядку, є безстроковим та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Клієнт зобов`язаний не пізніше 3 робочих днів повідомляти про послідуючу відмову від правничої допомоги за Договором (п. 3.1.3 Договору).

Доказів припинення в односторонньому порядку Договору до матеріалів справи сторонами не подано, як і не подано відмови від правничої допомоги.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 4 Договору сторони погодили наступне.

Клієнт зобов`язується за надання правничої допомоги сплачувати Адвокатському об`єднанню плату, обумовлену даним Договором та Додатком 1 до нього. У випадку досягнення позитивного результату на користь Клієнта, останній зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню грошову винагороду, визначену даним Договором та Додатком 1 до даного Договору, якщо така винагорода визначалась. Всі додаткові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, компенсуються Адвокатському об`єднанню зі сторони Клієнта.

Додатком 1 до Договору, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, встановлено, що на виконання п.п. 4.1, 4.2, п. 4 Договору сторони дійшли згоди встановити наступний порядок та розміри грошової винагороди Адвокатського об`єднання, а саме:

- сума у розмірі 4 000 (чотири тисячі) доларів США, 00 центів, еквівалент в гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку, сплачується щомісяця до 15 (п`ятнадцятого) числа, на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання;

- перший платіж, згідно даного Додатку, здійснюється на підставі рахунку, після підписання Договору, протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати Договору.

Позивач виставив відповідачу:

- рахунок за травень 2020 року (отриманий відповідачем 15.05.20.) на суму 107.178,80 грн;

- рахунок за червень 2020 року (направлений відповідачу09.06.20.) на суму 106.781,20 грн;

- рахунок за липень 2020 року (направлений відповідачу 14.07.20.) на суму 108.353,20 грн.

Положеннями пункту 3.1.4 Договору закріплено, що у випадку наявності претензій чи зауважень щодо обсягу чи якості надання правничої допомоги та представництва інтересів, Клієнт зобов`язаний протягом 3 календарних днів звернутись до Адвокатського об`єднання з відповідною претензією чи зауваженням.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями чи зауваженнями щодо обсягу чи якості надання правничої допомоги.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Клієнта за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Адвокатським об`єднанням прийнятих за Договором зобов`язань з надання послуг.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем рахунки є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з надання послуг на загальну суму 322.313,20 грн в межах Договору здійснено належним чином.

З врахуванням умов Договору та Додатку 1 до нього строк оплати грошових кошів на суму 322.313,20 грн є таким, що настав.

Проте, відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

Означене зумовило нарахування позивачем пені, 3% річних та звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за надані послуги в розмірі 322.313,20 грн, з огляду на що грошові кошти в розмірі 322.313,20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 0,27 грн 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 0,27 грн 3% річних, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 2,99 грн пені, суд відзначає наступне.

Частина 3 статті 549 ЦК України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим, умовами Договору сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов правочину в частині оплати наданих послуг.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 2,99 грн пені задоволенню не підлягають.

Судовий збір за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Маркетінг ЛТД" (04074, м. Київ, вул. автозаводська, б. 24/2, корп. 2, офіс 417; ідентифікаційний код 42659707) на користь Адвокатського об`єднання "Племянніков і Партнери" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 24/2, офіс 404; ідентифікаційний код 42752766) 322.313 (триста двадцять дві тисячі триста тринадцять) грн 20 коп. основного боргу, 0 (нуль) грн 27 коп. 3% річних, 4.834 (чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко