Рішення

від 02.10.2020 по справі 910/10751/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2020Справа № 910/10751/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтахім

до Приватного акціонерного товариства Укрпластик

про стягнення 134656,74 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дельтахім звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Укрпластик про стягнення 134656,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем нараховано до стягнення з відповідача 101737,22 грн пені, 16173,38 грн інфляційних втрат та 16746,14 грн 3% річних на заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №013404/1 від 15.04.2019, яка була стягнута рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16089/19, до моменту фактичного виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.07.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.08.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 14.08.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 10.08.2020.

13.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 заяву Приватного акціонерного товариства Укрпластик про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі №910/10751/20 залишено без задоволення.

25.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, заявлені позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не відповідають чинним вимогам матеріального права та не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16089/19 від 21.01.2020 (яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020) частково задоволено вимоги Дельтахім та стягнуто з відповідача 1158449,60 грн основного боргу, 33917,16 грн пені, 1639,82 інфляційних втрат, 3201,92 грн 3% річних та 17958,12 грн судового збору. 17.06.2020 в рамках виконавчого провадження відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 1215166,62 грн та таким чином виконав вищезазначене рішення. Також, відповідач зазначив, що невиконання зобов`язань в порядку визначеному законом та договором відбулось внаслідок неправомірних дій третіх осіб, які призвели до арешту рахунків підприємства та позбавили можливості здійснювати будь-які фінансові операції. Окрім того, відповідач зазначив, що розрахунки позивача щодо нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат є некоректними та безпідставними.

У зв`язку з вищезазначеним, відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Окрім того, 25.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 заяву Приватного акціонерного товариства Укрпластик про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у справі №910/10751/20 залишено без задоволення.

16.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача щодо безпідставності позовної заяви про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Також, позивач зазначив, що посилання відповідач про некоректність розрахунків позивача щодо суму пені, 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтовано, оскільки у поданому відзиві на позовну заяву відповідачем не надано жодного контррозрахунку. Окрім того, позивач зазначає, що посилання відповідача на неможливість виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань внаслідок неправомірних дій третіх осіб не відповідає дійсним обставинам які мале місце у даний період часу.

30.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначив, що підстави подання позову, які були зазначені у відповіді на відзив, не відповідають нормам матеріального права, оскільки позивачем не направлялось відповідачеві жодної вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а отже і момент виникнення зобов`язання відсутній. Щодо підстав для стягнення пені та відсутності можливості виконання взятих на себе зобов`язань, відповідач зазначив що така поведінка обумовлена випадком та обставинами непереборної сили, що виключає відповідальність та вину відповідача у період за який позивач просить стягнути пеню.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.2 ст.251 Господарського процесуального кодексу України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.167 Господарського процесуального кодексу України Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в обґрунтування причин пропуску строку на подання заперечення на відповідь на відзив відповідач вказує, що відповідь на відзив була отримана 16.09.2020, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості направити заперечення на відповідь на відзив. Окрім того, відповідач зазначив, що частина юридичного штату підприємства перебуває на самоізоляції (лікарняному), у зв`язку з наявністю ознак короновірусної інфекції.

Утім суд не може погодитись із вказаними твердженнями відповідача оскільки, вони не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що позивачем заперечення на відзив було направлено відповідачу 14.09.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01001, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 1 за номером поштового відправлення 0208804377077.

Станом на дату розгляду справи відповідно до даних, що містяться на офіційному сайті ПАТ Укрпошта , поштове відправлення за №0208804377077 вручене 15.09.2020.

Окрім того, відповідачем не надано жодних доказів щодо перебування працівників юридичного відділу відповідача на самоізоляції (лікарняному), які б належним чином підтверджували дану обставину, як причину пропуску встановленого судом строку для подання заперечення на відповідь на відзив.

Так суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене заперечення на відповідь на відзив ПАТ Укрпластик залишається судом без розгляду.

Разом з тим, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати заперечення на відповідь на відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду заперечення на відповідь на відзив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем заперечення на відповідь на відзив не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16089/19 за позовом ТОВ Дельтахім до ТОВ Укрпластик про стягнення 1197702,96 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 013404/1 від 15.04.2019 щодо своєчасного та в повного розрахунку за поставлений позивачем товар та складається з 1158449,60 грн основного боргу, 34367,99 грн пені, 1639,82 грн інфляційних втрат та 3245,55 - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 стягнуто з ПАТ Укрпластик на користь ТОВ Дельтахім основний борг в розмірі 1158449,60 грн, 33917,16 грн пені, 1639,82 грн інфляційних втрат, 3% річних 3201,92 грн та судовий збір у розмірі 17958,12 грн.

Зазначеним рішенням встановлено, що позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 1483449,60 грн, що підтверджується видатковими накладними №1322 від 28.08.2019 на суму 559260 грн, №1473 від 18.09.2019 на суму 393336 грн, № 1522 від 25.09.2019 на суму 530853,60 грн., однак відповідач виконав свої зобов`язання частково, сплативши грошові кошти за отриманий товар на загальну суму 325000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4711 від 11.10.2019 на суму 100000 грн та №4852 від 21.10.2019 на суму 225000 грн.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2020 у справі №910/16089/19 обставини, відповідно до приписів вищевказаних положень законодавства України, не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що здійснення позивачем поставки товару відбулось внаслідок укладення 15.04.2019 між ТОВ Дельтахім та ПАТ Укрпластик договору № 013404/1, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає хімічну сировину, реактиви, витратні матеріали, в подальшому - товар, і сплачує за нього грошову суму на умовах цього договору.

Позивачем в даній справі заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача за прострочення оплати за поставлений товар, зокрема: 3 % річних у розмірі 16746,14 грн по періодам за: видатковою накладною №1322 від 28.08.2019 на суму 23460 грн за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; видатковою накладною №1473 від 18.09.2019 на суму 393336 грн за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; видатковою накладною №1522 від 25.09.2019 на суму 530853 за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; інфляційних втрат у розмірі 16173,38 грн по періодам за: видатковою накладною №1322 від 28.08.2019 на суму 23460 грн за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; видатковою накладною №1473 від 18.09.2019 на суму 393336 грн за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; видатковою накладною №1522 від 25.09.2019 на суму 530853 за період з 15.11.2019 по 16.06.2020; пені у розмірі 101737,22 грн по періодам за: видатковою накладною №1322 від 28.08.2019 на суму 23460 грн за період з 15.11.2019 по 28.03.2020; видатковою накладною №1473 від 18.09.2019 на суму 393336 грн за період з 15.11.2019 по 19.04.2020; видатковою накладною №1522 від 25.09.2019 на суму 530853 за період з 15.11.2019 по 25.04.2020;

Невчасна оплата відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року по справі № 910/16089/19.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року по справі № 910/16089/19 набрало законної сили не скасоване і повністю виконане в примусовому порядку 17.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №2168 від 17.06.2020.

Предметом розгляду даної справи є стягнення донарахованих позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені за порушення умов договору за період з часу звернення до суду у справі № 910/16089/19 (15.11.2019) по час фактичного виконання рішення суду.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, у зв`язку з чим здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 трьох відсотків річних на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, у зв`язку з чим здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 16710,38 грн трьох відсотків річних.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 101737,22 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1,2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 4.4 договору визначено, що при порушенні покупцем строків оплати згідно договору, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Окрім того, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, у зв`язку з чим здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Одночасно судом відхиляються доводи відповідача щодо нарахування позивачем штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору вже після припинення усіх зобов`язань за договором на підставі рішення суду 20.01.2020 року по справі № 910/16089/19, оскільки наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Окрім того, пунктами 7.1, 7.2. договору визначено, що покупець і продавець не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору у випадку, якщо таке невиконання або неналежне виконання зобов`язання зумовлено дією обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: пожежі, стихійного лиха, збройного конфлікту, істотної зміни законодавства України, що ускладнює або унеможливлює виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору, або з інших обставин, які перебувають поза контролем сторін. Сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язання по Договору, повинна негайно сповістити іншу сторону про виконання і припинення дії вищезазначених обставин на протязі 10 робочих днів.

Відповідно до п. 7.3. договору, належним доказом наявності форс-мажорних обставин будуть довідки, видані Торгово-промисловою палатою України .

У зв`язку з вищезазначеним, суд зазначає, твердження відповідача викладені у відзиві, щодо наявність істотних фактичних обставин, які виключають його відповідальність, зокрема неправомірні дії третіх осіб, жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вважаються необґрунтованими та безпідставними.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Укрпластик (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 1; ідентифікаційний код 00203588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельтахім (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є, вул. Радгоспна, буд. 3-Б; ідентифікаційний код 38934197) 101737 (сто одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 22 коп. пені, 16173 (шістнадцять тисяч сто сімдесят три) грн 47 коп. інфляційних втрат та 16710 (шістнадцять тисяч сто сімдесят три) грн 38 коп. трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) грн 44 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 02.10.2020

Суддя Я.В. Маринченко