Рішення

від 05.10.2020 по справі 910/6149/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/6149/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Праймтехпостач" про стягнення 921 500,00 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2020 року акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов укладеного між нею і товариством з обмеженою відповідальністю "Праймтехпостач" (далі - Товариство) договору про закупівлю від 21 серпня 2019 року № УЗ/ЦЛ-19589/Ю позивач відправив на електронну адресу відповідача сканкопію рознарядки № ПК-7/836 на поставку обумовленого товару. Оскільки Товариство, на думку позивача, зазначене зобов`язання не виконало, останній, посилаючись на статті 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173-175, 193, 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 921 500,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

5 червня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 червня 2020 року позовну заяву Залізниці прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6149/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

3 липня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Залізниці, з огляду на те, що у Товариства не виникло зобов`язань з поставки товару за вищенаведеним договором, оскільки вказану позивачем рознарядку від 28 серпня 2019 року № ПК-7/836 воно не отримувало.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи подання сторонами у даній справі заяв по суті спору, в яких останні висловили свої правові позиції, доводи та міркування щодо спірних вимог, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2019 року між Залізницею та Товариством за результатами проведення процедури закупівлі на відкритих торгах відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оголошення № UA-2019-07-12-000488-а, було укладено договір про закупівлю № УЗ/ЦЛ-19589/Ю, за умовами якого відповідач зобов`язався у 2019 році поставити виробничим підрозділам позивача (кінцевим отримувачам товару) предмет закупівлі: ДК 021:2015 - 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)), у найменуванні, кількості та за ціною, що зазначені у специфікації (додаток № 1) до цього договору, яка є його невід`ємною частиною, а Залізниця - здійснити оплату в строки та на умовах, визначених цією угодою.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 4.2 даної угоди товар постачається партіями протягом терміну дії цього договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого отримувача товару до його прийому. Рознарядка направляється постачальнику замовником за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або наручно. Після отримання рознарядки постачальник повинен протягом доби направити замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (на електронну пошту) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або наручно повідомлення про отримання рознарядки.

У пункті 4.3 цього правочину передбачено, що кожна партія товару постачається протягом 30 календарних днів з дати направлення рознарядки замовником постачальнику, якщо інше не зазначено у рознарядці.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині оплати та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання останніми.

За умовами специфікації № 1 (додаток № 1 до вказаного правочину), підписаної уповноваженими представниками сторін, загальна вартість продукції становить 3 686 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Залізниця зазначила, що 28 серпня 2019 року позивачем на виконання умов вищенаведеної угоди на електронну пошту Товариства - primetekh@ukr.net , було відправлено сканкопію рознарядки № ПК-7/836, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок з поставки товару за даним договором.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження зазначеної обставини позивачем надано лише копію відповідної рознарядки без належних доказів її направлення Товариству в порядку, передбаченому договором.

Судом встановлено, що сторони у вищевказаному договорі не погодили, на яку саме електронну адресу відповідача позивач мав відправити рознарядку на виконання положень пункту 4.2 цього правочину.

Водночас у відомостях про учасника процедури закупівлі № UA-2019-07-12-000488-а - Товариства, розміщених на сайті за посиланням - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-12-000488-a , вказана інша адреса електронної пошти відповідача - primetechpostach@gmail.com .

7 лютого 2020 року Залізниця направила Товариству претензію № 1 від 22 січня 2020 року з вимогою сплатити пеню у розмірі 663 092,00 грн. у зв`язку з грубим порушенням відповідачем умов вищезазначеного договору. Однак дана претензія була залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Відтак, з огляду на вищенаведені законодавчі приписи позивачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами факту надсилання відповідачеві рознарядки від 28 серпня 2019 року № ПК-7/836 у спосіб та в порядку, передбаченому вищезазначеним договором, а також виникнення в Товариства обов`язку щодо поставки товару відповідно до даної рознарядки.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1 та 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У пункті 9.5 вищенаведеного договору сторони погодили, що за відмову від поставки товару частково або повністю постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 25% від ціни даної угоди.

З огляду на те, що позивачем не доведено факту порушення Товариством вимог щодо поставки товару за договором про закупівлю від 21 серпня 2019 року № УЗ/ЦЛ-19589/Ю, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Залізниці про стягнення з відповідача штрафу за відмову від поставки товару у розмірі 921 500,00 грн.

За таких обставин у задоволенні позову Залізниці слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України підтверджені у визначеному законом порядку судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 5 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко