Рішення

від 30.09.2020 по справі 910/8105/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2020Справа № 910/8105/20 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доПриватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНО ІВАНО" про стягнення 12 660, 11 грн Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНО ІВАНО" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу, що складає 5 400,00 грн, втрати від інфляції в сумі 98,86 грн, три проценти від простроченої суми, що складають 81,25 грн, штраф у розмірі 1 680,00 грн та суму дострокової сплати винагороди (роялті) в сумі 5 400,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за весь час з моменту підписання договору № КБР-67/03/17 від 01.03.2017 та станом на момент подання позову відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів та при цьому не дотримувався належним чином зустрічного обов`язку - обов`язку сплачувати позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.06.2020 та 20.07.2020 відповідно, від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення про окремі питання, на яких гуртуються позовні вимоги, а також заява, у якій позивач просив вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи дану справу судом прийнято до уваги, що відповідно до п. п. 3 п. 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено п. 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 239, від 22.04.2020 за № 291 та від 04.05.2020 за № 343 вносилися відповідні зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 та продовжувався термін карантину.

Згодом, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)", з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за №500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

26.08.2020 Кабінетом Міністру України прийнято постанову № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", пунктом 2 якої було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 відповідно до яких продовжено до 31.10.2020 на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 та від 20.05.2020 за № 392.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

При цьому заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходило та про розгляд справи судом сторони були повідомлені належним чином.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (за договором - УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНО ІВАНО" (за договором - користувач) укладено договір № КБР-67/03/17 (надалі - Договір).

Згідно п.1 Договору УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24 січня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Пунктом 2 Договору визначені терміни:

користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів;

територія - площа закладу, визначеного сторонами у відповідному додатку до цього договору, стосовно якої надається право (невиключна ліцензія);

строк - строк використання творів, на який надане право (невиключна ліцензія), що відповідає строку договору, зазначеному у п.6.1. цього договору, а у випадку коли строк, зазначений у п.6.1. закінчився, але цей договір залишився чинним - строк, визначений на підставі п.6.2. договору;

винагорода (роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена користувачем УЛАСП стосовно строку.

твори - перелік музичних творів та каталогів творів, що розміщений на сайті УЛАСП: www.ulasp.org. Враховуючи те, що УЛАСП має в управлінні твори, що входять до великих каталогів видавників, то посилання на такий каталог означатиме можливість знайти конкретний твір на сайті відповідного видавника.

Так, за умовами п. 3.1. Договору, користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, у свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону.

Відповідно до п. 3.3. Договору користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті), має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладання договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що користувач зобов`язується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою, наведеною у Додатку №3 до договору.

Згідно п. 3.5. Договору сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акту про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов`язок щодо складання відповідного акту покладається на користувача.

Відповідно до п. 3.6. Договору якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, у разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк у повному обсязі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2018, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 6.1. Договору).

При цьому, пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної у п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих самих умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення.

Пунктом 6.3. Договору сторони визначили, що цей договір є ліцензійним договором з приводу оплатного використання об`єктів права інтелектуальної власності, тобто творів.

Згідно додатку №1 до договору у переліку закладів, в яких користувач здійснює використання творів, наявний один заклад.

За п.1 додатку №2 до договору винагорода (роялті) нараховується на підставі Закону та договору і виплачується користувачем УЛАСП щорічним платежем.

Відповідно до п.1.1. додатку №2 до Договору, загальний розмір щомісячного платежу за заклад зазначений в Додатку №1 Договору з дня набуття чинності Договору становить 600,00 грн..

За п. 1.2. додатку №2 до Договору, Сторонами погоджено, що, загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договору становить 600,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору.

Так, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено ліцензійний договір та при цьому Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 1109, 1100 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до положень ст. 1110 ЦК України, ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об`єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.

У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п`ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п`ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Таким чином, з урахуванням умов п. 6.2. Договору та враховуючи те, що суду не надано доказів на підтвердження надання Сторонами відповідного повідомлення на адресу іншої сторони про припинення протягом місяця до завершення строку дії договору, строк дії договору слід вважати з 01.03.2017 по 28.02.2021.

Водночас, позивач вказує на те, що відповідач прострочив виплату на користь позивача 11 платежів на загальну суму 5 400,00 грн з липня 2019 року по травень 2020 року. Окрім того, позивач, відповідно до п.3.6. договору набув право на дострокове отримання 5400, 00 грн винагороди за період з червня 2020 року по лютий 2021 року.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано, чим порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5400, 00 грн основного боргу та 5400, 00 грн суми дострокової сплати винагороди (роялті) є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати винагороди за Договором, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на загальну суму 81,25 грн та втрати від інфляції на загальну суму 98,86 грн за загальний період з 26.06.2019 по 26.04.2020.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, перевіривши наданий позивачем перерахунок 3 % річних та втрат від інфляції, нарахованих позивачем у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати щомісячної винагороди, суд приходить до висновку, що він є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 81,25 грн та втрат від інфляції на загальну суму 98,86 грн є обґрунтованими, а відтак позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 3.6. Договору якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, у разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк у повному обсязі.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати винагороди за Договором за періоди з липня 2019 року по січень 2020 року, позивачем на підставі п. 3.6. Договору нараховано до стягнення з відповідача штраф на загальну суму 4 200,00 грн за період з 27.10.2019 по 26.04.2020.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафу, суд приходить до висновку, що даний розрахунок є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 680, 00 грн. штрафу є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам Закону та умовам Договору.

Поряд із тим, позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 6 000, 00 грн.

За приписами ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, 15.04.2020 між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав", як клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Ігтелкрафтс", в особі керуючого партнера Хлєбнікова Сергія Георгійовича укладено договір №8.254-А про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого (п. 1.1., 1.2. даного договору) Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу. Професійна правнича допомога, що надається за цим Договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом Клієнта до ТОВ "ВАНО ІВАНО" про стягнення заборгованості за договором № КБР-67/03/17 від 01.03.2017.

Також в матеріалах справи міститься довіреність від 15.01.2020, видана позивачем на ім`я адвоката Хлєбнікова Сергія Георгійовича (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №000083 від 11.12.2017) та адвоката Сербуль Ольги Юріївни (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №3228 від 28.02.2008) на представлення інтересів позивача.

На підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням позивачеві правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи, позивач надав суду акт затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги а суді першої інстанції на загальну суму 6 000,00 грн.

При цьому суд приймає до уваги, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відтак, з урахуванням вищезазначеного та відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору, а також витрати позивача на правову допомогу, що пов`язані з розглядом даної справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 185, 191, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНО ІВАНО" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 7 А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 40377320) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 1016; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 37396233) основний борг в розмірі 5 400,00 грн, втрати від інфляції в розмірі 98,86 грн., 3% річних в розмірі 81,25 грн, штраф в розмірі 1 680,00 грн, суму дострокової сплати винагороди (роялті) в розмірі 5 400,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.10.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко