Рішення від 31.08.2020 по справі № 911/827/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. Справа № № 911/827/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Вишгородської міської ради

до Вишгородської районної організації української спілки ветеранів Афганістану/воїнів-інтернаціоналістів/

про визнання укладеним договору про пайову участь

за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулась Вишгородська міська рада з позовом до Вишгородської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану/воїнів-інтернаціоналістів/, у якому просить суд визнати укладеним договір про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода між Вишгородською міською радою та Вишгородською районною організацією української спілки ветеранів Афганістану/воїнів-інтернаціоналістів/ у запропонованій позивачем редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як замовник об`єкта: Будівництво 136 квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями у м. Вишгород, просп. Шевченка, Вишгородського району, Київської області, в порушення вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ухиляється від укладення договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.05.2020. Відповідачу також було встановлено строк для подання відзиву на позов - до 30.04.2020.

З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 12.06.2020 судом постановлено ухвалу.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 20.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2020.

Ухвалою суду від 10.08.2020 розгляд справи по суті відкладено на 10.08.2020.

Представник позивача в судове засідання 10.08.2020 не з`явився. Судом враховано, що у матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

В даному випадку суд керується приписами ст. 42 ГПК України, якими встановлено право, а не обов`язок учасника справи брати участь в судових засіданнях, а також те, що явка в судове засідання представника Вишгородської міської ради судом обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копії ухвал суду у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу за місцезнаходженням відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 4-А.

Проте поштові конверти з копіями зазначених ухвал було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з відмітками за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Листом від 17.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальність Управління капітального будівництва , посилаючись на сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) серія ІУ № 165140700785 від 11.03.2014 повідомило про закінчення будівництва 136-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишгород, просп. Шевченка (біля кінотеатру Мир ) (далі - об`єкт будівництва), та звернулося з проханням до Вишгородської міської ради розглянути питання про присвоєння поштової адреси зазначеному об`єкту будівництва.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 56 від 20.03.2014 об`єкту будівництва присвоєна поштова адреса: 07300, м. Вишгород, просп. Шевченка, будинок № 6а.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015, у справі № 911/2679/15 за позовом Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Управління капітального будівництва про зобов`язання відповідача укласти договір про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вишгородської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів), встановлено:

- 31.05.2007 рішенням Вишгородської міської ради № 8/13 Про передачу земельної ділянки Вишгородській районній організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) для будівництва багатоквартирного житлового будинку на просп. Шевченка (біля кінотеатру Мир ) у м. Вишгороді Вишгородською міською радою передано Вишгородській районній організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) в оренду земельну ділянку;

- 14.01.2013 між Вишгородською районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) (довірителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Управління капітального будівництва (повіреним) укладено договір доручення № 3 від 14.01.2013, згідно з яким довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов`язання, виконувати функції замовника будівництва за умовами Основного договору по проекту 136-ти квартирний житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями в м. Вишгород по проспекту Шевченка ;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Управління капітального будівництва збудовано на проспекті Шевченка у м. Вишгороді 136-ти квартирний житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями;

- сертифікатом серії ІУ № 165140700785 від 11.03.2014, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта - 136-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями у м. Вишгород, просп. Шевченка, Вишгородського району, Київської області, та зазначено, що замовником об`єкта забудови є Вишгородська районна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Управління капітального будівництва не є замовником забудови земельної ділянки в розумінні ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а лише виконував функції замовника за договором доручення, зазначеним вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справі № 911/2679/15, встановлено, що Вишгородська районна організація української спілки ветеранів Афганістану/воїнів-інтернаціоналістів/ є замовником забудови 136-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями у м. Вишгород, просп. Шевченка, Вишгородського району, Київської області.

Як зазначає позивач, Державна фінансова інспекція в Київській області Актом ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Вишгородської міської ради за період з 01.01.2013 по 01.04.2016 від 05.07.2016 № 08-21/18 (далі - Акт ревізії), зокрема, встановила, що ТОВ Управління капітального будівництва завершено будівництво 136-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями у м. Вишгород, просп. Шевченка, Вишгородського району Київської області, проте договори про пайову участь (внесок) з Вишгородською міською радою не укладались та пайові внески не сплачувались, що є порушенням ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і, як наслідок, призвело до недоотримання пайового внеску міським бюджетом від ТОВ Управління капітального будівництва в розмірі 1622420,24 грн.

Позивач зауважує, що як у Рішенні № 56, так і в Акті ревізії забудовником об`єкта будівництва помилково визначено ТОВ Управління капітального будівництва .

Виконавчий комітет Вишгородської міської ради 16.05.2019 прийняв рішення № 160, яким затвердив умови договору про пайову участь замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода з Вишгородською районною організацією української спілки ветеранів Афганістану/воїнів-інтернаціоналістів/ щодо об`єкта містобудування - Будівництво 136 квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями у м. Вишгород, просп. Шевченка, Вишгородського району, Київської області (сертифікат серія ІУ № 165140700785 від 11.03.2014).

За твердженнями Вишгородської міської ради, пропозицію щодо укладення договору про пайову участь разом із копією зазначеного рішення і примірниками договору про пайову участь позивач надіслав відповідачу листом від 20.11.2019 № 2-29/1680, що, на думку позивача, підтверджується копією фіскального чеку від 20.11.2019, яку додано до позовної заяви.

Оскільки, як стверджує позивач, відповідач відповіді на пропозицію Вишгородської міської ради не надав, остання звернулась з відповідним позовом до суду.

Пункт 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначає серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, абзацом другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 3 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, зокрема, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Таким чином необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

На час прийняття спірного об`єкта будівництва в експлуатацію (2014 рік), правовідносини щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту регулювалися нормами ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI.

Частинами 2, 3, 8 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній у 2014 році) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Рішенням Вишгородської міської ради № 26/12 від 29.10.2013 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, який містив механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до п. 2.8. вказаного Порядку, розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації Вишгородською міською радою звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Вишгородська міська рада, за наявності необхідних техніко-економічних показників для визначення розміру пайової участі, може за вчасною ініціативою здійснити розрахунок та звернутися до замовника із пропозицією укласти договір про сплату пайової участі.

Чинна на час прийняття у 2014 році об`єкта будівництва в експлуатацію норма ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , передбачала обов`язок відповідача звернутися до органу місцевого самоврядування для укладення договору про пайову участь.

Цей обов`язок відповідачем виконано не було, договір про пайову участь в розвитку інфраструктури м. Вишгорода сторони не уклали.

Вишгородська міська рада 30.03.2020 звернулась до суду з даним позовом про визнання укладеним договору про пайову участь в розвитку інфраструктури м. Вишгорода.

Судом враховано, що 01.01.2020 набули чинності норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , якими статтю 40 виключено із Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ст. 5 Цивільного Кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 30.03.2020 (підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті, у якому направлено позовну заяву до суду), тобто, після набрання чинності відповідних змін до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Отже на час звернення позивача до суду з даним позовом, втратила чинність правова норма (ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ), яка визначає обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь в розвитку населеного пункту.

Враховуючи, що ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності втратила чинність, Порядок залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода з 01.01.2020 не відповідає нормам вказаного Закону, у зв`язку з чим, також не підлягає застосуванню.

За таких обставин відсутні законодавчо визначені підстави для зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь в розвитку інфраструктури м. Вишгорода.

Суд враховує, що розділом II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20.09.2019 № 132-IX (набрав чинності 01.01.2020), визначено порядок залучення замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту на 2020 рік.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 указаних Прикінцевих та перехідних положень замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

З наведеного вбачається, що чинний на час звернення позивача до суду з цим позовом порядок сплати пайової участі не передбачає обов`язкового укладення відповідного договору.

Враховуючи, що підставою для укладення договору про пайову участь позивач зазначає ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка втратила чинність на час звернення позивача до суду з цим позовом, а інших обставин, які б вказували на обов`язок відповідача взяти участь в розвитку інфраструктури міста позивачем суду не надано, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція стосовно відсутності правових підстав для визнання укладеним договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку із втратою чинності з 01.01.2020 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 05.10.2020.

Суддя О.В. Щоткін