Рішення

від 05.10.2020 по справі 911/1862/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1862/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 30401456

адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берегиня"

09722, Київська обл., Богуславський р-н, с. Тептіївка, код ЄДРПОУ 31323023

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 1873/20 від 30.06.2020) Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берегиня" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу від 19.04.2018 № 10-18-68ств-фл/140, що укладений між ним та позивачем, у зв`язку з чим, позивачем заявляються до стягнення 22241,27 грн. основного боргу, 8746,89 грн. пені, 6897,12 грн. 25 % річних, 319,01 грн. штрафу, 1177,85 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1862/20 у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг (далі - позивач, лізингодавець) та Приватно-орендним сільськогосподасрьким товариством Берегиня (далі - відповідач, лізингоодрежувач) укладено договір фінансового лізингу № 10-18-68 стф-фл/140 від 19.04.2018 (далі - Договір), згідно з яким лізингодавець зобов`язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодрержувачем специфікацій та умов і передати його за плату у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.

Відповідно до пункту 2.2 Договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках.

Згідно з пунктом 3.1.3 Договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.4.3 Договору визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 4.3 Договору лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.

Згідно з пунктом 8.1 Договору сторони цим договором домовились і становили, що за будь-яке порушення умов договору, що не передбачене пунктом 8.4 Договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмір 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що на прострочену суму лізингових платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені та відсотки у розмірі 25 річних.

Відповідно до пункту 10.3 Договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі, для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції становить 10 років.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу від 19.04.2018 № 10-18-68 ств-фл/140, що укладений між ним та позивачем, у зв`язку з чим, позивачем заявляються до стягнення 22241,27 грн. основного боргу, 8746,89 грн. пені, 1177,85 грн. інфляційних втрат, 6897,12 грн. 25 % річних, 319,01 грн. штрафу.

Аргументи Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

31.05.2018 на виконання умов Договору між сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно з яким відповідач повинен сплатити чергові лізингові платежі № 22 у розмірі 10079,67 грн. - не пізніше 31.03.2020, № 23 у розмірі 9998,44 грн. - не пізніше 30.04.2020, № 24 у розмірі 9917,22 грн. - не пізніше 31.05.2020, проте, відповідач належним чином не розрахувався за лізинговими платежами, в наслідок чого, виникла заборгованість у розмірі 22241,27 грн.

Крім того, за порушення строків оплати лізингових платежів позивачем нараховуються: 8746,89 грн. пені, 6897,12 грн. 25 % річних, 319,01 грн. штрафу, 1177,85 грн. інфляційних втрат.

Аргументи Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берегиня"

Судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи відносно нього у господарському суді: ухвалу суду надіслано на його належну адресу, що встановлена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 09722, Київська обл., Богуславський р-н, с. Тептіївка та відповідно до відомостей, що отримані судом з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" (трекінг № 0103273567228) - відправлення суду вручено відповідачу особисто 10.07.2020.

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, будь-яких повідомлень від нього суду не надходило.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, який є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 частини другої статті 11 наведеного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, у порядку встановленому договором.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

При цьому, стаття Закону України "Про фінансовий лізинг" не містить приписів щодо вичерпного переліку зазначених у ній платежів та дозволяє сторонам вільно визначатися з іншими витратами лізингодавця, які, на їх розсуд, мають бути включені до складу лізингових платежів, оскільки безпосередньо пов`язані з виконанням певного договору.

Зазначені положення статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" стосовно визначення порядку сплати лізингових платежів договором та щодо права сторін визначати склад лізингових платежів узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір фінансового лізингу 19.04.2018 № 10-18-68 ств-фл/140, згідно з яким позивачем передано, а відповідачем прийнято предмет лізингу, що підтверджується актом приймання - передачі від 31.05.2018.

Відповідно до пункту 4.3 Договору лізингові платежі у частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору сплачуються лізингоодержувачем на користь лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі - щомісячно.

Строки оплати лізингових платежів узгоджені сторонами в графіку лізингових платежів, що є додатком до договору, і містить чіткі дати оплати кожного платежу.

Суд, перевіривши долучені до матеріалів справи документи, встановив, що відповідач сплачував лізингові платежі, що підтверджується розрахунком суми основного боргу, за підписом директора департаменту економіки та фінансів позивача Пирог А.М., однак, не у повному обсязі, згідно з графіком платежів, що затверджений обома сторонами та не у визначені пунктом 4.3 Договору строки, а саме: частково сплачено платіж № 22 на суму 7754,06 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2325,61 грн., № 23 - у розмірі 9998,44 грн. та № 24 - у розмірі 9917,22 грн. на день подання позову не сплачено, в результаті чого, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлений до стягнення основний борг у розмірі 22241,27 грн.

Доказів сплати, контр-розрахунку або заперечень відносно наявності основного боргу відповідачем не надано.

Відносно аргументів позивача про нарахування штрафних санкцій, суд зазначає таке

Згідно з пунктом 8.1 Договору сторони цим договором домовились і становили, що за будь-яке порушення умов договору, що не передбачене пунктом 8.4 Договору, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмір 0,1 % від невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що на прострочену суму лізингових платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені та відсотки у розмірі 25 річних.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач не виконав грошові зобов`язання за Договором та не сплатив лізингові платежі у визначений Договором строк, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховані пеня, 25 % річних, штраф та інфляційні втрати.

За результатами перевірки судом розрахунків штрафних санкцій, що надані позивачем, суд встановив, що вони є арифметично вірними, відтак, вищевказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі: 8746,89 грн. пені, 6897,12 грн. 25 % річних, 319,01 грн. штрафу, 1177,85 грн. інфляційних втрат.

За частинами 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. № 1873/20 від 30.06.2020) Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берегиня" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Берегиня" (09722, Київська обл., Богуславський р-н, с. Тептіївка, код ЄДРПОУ 31323023) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 30401456, адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-А) 22241,27 грн. (двадцять дві тисячі двісті сорок одна гривня двадцять сім копійок) основного боргу, 8746,89 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень вісімдесят дев`ять копійок) пені, 1177,85 грн. (одна тисяча сто сімдесят сім гривень вісімдесят п`ять копійок) інфляційних втрат, 6897,12 грн. (шість тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень дванадцять копійок) 25 % річних, 319,01 грн. (триста дев`ятнадцять гривень одна копійка) штрафу, 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.10.2020.

Суддя С.О. Саванчук