Рішення

від 30.09.2020 по справі 911/2149/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2149/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс"

до Бишівської сільської ради

про стягнення 28 369,34 грн.

Без виклику представників сторін.

Суддя Т.П. Карпечкін

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" до Бишівської сільської ради про стягнення 28 369,34 грн.

Одночасно в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, ціну позову, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви позивача та розгляд справи № 911/2149/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2020 року відкрито провадження у справі № 911/2149/20, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" про розгляд справи № 911/2149/20 в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (далі - Виконавець, позивач) та Бишівської сільською радою (далі - Замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 96 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати такі послуги: ДК 021:2015-90470000-2 Послуги з чищення каналізаційних колекторів (гідродинамічне очищення фекальної каналізації в с. Бишів Макарівського району Київської області).

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1 цього договору (п. 1.2 Договору).

Надані послуги за цим договором передаються Виконавцем Замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома Сторонами. У цьому Договорі під актом Сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3в (п. 1.3 Договору).

Загальна сума договору складає: 26 244,00 грн. без ПДВ (п. 2.1 Договору).

Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття надання послуг (п. 2.2 Договору).

Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 3.2 Договору).

Сторони погодили, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2 здійснюється не пізніше 31.12.2019 року (п. 3.3 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання Сторонами (п. 12.1 Договору).

На виконання умов Договору, Сторонами підписано Дефектний акт від 21.10.2019 року, яким Сторони погодили об`єм спірних робіт, та договірну ціну на загальну суму 26 244,00 грн.

23.10.2019 року позивач виконав, а відповідач прийняв, передбачені Договором роботи, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками, Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року на загальну суму 26 244,00 грн. за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року на суму 26 244,00 грн. за формою КБ-3в.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення п. 3.2 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати виконаних робіт не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 26 244,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 10.04.2020 року позивач надіслав відповідачу вимогу № 7 від 08.04.2020 року про оплату заборгованості за Договором на суму 26 244,00 грн. на протязі 7-ти днів з моменту отримання вимоги, яка отримана останнім 21.04.2020 року, проте залишена ним без відповіді та задоволення (докази надіслання та отримання наявні в матеріалах справи).

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 26 244,00 грн. боргу за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений Договір за правовою природою є договором підряду, за яким, згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язуєтьс свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язує прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2. ст.875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за Договором в розмірі 26 244,00 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, що відповідачем не заперечено та не спростовано, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 26 244,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 961,85 грн. пені передбаченої п. 6.4 Договору за період з 01.01.2020 року по 16.03.2020 року та 163,49 грн. 3% річних за період з 01.01.2020 року по 16.03.2020 в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 6.4 Договору при несвоєчасній оплаті Замовником вартості наданих послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня за фактичний період прострочення на суму заборгованості, існування якої у відповідний період відповідачем не заперечено та не спростовано, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку пені. Судом було здійснено правильний розрахунок пені за заявлений позивачем період на заявлену позивачем суму боргу, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 1 300,73 грн. пені.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок 3% річних, судом встановлено, що 3% річних нараховані за фактичний період прострочення на суму заборгованості, існування якої у відповідний період відповідачем не заперечено та не спростовано, у відповідності до вимог чинного законодавства, наданий розрахунок є арифметично вірним. Таким чином, вимога про стягнення 3% обґрунтована та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 27 708,22 грн. з яких 26 244,00 грн. основного боргу, 1 300,73 грн. пені, 163,49 грн. 3% річних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 053,01 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" до Бишівської сільської ради про стягнення 28 369,34 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Бишівської сільської ради (08072, Київська обл., Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Київська, буд. 48, код 04362214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, код 32492718) 26 244 (двадцять шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 1 300 (одна тисяча триста) грн. 73 коп. пені, 163 (сто шістдесят три) грн. 49 коп. 3% річних та 2 053 (дві тисячі п`ятдесят три) грн. 01 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" до Бишівської сільської ради про стягнення 661,12 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.09.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін