Рішення

від 10.09.2020 по справі 911/2163/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2163/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Дочірнього підприємства Теплоенерго Приватного акціонерного товариства Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15

прo стягнення 5 285,38 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Верхацький І.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - позивач) до Дочірнього підприємства Теплоенерго Приватного акціонерного товариства Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15 (надалі - відповідач) прo стягнення 5 285,38 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 року відкрито провадження у справі № 911/2163/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 27.08.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 25.08.2020 року від представника позивача надійшло клопотання № 39/5-1344-20 від 25.08.2020 року про розгляд справи без участі представника позивача.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 27.08.2020 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 10.09.2020 року

В судовому засіданні 10.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 10.09.2020 року не з`явився, від відповідача не надходило пояснень щодо поважності причин нез`явлення в судові засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 10.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Публічним акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач) та Дочірнім підприємством Теплоенерго Приватного акціонерного товариства Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15 (відповідач) 26.10.2018 року укладено Договір № 2800/18-БО-17 постачання природного газу (далі - Договір).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №1044 Питання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року N 226 було змінено тин Компанії на Приватне акціонерне товариство та змінено найменування Компанії, а саме повне найменування українською мовою - акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Як зазначає позивач та підтверджується наданими доказами, на виконання Договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 5 059 059,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до позову.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 5.1 Договору.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору складає 4 418,91 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боріу складає 866,47 грн.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та збезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язанняє підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи наведені в розрахунку позивача періоди прострочення оплат спожитого природного газу, які відповідачем не спростовані, згідно з п. 8.2. Договору та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати природного газу за зобов`язаннями жовтня 2018 року - квітня 2019 року пеню в сумі 4 418,91 грн. та 866,47 грн. 3% річних.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Дочірнього підприємства Теплоенерго Приватного акціонерного товариства Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15 прo стягнення 5285,38 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Теплоенерго Приватного акціонерного товариства Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона 15 (07823, Київська обл., Бориспільський район, с. Загальці, вул. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 31334433) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ: 20077720) 4 418,91 грн. пені, 866,47 грн. 3% річних та 2102,00 грн. вират по сплаті судовго збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.10.2020 року