ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2020 рокуСправа № 912/3789/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/3789/19 від 21.12.2019
про визнання права власності за набувальною давністю,
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - участі не брав.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області до Петрівської районної ради Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на міст через річку Зелена (штучна споруда на автомобільній дорозі для перетинання через річку Зелена), розташований між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка, Петрівського району, Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог Йосипівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області зазначила, що жителі с. Йосипівка відкрито, постійно, безперервно користуються зазначеним вище мостом, а тому є підстави для задоволення позову в порядку ст. 344 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 21.12.2019 господарський суд (суддя Глушков М.С.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.01.2020 о 14:30.
04.02.2020 до господарського суду надійшов відзив на позов №01-35/38/1 від 30.01.2020, у якому Петрівська районна рада не заперечує проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просить проводити без участі представника відповідача.
За розпорядженням керівника апарату господарського суду №83 від 17.02.2020 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" у зв`язку з тим, що суддя Глушков М.С., в провадженні якого перебуває справа №912/3789/19 з 10 січня 2020 року тимчасово непрацездатний, тому не може продовжувати розгляд даної справи більше чотирнадцяти днів поспіль, що може перешкодити розгляду справи №912/3789/19 у строки, встановлені процесуальним Кодексом, враховуючи вимоги частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням службової записки помічника судді Волоткевича А.В. від 17.02.2020, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/3789/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 справу №912/3789/19 передано судді Коваленко Н.М.
Ухвалою від 24.02.2020 суддя Коваленко Н.М. прийняла справу №912/3789/19 до свого провадження.
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М. ухвалою від 24.02.2020 підготовче засідання у справі №912/3789/19 призначив на 14:30 - 24.03.2020.
Ухвалою від 24.03.2020 господарський суд відклав підготовче засідання у справі №912/3789/19, зазначивши, що про дату і час підготовчого засідання у справі №912/3789/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
26.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання №б/н від 23.06.2020 позивача з вимогою призначити розгляд справи №912/3789/19 на другу декаду липня 2020.
Ухвалою від 30.06.2020 господарський суд задовольнив клопотання позивача. Підготовче засідання призначив на 14:30 - 09.07.2020.
09.07.2020 представники сторін не брали участі у підготовчому засіданні, протокольною ухвалою від 09.07.2020 господарський суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 11.08.2020 - 11:00.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце підготовчого засідання.
07.08.2020 до господарського суду електронною поштою без кваліфікованого електронного підпису надійшли документи нібито від позивача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Відповідно до п. 12, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги":
електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис;
кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Отже, за відсутності кваліфікованого електронного підпису документ, що надійшов на електронну адресу суду не вважається підписаним. Тому, правові підстави для його розгляду по суті відсутні.
Ухвалою від 11.08.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3789/19 до судового розгляду по суті на 05.10.2020 - 11:00 год. Визначив наступну дату судового засідання: 12:00 - 20.10.2020. Явку повноважних представників учасників в засідання суду визнав необов`язковою.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення щодо відповідача та роздруківка отримання електронного листа щодо позивача. Так відповідач отримав копію ухвали від 11.08.2020 - 14.08.2020.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
Мешканці територіальної громади с. Йосипівка Петрівського району Кіровоградської області, починаючи з 1952 року, постійно, відкрито, безперервно користуються мостом, розташованим через річку Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна, виконуючи поточний ремонт та обслуговування, тобто виконували усі обов`язки, притаманні його власнику.
Тривала експлуатація вказаного мосту стала наслідком приведення його до аварійного стану, а для проведення ремонту потрібні значні фінансові ресурси, які наявні лише в бюджеті Йосипівської сільської ради, на території якої розташований зазначений міст. Водночас, вказаний міст не перебуває на балансі сільської ради, також відсутні будь-які документи про наявність права власності на цей міст у будь-якої особи.
Подальша експлуатація мосту без проведення капітального ремонту становить потенційну загрозу громадянам, що перетинають вказану споруду.
До сільської ради протягом тривалого часу надходили звернення мешканців територіальної громади щодо вжиття заходів для приведення мосту в належний технічний стан та прийняття його до комунальної власності.
Приписами ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Рішенням Йосипівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 28.05.2019 №243 "Про вжиття невідкладних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів" було доручено Йосипівському сільському голові вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на документальне оформлення права власності за Йосипівською сільською радою на міст через річку Зелена (штучна споруда на автомобільній дорозі для перетинання водної перешкоди, яка перериває земляне полотно дороги), розташований між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка Петрівського р-ну Кіровоградської області.
На виконання вказаного рішення сільської ради було направлено запити щодо надання інформації про власників, користувачів мосту через річку Зелена.
Так, на лист позивача від 05.06.2019 №01-15/25 до Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області надійшла відповідь від 05.07.2019 №01-35/94/5 згідно якої райдержадміністрація не є власником, користувачем мосту через р. Зелена.
На лист позивача від 05.06.2019 №01-15/25 до Петрівської районної ради Кіровоградської області надійшла відповідь від 01.07.2019 №01-34/246/1 згідно якої міст через р. Зелена не перебуває на балансі районної ради.
На лист позивача від 20.06.2019 №283 до Департаменту інфраструктури та промисловості Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшла відповідь від 01.07.2019 №25-20/1470/0.25 згідно якої міст через р. Зелена на автомобільній дорозі місцевого значення сполученням із с. Йосипівка і районним центром забезпечується автомобільною дорогою місцевого значення С121813 - Йосипівка - вихід на а/д Т-12-10 відсутній та не перебуває на балансі.
На лист позивача від 05.06.2019 №215 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області надійшла відповідь від 13.06.2019 №05/2-01-615 згідно якої інформація щодо мосту через р. Зелена на а/д через р. Зелена відсутня.
На лист позивача від 20.06.2019 №284 до Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області відповіді не надійшло.
Також, в місцевій газеті "Трудова слава" від 14.06.2019 на сторінці №8 було опубліковане оголошення Йосипівської сільської ради з проханням повідомити інформацію про зареєстроване будь-яке право власності на вказаний міст через р. Зелена. Після публікації оголошення жодної інформації про наявність права власності чи користування не надходило.
Доказів державної реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою юридичною чи фізичною особою позивачу зібрати не вдалося.
Незважаючи на невизначений статус нерухомого майна, з метою недопущення руйнації мосту через річку Зелена, позивач більше 50 років добросовісно та відкрито користується спірним майном, здійснюючи його поточне обслуговування та ремонт.
Так, згідно свідчень мешканців територіальної громади с. Йосипівка: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , міст через річку Зелена збудований невідомо ким приблизно в 1952 році. Весь час вказаний міст використовувався та ремонтувався самими мешканцями с. Йосипівка за рахунок коштів та будівельних матеріалів, що надавалися суб`єктами господарювання, що здійснювали діяльність на землях територіальної громади району, а також збиралися мешканцями територіальної громади.
Тривала експлуатація мосту через річку Зелена призвела до його аварійного стану, а тому подальша експлуатація без проведення капітального ремонту становить загрозу громадянам, що перетинають міст.
Оскільки члени територіальної громади невзмозі надалі самостійно утримувати міст та збирати кошти на його капітальний ремонт, перед депутатами було поставлено питання щодо прийняття його до комунальної власності та вжиття заходів для приведення мосту в належний технічний стан.
З метою визначення вартості нерухомого майна, КП "Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на міст.
Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, вартість мосту через річку Зелена (штучна споруда на автомобільній дорозі для перетинання водної перешкоди, яка перериває земляне полотно дороги), розташованого між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка Петрівського р-ну Кіровоградської області, складає 200 300,00 грн.
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на міст через річку Зелена (штучна споруда на автомобільній дорозі для перетинання через річку Зелена), розташований між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка, Петрівського району, Кіровоградської області.
Частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Відтак йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вищевказаних умов у сукупності.
За змістом частини 1 статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17).
При цьому за змістом частини 1 статті 344 ЦК України після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
При цьому за змістом частини 1 статті 344 ЦК України однією з обов`язкових умов набуття права власності за набувальною давністю є наявність у спірного майна правового режиму нерухомої речі, тобто об`єкта нерухомості, який прийнято в експлуатацію (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 по справі №910/17274/17).
Відповідно до частин 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. Позов про право власності за давністю володіння не може пред`являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 статті 344 ЦК України. Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №924/925/17 та від 22.05.2018 у справі №922/1574/17).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку відсутнє існування між Йосипівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області і Петрівською районною радою Кіровоградської області спору про право власності на майно - міст через річку Зелена (штучна споруда на автомобільній дорозі для перетинання через річку Зелена), розташований між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка, Петрівського району, Кіровоградської області з огляду на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов повністю.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що ознайомившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач у повному обсязі визнає позовні вимоги та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому можуть бути задоволені судом з огляду на наступне.
Так, на адресу Петрівської районної ради Кіровоградської області надходив лист від 05.06.2019 №01-15/25 з проханням надати інформацію щодо наявності зареєстрованого (будь-якого іншого) права власності/користування за Петрівською районною радою Кіровоградської області на штучну споруду на автомобільній дорозі для перетинання водної перешкоди, яка перериває земляне полотно дороги (мосту), розташованої через р. Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка Петрівського р-ну Кіровоградської області.
Листом від 01.07.2019 №01-34/246/1 позивачу повідомлено, що міст через р. Зелена на балансі відповідача не перебуває.
Разом з тим, варто зазначити, що дійсно, мешканці територіальної громади с. Йосипівка Петрівського району Кіровоградської області, тривалий час більше 50 років користуються мостом, розташованим через річку Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна.
За весь час існування мосту, що є предметом розгляду у даній справі із районного бюджету не виділялись кошти на його утримання чи поточні ремонти. Фактично утримання мосту, його поточний ремонт та обслуговування весь цей час виконували мешканці територіальної громади с. Йосипівка, які і використовують міст у власних цілях.
Вказаний міст не перебуває на балансі чи у власності Петрівської районної ради.
Позивач є органом місцевого самоврядування і у нього, за позицією відповідача, є всі законні підстави бути визнаним власником майна за набувальною давністю - мостом, розташованим через річку Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна. Йосипівська сільська рада, на думку відповідача, має право набути право власності на штучну споруду на автомобільній дорозі для перетинання водної перешкоди, яка перериває земляне полотно дороги (міст), розташований через р. Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка Петрівського р-ну Кіровоградської області.
Крім цього, сторонами не надано жодного доказу перебування спірного майна у власності відповідача, як попереднього власника, та не зазначено, що Петрівська районна рада Кіровоградської області вважає себе власником цього майна.
Документальні докази наявності у спірного майна (штучної споруди на автомобільній дорозі для перетинання водної перешкоди, яка перериває земляне полотно дороги (міст), розташований через р. Зелена між вул. 8 Березня та вул. Зоряна в с. Йосипівка Петрівського р-ну Кіровоградської області) правового режиму нерухомої речі, тобто об`єкта нерухомості, який прийнято в експлуатацію, сторонами суду не надані.
Відповідно, за відсутності зазначених складових частин набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю, правові підстави для задоволення даного позову відсутні, позаяк вимога позивача не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.
За ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 05.10.2020.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 05.10.2020 |
Номер документу | 91972457 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Коваленко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні