ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2020 справа № 914/1869/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд , м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро , с. Суховоля Городоцького району Львівської області
про: стягнення 32 068,58 грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кияк І.В.
Представники учасників справи:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро про стягнення 32 068,58 грн.
Ухвалою суду від 03.08.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі №914/1869/20 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 17.08.2020 р. Явка представників учасників справи в судове засідання визнана судом необов`язковою.
Ухвалою суду від 17.08.2020р. у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей про отримання сторонами ухвали суду від 03.08.2020р. про відкриття провадження у справі, розгляд справи по суті відкладено на 28.09.2020р.
Представник позивача в судове засідання 28.09.2020р. не з`явився.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 28.09.2020р. не забезпечив.
Ухвала суду від 03.08.2020р. одержана відповідачем 08.08.2020р., що підтверджується витягом з веб-сайту АТ Укрпошта , за результатами відстеження поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №7901413348610.
Ухвала суду від 17.08.2020р. одержана відповідачем 28.08.2020р., що підтверджується витягом з веб-сайту АТ Укрпошта , за результатами відстеження поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №7901413382257.
У судовому засіданні 28.08.2020р., суд, зважаючи на те, що явка уповноважених представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, відсутність заяв та клопотань представників сторін, зокрема про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, усупереч умовам укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 1457/02зр від 06.02.2020 р., не здійснено у повному обсязі оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 20 000, 00 грн.
У відповідності до п. 4.5. Договору, Позивачем нараховано штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару у розмірі 10 000, 00 грн.
На підставі п 4.4. Договору, у зв`язку з порушенням Покупцем п. 4.3. Договору, Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого Покупцеві товару за кожний календарний день прострочення оплати в сумі 1 531, 40 грн.
У зв`язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано суму боргу з урахуванням 311, 20 грн. інфляційних втрат та 225, 97 грн. 3% річних від простроченої суми.
Аргументи відповідача.
Відповідач за відзиву на позовну заяву та доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАГМАН СІФУД (надалі-Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГОЛДПРО (надалі-Покупець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 1457/02зр від 06.02.2020 р. (надалі - Договір).
Відповідно до умов п.п. 2.1.-2.2. Договору, Продавець протягом терміну дії чинного Договору зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах визначених цим Договором
Найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною Договору.
Пунктами 4.1.-4.3. Договору сторонами погоджено, що вартість Товару визначається сумарною вартістю переданого Товару згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії даного Договору.
Покупець сплачує вартість отриманого Товару, згідно відповідних видаткових накладних, у національній валюті України.
Покупець зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого Товару на поточний рахунок Продавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.
Позивачем, на підставі укладеного між сторонами Договору, відвантажено відповідачу товар (рибну продукцію та морепродукти) на загальну суму 234 540,00 грн., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями видаткових накладних №0510302 від 20.02.2020 року на суму 44 400, 00 грн., №0440343 від 13.02.2020 року на суму 44 400, 00 грн., №0350297 від 04.02.2020 року на суму 33 300, 00 грн., №0580378 від 27.02.2020 року на суму 55 500, 00 грн., №0650454 від 05.03.2020 року на суму 56 940, 00 грн.
Матеріали справи містять рахунки-фактури № СФ-0000061 від 03.02.2020 р. на суму 33 300, 00 грн., №СФ-00000 від13.02.2020 р. на суму 44 400, 00 грн., № СФ-0000089 від 20.02.2020 р. на суму 44 400, 00 грн., СФ-0000100 від 27.02.2020 р. на суму 55 500, 00 грн., №0650454 від 05.03.2020 р. на суму 56 940, 00 грн.
За товар, поставлений Відповідачу згідно зазначених у даній позовній заяві видаткових накладних Відповідач розрахувався частково, сплативши грошові кошти на загальну суму 214,540,00 грн., що підтверджується долученими до позовної заяви копіями платіжних доручень № 136 від 27.02.2020 р. на суму 44 400,00 грн., № 64 від 20.02.2020 р. на суму 44 400,00 гри., № 62 від 13.02.2020 р. на суму 44 400,00 грн., №53 від 13.02.2020 р. на суму 7 300,00 грн. № 40 від 04.02.2020 р. на суму 26 000,00 грн., №140 від 05.03.2020 р. на суму 11 100,00 грн., № 141 від 05.03.2020 р. на суму 20 000,00 грн., № 229 від 27.03.2020 р. на суму 6 940,00 грн., № 244 від 14.04.2020 р. на суму 10 000,00 грн.
Сплачені відповідачем грошові кошти були зараховані позивачем наступним чином: платіжними дорученнями № 40 від 04.02.2020 р. на суму 26 000.00 грн., № 53 від 13.02.2020 р. на суму 7 300,00 грн. була здійснена Відповідачем оплата поставленого товару за видатковою накладною № 0350297 від 04.02.2020 р. на суму 33 300,00 грн. та згідно рахунку-фактури № СФ-0000061 від 03.02.2020 р. (не входить в межі позовних вимог); платіжним дорученням № 62 від 13.02.2020 р. на суму 44 400,00 грн. була здійснена Відповідачем оплата поставленого товару за видатковою накладною № 0440343 від 13.02.2020 р. та згідно рахунку-фактури № СФ-0000078 від 13.02.2020 р. (не входить в межі позовних вимог); платіжним дорученням № 64 від 20.02.2020 р. на суму 44 400,00 грн. була здійснена Відповідачем оплата поставленого товару за видатковою накладною № 0510302 від 20.02.2020 р. та згідно рахунку-фактури № СФ-0000089 від 20.02.2020 р. (не входить в межі позовних вимог); платіжним дорученням № 136 від 27.02.2020 р. на суму 44 400,00 грн. була здійснена Відповідачем часткова оплата поставленого товару за видатковою накладною № 0580378 від 27.02.2020 р. на суму 55 500.00 грн. та згідно рахунку-фактури № СФ-0000100 від 27.02.2020 р. відповідно заборгованість за видатковою накладною № 0580378 від 27.02.2020 п. зменшилась на 44.400,00 грн. та становить 11.100,00 грн. (частково оплачена, входить в межі позовних вимог); платіжними дорученнями № 140 від 05.03.2020 р. на суму 11 100,00 грн., № 141 від 05.03.2020 р. на суму 20 000,00 гри., № 229 від 27.03.2020 р. на суму 6 940,00 грн., № 244 від 14.04.2020 р. на суму 10 000,00 грн. була здійснена Відповідачем часткова оплата поставленого товару за видатковою накладною № 0650454 від 05.03.2020р. на суму 56 940.00 грн. та згідно рахунку-фактури 0650454 від 05.03.2020 р. відповідно заборгованість за видатковою накладною № 0580378 від 27.02.2020 р. зменшилась на 48 040.00 грн. та становить 8 900,00 грн. (частково оплачена, входить в межі позовних вимог).
Сторонами підписано акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд та Товариством з обмеженою відповідальністю Голдпро , відповідно до якого станом на 30.06.2020р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро перед Продавцем становить 20 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4.4-4.5., 4.7. Договору, у випадку порушення Покупцем п. 4.3. чинного Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого Покупцеві Товару за кожний календарний день прострочення оплати. При цьому, нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань не припиняється через шість місяців від дня, коли ці зобов`язання мали бути виконанні.
У випадку порушення Покупцем п. 4.3. чинного Договору більше ніж на 7 (сім) календарних Покупець сплачує Продавцеві штраф в розмірі 50 % (п`ятдесят відсотків) несплаченої вартості переданого Покупцеві Товару.
При наявності заборгованості у Покупця перед Продавцем за раніше отриманий Товар, при надходженні оплати за Товар, сума оплати, незалежно від цільового призначення платежу, зараховується Продавцем оплата за раніше переданий, але не оплачений Товар, або (на вибір Продавця), у разі нарахування Продавцем неустойки відповідно до п. 4.4. або п. 4.5. даного Договору, згідно ст. 534 Цивільного кодексу України, сума оплати, незалежно від цільового призначення платежу, зараховується Продавцем в першу як оплата неустойки.
Позивачем на підставі п. 4.5. Договору нараховано штраф у розмірі 10 000, 00 грн., на підставі п. 4.4. Договору пеню у розмірі 1531.40 грн.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем також здійснено нарахування інфляційних втрат на суму 311, 20 грн. та 3% річних у сумі 225, 97 грн.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач, за поставлений позивачем згідно видаткових накладних №0510302 від 20.02.2020 року, №0440343 від 13.02.2020 року, №0350297 від 04.02.2020 року, №0580378 від 27.02.2020 року, №0650454 від 05.03.2020 року товар розрахувався частково, несплаченою є вартість поставленого товару у сумі 20 000, 00 грн.
В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2020р., підписаний сторонами у справі, відповідно до якого станом на 30.06.2020р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро перед Товариством з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд становить 20 000, 00 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами та такою, що підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 531, 40 грн. пені суд зазначає наступне.
За умовами п. 4.4. Договору, у випадку порушення Покупцем п. 4.3. чинного Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої вартості переданого Покупцеві Товару за кожний календарний день прострочення оплати. При цьому, нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань не припиняється через шість місяців від дня, коли ці зобов`язання мали бути виконанні.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Першочерговим для здійснення нарахування пені є визначення періодів існування заборгованості.
Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості, період прострочення оплати за видатковою накладною №0580378 від 27.02.2020р. позивачем визначено з 09.03.2020 р . (оплата повинна здійснюватися до 08.03.2020р. включно).
У відповідності до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так як другий день для оплати згідно Договору - 18.08.2019р.-неділя, днем закінчення строку з оплати послу згідно Акту №150 є 19.08.2019р., а прострочення слід рахувати з 20.08.2019р.
З огляду на те, що 08.03.2020р.- 09.03.2020р. є вихідними днями, останнім днем для здійснення оплати у строк, визначений Договором є 10.03.2020р., відтак заборгованість слід рахувати з 11.03.2020р.
Період прострочення оплати за видатковою накладною №0650454 від 05.03.2020р. позивачем визначено з 16.03.2020 р . (оплата повинна здійснюватися до 15.03.2020р. включно).
З огляду на те, що 15.03.2020р. є вихідним днем, останнім днем для здійснення оплати у строк, визначений Договором є 16.03.2020р., відтак заборгованість слід рахувати з 17.03.2020р.
Крім того, при визначенні періодів існування заборгованості за накладною №0650454 від 05.03.2020р., позивачем не враховано, що у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу, періоди існування заборгованості слід визначати з врахуванням часткових оплат.
Відтак, у період з 17.03.2020-26.03.2020 борг становив - 25 840, 00грн., 27.03.2020-13.04.2020 борг - 18 900, 00 грн., 14.04.2020р.-08.07.2020р. борг 8 900, 00 грн.).
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми пені відповідно до положень п. 4.4 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , судом встановлено, що позивачем нарахування пені здійснено частково вірно, до стягнення підлягає сума пені у розмірі 1 249, 30 грн.
Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19.
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що позивачем нарахування 3% річних у сумі 225, 97 грн. здійснено частково вірно, до стягнення підлягає сума 3% у розмірі 203, 73 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення суми інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 311, 20 грн. інфляційних втрат - підлягають задоволенню.
З приводу стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Приписами ч. 1-2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За наведеними вище положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019р. у справі №904/4156/18.
Відповідно до п. 4.5. Договору, у випадку порушення Покупцем п. 4.3. чинного Договору більше ніж на 7 (сім) календарних Покупець сплачує Продавцеві штраф в розмірі 50 % (п`ятдесят відсотків) несплаченої вартості переданого Покупцеві Товару.
Зважаючи на наведене, до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 10 000, 00 грн.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 082, 05 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро (81513, Львівська обл., Городоцький р-н, село Суховоля, вулиця Окружна, будинок 5; код ЄДРПОУ 38008210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 6-В; код ЄДРПОУ 39369112) основну суму заборгованості в розмірі 20 000, 00 грн., суму штрафу в розмірі 10 000, 00 грн., пеню в розмірі 1 249, 30 грн., 3% річних в розмірі 203, 73 грн., інфляційних збитків в розмірі 311, 20 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Голдпро (81513, Львівська обл., Городоцький р-н, село Суховоля, вулиця Окружна, будинок 5; код ЄДРПОУ 38008210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман Сіфуд (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 6-В; код ЄДРПОУ 39369112) 2 082, 05 грн. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2020р.
Суддя М.М. Синчук
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2020 |
Оприлюднено | 06.10.2020 |
Номер документу | 91972519 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Синчук М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні