Рішення

від 28.09.2020 по справі 915/890/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 915/890/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Юрія", вул. Кобзарська, 108, м. Черкаси, 18030 (код ЄДРПОУ 00447853)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "ПРОК-М", вул. Садова, 1 А, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 40029947)

про стягнення коштів в сумі 40 182, 28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скварчинський М.І., довіреність № 10/02/20 від 10.02.2019 року;

від відповідача: представник не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Юрія" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "ПРОК-М" суму основного боргу 30 945, 52 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 2 193, 24 грн., 3 % річних 357, 65 грн., інфляційне збільшення суми боргу 496, 83 грн. та штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченої продукції 6 189, 04 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 року призначено судове засідання по справі на 28.09.2020 року.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 28.09.2020 року не забезпечив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області 03.07.2020 року про відкриття провадження у справі та від 11.09.2020 року, надіслані на адресу відповідача, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній" (арк. 81-84, 95-98).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "ПРОК-М" є вул. Садова, 1 А, м. Миколаїв, 54001.

Отже, ухвали суду направлені на правильну адресу відповідача, повідомлену суду самим позивачем та вказану у Витязі в ЄДРЮОФОП.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 28.09.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

28.09.2020 року до господарського суду Миколаївської області на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшли пояснення щодо окремого питання з додатками (вх. № 12134/20).

Подані письмові пояснення з додатками долучено судом до матеріалів справи.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору (з урахуванням пояснень (вх. № 12134/20 від 28.09.2020 року) є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 75 від 05.02.2016 року, а саме: зобов`язань щодо оплати за отриманий товар (молочну продукцію), внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі, та, як наслідок, на суму заборгованості позивачем нараховано неустойку, втрати від інфляції та 3%. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 530, 629, 692 ЦК України, ст. 193, 265 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.

Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (в редакції, яка діяла до 16.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки , визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продвжуються на строк дії такого карантину . Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 725-IX від 18.06.2020 року.

Відповідно п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020 ) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020 року відповідачу встановлено строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали з урахуванням п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини.

Вказаний строк є строком, встановленим судом.

Враховуючи вищевказані приписи законодавства, строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-IX від 18.06.2020 закінчився 06.08.2020 року.

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву, як у встановлений судом строк, так і станом на дату розгляду справи. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача щодо продовження процесуального строку на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем помилково долучено договір № 76 від 05.02.2016 року, укладений між ПАТ "ЮРІЯ" та ТОВ "Прок-М" (арк. 55-57).

Відповідачем у даній справі є ТзОВ "Торгівельна компанія "Прок-М" (код ЄДРПОУ 40029947), а вищевказаний договір № 76 від 05.02.2016 укладений з іншою юридичною особою ТзОВ "Прок-М" (код ЄДРПОУ 38693726), тобто не стосується правовідносин між сторонами у даній справі, про що також зазначено в письмових поясненнях позивача (вх. № 12134/20 від 28.09.2020).

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПрАТ "Юрія" (нова редакція) Приватне акціонерне товариство "Юрія", яке у відповідності до норм Закону України "Про акціонерні товариства" в зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства з публічного на приватний змінило своє найменування з "Публічне акціонерне товариство "Юрія" на "Приватне акціонерне товариство "Юрія", являється правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Юрія", яке, в свою чергу, являлося правонаступником Закритого акціонерного товариства "Юрія" (арк. 24).

05.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством "ЮРІЯ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Прок-М" (код ЄДРПОУ 40029947) (покупець) укладено договір № 75 від 05.02.2016 року (арк. 91-93).

Відповідно до п. 9.1 Договору даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до п. 9.2 Договору якщо за місяць до закінчення строку дії даного договору жодна з сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах. Договір може бути достроково розірваним за згодою сторін або за вимогою однієї з сторін. У такому разі сторона, яка вимагає розірвання договору, повинна попередити про це іншу сторону за 14 (чотирнадцять) календарних днів до розірвання договору.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити молочну продукцію (далі - продукція), а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти й оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка продукції в асортименті та кількості здійснюється на підставі накладних згідно замовлення Покупця.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна сума даного договору визначається сумою всіх накладних на поставку продукції за даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник зобов`язується поставляти продукцію за цінами, зазначеними у специфікації, за відсутності специфікації за цінами вказаних у накладних або інших документах, які затверджені сторонами. Ціна продукції міститься у накладних, які надаються Постачальником Покупцю разом із партією поставляємої продукції.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за продукцію здійснюються Покупцем в безготівковому порядку або готівкою на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з дня отримання продукції Покупцем, що підтверджується накладними.

Відповідно до п. 5.1 договору продукція відвантажується Постачальником покупцю в асортименті та обсязі згідно заявки Покупця.

Відповідно до п. 5.4 договору приймання-передача продукції проводиться представниками Постачальника і Покупця та оформлюється шляхом підписання накладних.

Відповідно до п. 5.7 договору перехід ризиків та права власності на продукцію переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та завірення печатками (штампами) товарно-транспортної або видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі продукції Постачальником та її отримання Покупцем. Датою поставки вважається дата передачі Постачальником продукції Покупцю.

Відповідно до п. 5.9 договору усі поставки продукції по накладним, оформлені Сторонами на протязі строку дії даного договору, вважаються такими, які поставлені на підставі і в рамках даного Договору, навіть при відсутності посилання на даний договір в самій накладній.

Відповідно до п. 9.4 Договору по результатам діяльності за кожен календарний місяць, сторони зобов`язуються проводити звірення взаєморозрахунків, результати якого оформляються відповідним Актом. Дані, підтверджені сторонами в Акті звірення, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 34 446, 36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи та перевіреними судом видатковими накладними від 16.12.2019, від 18.12.2019, від 23.12.2019, від 27.12.2019, від 08.01.2020, від 13.01.2020, від 15.01.2020, від 20.01.2020, від 22.01.2020, які підписані сторонами та скріплені печаткою позивача (арк. 58-66).

Підставою поставки у всіх вищевказаних видаткових накладних зазначено договір № 75 від 05.02.2016.

Суду не подано доказів наявності у відповідача зауважень щодо якості чи кількості прийнятого на підставі вищевказаних видаткових накладних товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач в позовній заяві зазначає, що заборгованість відповідача було частково погашено за рахунок останніх платежів відповідача на суму 3 500, 84 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставину сплати відповідачем грошових коштів в сумі 3 500, 84 грн. визнано такою, що не підлягає доказуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 945, 52 грн. (34 446, 36 грн. - 3 500, 84 грн.).

Крім того, між позивачем та відповідачем складено Акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2020 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.2020 за договором № 75 становить 30 945, 52 грн. Акт звірки підписано та скріплено печатками сторін (арк. 67).

04.06.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості б/н від 29.05.2020 року, в якій позивач, посилаючись на договір № 75 від 05.02.2016, вимагав перерахувати суму заборгованості в розмірі 30 945, 52 грн. (арк. 68-69)

Факт направлення претензії підтверджується поштовою квитанцією, описом вкладення та фіскальним чеком (арк. 70-71).

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 945, 52 грн. Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 30 945, 52 грн., строк оплати якої настав в силу умов ст. 530 ЦК України та п. 2.3 договору № 75 від 05.02.2016, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами. Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 30 945, 52 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 6.3 договору за порушення терміну розрахунку Покупець виплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в розмірі 20 (двадцять) % від суми неоплаченої продукції.

Позивачем нараховано відповідачу 2 193, 24 грн. - пені за період з 05.02.2020 року по 24.06.2020 року.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 72). Отже, нарахування пені в сумі 2 193, 24 грн. є обґрунтованим та підставним.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 20 % за прострочення виконання зобов`язання з оплати за поставлений на суму 6 189, 04 грн. Розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору (арк. 74). Отже, нарахування штрафу в сумі 6 189, 04 грн. є обґрунтованим та підставним.

Позовна вимога в частині стягнення пені та штрафу є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 357, 65 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 05.02.2020 року до 24.06.2020 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 357, 65 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок 3 % річних наявний в матеріалах справи (арк. 73-74).

Позивачем також нараховано відповідачу 496, 83 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань. Нарахування здійснено за період з лютого 2020 року по травень 2020 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, враховано дефляцію, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, детальний розрахунок наявний в матеріалах справи (арк. 73).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 496, 83 грн. та 3 % річних у сумі 357, 65 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "ПРОК-М", вул. Садова, 1 А, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 40029947) на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Юрія", вул. Кобзарська, 108, м. Черкаси, 18030 (код ЄДРПОУ 00447853):

- 30 945, 52 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн. 52 коп.) - суми основного боргу;

- 2 193, 24 грн. (дві тисячі сто дев`яносто три грн. 24 коп.) - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ;

- 357, 65 грн. (триста п`ятдесят сім грн. 65 коп.) - 3 % річних;

- 496, 83 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. 83 коп.) - інфляційних втрат;

- 6 189, 04 грн. (шість тисяч сто вісімдесят дев`ять грн. 04 коп.) - 20 % штрафу;

- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.10.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш