Рішення

від 14.09.2020 по справі 916/487/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/487/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/487/20,

за позовом: Фізичної особи-підприємця Криворучко Володимира Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДА ПЛЮС" (проспект Гагаріна, будинок 13А, кімната 76, місто Одеса, Одеська область, 65044, код ЄДРПОУ 42763778)

про стягнення 302834,82 грн.

Представники сторін

Від позивача: Булькевич А.В.

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Криворучко Володимир Дмитрович звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДА ПЛЮС" про стягнення 302834,82 грн.

Ухвалою від 28.02.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.03.2020.

10.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№6109/20), яке було задоволено, доручено Господарському суду Львівської області проведення відеоконференції.

30.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7983/20).

Ухвалою від 30.03.2020 перенесено підготовче судове засідання на 27.04.2020.

24.04.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх.№10192/20).

Ухвалою від 27.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи, постановлено про дату, час та місце судового засідання учасників справи повідомити додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 04.06.2020 судове засідання призначено на 06.07.2020.

03.07.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№17313/20), одночасно з цим подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№17304/20).

06.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, судом відкладено розгляд справи на 20.07.2020. Ухвалою від 07.07.2020 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.09.2020.

02.09.2020 оголошено перерву в засіданні з розгляду справи по суті до 14.09.2020.

14.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 16.09.2019 між ТОВ ІДА ПЛЮС (Постачальник) та ФОП Криворучко В.Д. було укладено Договір поставки №1/2019, відповідно до якого Постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупцеві Товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а Продавець прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Додатком №1 до Договору сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, загальна сума Договору відповідно до Додатку становить 349860,70 грн.

П.5.2. Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури на умовах 70% попередньої оплати (авансу) за Товар (за кожну партію Товару) протягом 3 банківських днів з дати отримання Покупцем рахунку-фактури або з дати підписання Сторонами Специфікації до Договору, якщо в Специфікації не зазначений інший порядок розрахунків. Аналогічний порядок оплати передбачений і в Додатку №1 до Договору.

Постачальником 16.09.2019 було виставлено Покупцю рахунок на оплату №19-09 на суму 349860,70 грн. 19.09.2019 Покупцем було перераховано на рахунок Постачальника попередню оплату у розмірі 70% від вартості товару на суму 249860,70 грн.

П.4.4. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується Поставити та передати всю заявлену і оплачену Покупцем кількість Товару (партії Товару) протягом 60 робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації. Аналогічний термін поставки міститься і в Додатку №1 до Договору. Відтак, останнім днем поставки є 12.12.2019, однак товар поставлений не був, жодних повідомлень щодо причин затримки чи пропозицій щодо зміни строків поставки від Постачальника Покупцю не надходило.

30.01.2020 відповідачу було надіслано претензію.

Просить стягнути суму попередньої оплати, пеню у розмірі 16594,45 грн., штраф у розмірі 34986,00 грн., 3% річних у сумі 1393,67 грн.

Відповідач у судові засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІДА ПЛЮС (Постачальник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Криворучко Володимиром Дмитровичем (Покупець, позивач) було укладено Договір поставки №1/2019 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору за цим Договором Постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупцеві Товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а Продавець прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі. Згідно з п.1.2. Договору найменування, кількість, ціна Товару узгоджуються Сторонами в Специфікації та/або рахунках-фактурах, що є невід`ємною частиною цього Договору. Специфікація являється окремою угодою, укладеною у рамках цього Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній (них) не зазначено інше.

П.2.1. Договору встановлено, що ціна Товару зазначається Сторонами у Специфікації та/або в рахунку-фактурі на кожну окрему партію Товару і відповідно у видаткових накладних. Відповідно до п.2.2. Договору загальна вартість цього Договору буде визначена як вартість всього поставленого Товару по Договору відповідно до Специфікацій та/або рахунках/фактурах на підставі всіх видаткових накладних на отриманий Товар в період дії даного Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах франко-склад Постачальника. Право власності на кожну партію Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі кожної відповідної партії Товару Покупцю, який визначається датою видаткової накладної, підписаної уповноваженим представником Покупця (п.4.2.).

Згідно з п.4.4. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати всю заявлену і оплачену Покупцем кількість Товару (партії Товару) протягом 60 робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Відповідно до п.5.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах цього Договору.

Оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури на умовах 70% попередньої оплати (авансу) за Товар (за кожну партію Товару) протягом 3 банківських днів з дати отримання Покупцем рахунку-фактури або з дати підписання Сторонами Специфікації до цього Договору, якщо в Специфікації не зазначений інший порядок розрахунків (п.5.2. Договору).

Датою оплати Товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах цього Договору (п.5.3. Договору).

Між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору поставки, відповідно до якого сторонами погоджено найменування, кількість, ціну товару, а саме - меблі, світильники, люстри тощо, - на загальну суму 349860,70 грн. Умовами Додатку №1 також встановлено, що Постачальник зобов`язується доставити Товар в строк 60 календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника, передоплата становить 70 відсотків, остаточні 30 відсотків сплачуються при доставці Товару на митну службу України.

16.09.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю ІДА ПЛЮС було виставлено рахунок на оплату №19-09 на загальну суму 349860,70 грн.

19.09.2019 Фізичною особою-підприємцем Криворучко Володимиром Дмитровичем було сплачено 249860,70 грн., що підтверджується квитанцією 0.0 1470661325.1 (код квитанції

1722-6140-0385-1121) із призначенням платежу оплата за меблі зг рах 19-09 від 16.09.2019 .

Сплачена сума становить 71,4172% від суми виставленого рахунку.

Позивачем надано копію претензії до ТОВ ІДА ПЛЮС , проте у матеріалах справи відсутні докази направлення та/або отримання відповідачем такої претензії.

Відповідно до положень ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір поставки, водночас, відповідач, в порушення своїх зобов`язань, не поставив Товар.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Положеннями ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання з поставки Товару у строк, встановлений Договором, а саме - 60 календарних днів з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки матеріали справи містять докази здійснення попередньої оплати Товару Покупцем у розмірі 249860,70 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення 249860,70 грн. у зв`язку з відсутністю доказів передання Товару відповідачем у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.1. Договору Сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором, несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п.7.2. Договору у разі порушення строків поставки, передбачених цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме в період, за який нараховується неустойка, від вартості Товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення поставки Товару, а у випадку прострочення поставки Товару більш ніж на 5 календарних днів - Постачальник зобов`язується додатково сплатити штраф у розмірі 10% від вартості Товару, поставка якого прострочена.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно з ч. 1 ст. 217 цього ж кодексу, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі, відповідно до ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки судом встановлено порушення строків поставки, то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення пені. Позивачем заявлено період нарахування з 13.12.2019 по 19.02.2020, тобто після спливу 60 робочих днів після оплати Товару. 13.12.2019 є шістдесятим робочим днем з дати оплати, водночас, суд враховує, що сторонами у Додатку №1 до Договору погоджено строк поставки протягом 60 календарних, а не робочих днів, з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника, а тому прострочення поставки розпочалось з 61 календарного дня після оплати Товару, а саме - з 19.11.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, суд перевіряє розрахунок позивача у межах заявленого періоду нарахування.

Судом встановлено неправильність розрахунку, оскільки за вказаний період пеня, нарахована на вартість Товару у розмірі 349860,70 грн., становить 16898,75 грн., втім, приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення 16594,45 грн. пені, оскільки зазначена сума знаходиться у межах правильного розрахунку.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 10% від вартості Товару, поставка якого прострочена, відповідно до п. 7.2. Договору.

Судом перевірено розрахунок штрафу та встановлено його правильність. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 34986,00 грн. штрафу.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

Відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Також позивачем заявлено до стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 1393,67 грн.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що 3% річних, нараховані на суму передплати у розмірі 249860,70 грн. за період з 13.12.2019 по 19.02.2020, становлять 1417,02 грн., втім, позивач просить стягнути з відповідача 1393,67 грн. З урахуванням вказаного, враховуючи розгляд справи у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення 1393,67 грн. у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 11, 14, 15, 16, 202, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 625, 627, 629, 655, 656, 662, 663, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 216, 217, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Криворучко Володимира Дмитровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДА ПЛЮС" про стягнення 302834,82 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДА ПЛЮС" (проспект Гагаріна, будинок 13А, кімната 76, м. Одеса, Одеська область, 65044, код ЄДРПОУ 42763778) на користь Фізичної особи-підприємця Криворучко Володимира Дмитровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 249860,70 грн. заборгованості, 16594,45 грн. пені, 34986,00 грн. штрафу, 1393,67 грн. - 3% річних, 4542,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному з 23.10.2020 по 01.10.2020 повний текст рішення складений та підписаний 02 жовтня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков