Рішення

від 05.10.2020 по справі 924/178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2020 р. Справа № 924/178/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк ЛТД" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет" Хмельницька область Волочиський район с.Личівка

про стягнення 38784,24 грн., з яких 28917,97 грн. основного боргу, 8552,18 грн. пені, 520,52 грн. інфляційних нарахувань, 793,57 грн. 3% річних

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

встановив: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк ЛТД" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет" Хмельницька область Волочиський район с.Личівка про стягнення 38784,24 грн., з яких 28917,97 грн. основного боргу, 8552,18 грн. пені, 520,52 грн. інфляційних нарахувань, 793,57 грн. 3% річних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в порушення положень договору купівлі-продажу №1310/17 від 13.10.2017р. відповідач не оплатив поставлений товар. Правовою підставою позову зазначає положення ст. ст. 16,232,625 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Повноважний представник позивача в засідання не з`явився.

Відповідач представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 05.03.2020р. та 18.03.2020 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

13.10.2017 р. між ТОВ "Агропарк ЛТД" (постачальник) та ТОВ "Ю.Ес.Зет" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1310/17 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується протягом дії даного договору поставляти покупцю запасні частини для сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила (оливи), покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті (за номернклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах. (п. 1.1 договору).

У п. 1.2 договору зазначено, що загальний обсяг та ассортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та ассортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору на протязі його дії.

За домовленістю сторін, постачальником можуть бути надані послуги з сервісного обслуговування техніки покупця, про що сторонами укладається додаток, в якому мають бути зазначені умови, порядок надання послуг з сервісного обслуговування техніки та порядок розрахунків за надані послуги. Додаток про надання послуг з сервісного обслуговування є невід`ємною частиною цього договору. (п.1.3 договору).

У відповідності до п.1.4 договору загальна сума договору складає загальну вартість поставленого покупцю товару та наданих послуг з сервісного обслуговування, за весь період дії даного договору, у відповідності з видатковими накладними та наряд-замовленнями.

Замовлення, підтвердження замовлення та рахунок на оплату є попередніми документами стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури), умов поставки (в т.ч. доставки) товару, строків та умов оплати товару. (п.3.4 договору).

Ціни товару вважаються остаточно погодженими сторонами в видатковій накладній на момент поставки товару. (п.4.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах 100% передплати за замовлену партію товару згідно рахунка постачальника.

Рахунок підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дати його виставлення. В разі порушення покупцем даної умови рахунок вважається недійсним, а постачальник має право змінити ціну товару. (п.5.1.1 договору).

При проведенні поставки з відстроченням оплати, про що сторони укладають додаток до цього договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість такого товару після його поставки, в строк, зазначений у відповідному додатку до цього договору (п.5.2 договору).

Згідно п.5.3 договору, якщо товар поставлено без попередньої оплати, а додаток про відстрочення оплати укладено не було, покупець зобов`язаний оплатити вартість такого товару протягом 3 банківських днів з дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній.

Розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості товару в безготівковому порядку в гривнях на поточний рахунок постачальника, вказаний в розділі 13 цього договору. (п.5.4 договору).

В разі наявності заборгованості у покупця за поставлені товари, кошти, які поступають на розрахунковий рахунок постачальника, зараховуються в рахунок погашення такої заборгованості згідно хронологічного порядку її виникнення та до повного її погашення, незалежно від призначення платежів у платіжному доручені. (п.5.5 договору).

У відповідності до п. 6.1 договору поставка здійснюється самовивозом товару покупцем зі складу постачальника протягом 5 робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок постачальника 100% загальної вартості товару, якщо інше не передбачено додатком до цього договору.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що при простроченні оплати товару, який поставлено без попередньої оплати, чи наданих послуг, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченного товару (товарів) за відповідною накладною за кожен день прострочеення, якщо інша відповідальність не передбачена в додатку (додатках) до цього договору.

У відповідності до п. 2.1 договору договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.

Якщо за десять днів до закінчення строку дії данного договору жодна з сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом про розірвання договору, строк дії даного договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно (п.2.2 договору).

Договір містить підписи представників сторін, відтиски печаток сторін.

На виконання договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 28917,97 грн. відповідно до видаткових накладних №171 від 11.03.2019р. на суму 9892,69 грн., №174 від 12.03.2019р. на суму 19025,28 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не оплатив отриманий за договором купівлі-продажу від 13.10.2017р. №1310/17 товар, позивач просить стягнути з останнього 38784,24 грн., з яких 28917,97 грн. основного боргу, 8552,18 грн. пені, 520,52 грн. інфляційних нарахувань, 793,57 грн. 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено купівлі-продажу №1310/17 від 13.10.2017 р., відповідно до якого позивач зобов`язався поставляти покупцю запасні частини для сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила (оливи), покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті (за номернклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною даного договору, а відповідач приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу №1310/17 від 13.10.2017 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 28917,97 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: №171 від 11.03.2019р. на суму 9892,69грн., №174 від 12.03.2019р. на суму 19025,28 грн.

Натомість відповідач у порушення договірних зобов`язань не оплатив отриманий товар, утворивши заборгованість в сумі 28917,97 грн. Доказів погашення зазначеної заборгованості та доказів, які її спростовують, суду не подано.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 28917,97 грн. боргу заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 793,57 грн. 3% річних та 520,52 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок річних суд вважає, що зазначене нарахування здійснено правильно та є обґрунтованим.

Щодо інфляційних втрат правомірним є нарахування 520,45 грн.

Враховуючи викладене, у стягненні 0,07 грн. необхідно відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8552,18 грн. пені згідно з поданим розрахунком за період з 18.03.2019р. по 14.02.2020р.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. 10.3 договору погодили, що в разі прострочення оплати товару, який поставлено без попередньої оплати, чи наданих послуг, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару (товарів) за відповідною накладною за кожен день прострочення, якщо інша відповідальність не передбачена в додатку (додатках) до цього договору.

Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідач повинен був розрахуватись із позивачем за видатковою накладною від 11.03.2019р. починаючи з 12.03.19р., за видатковою накладною від 12.03.2019р. починаючи з 13.03.2019р. У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період прострочення платежу. Отже правомірно нараховувати пеню починаючи з 12.03.19р. по 12.09.19р. та з 13.03.2019р. по 13.09.2019р. Таким чином правомірно нарахованою сумою пені із врахуванням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" є 3635,77 грн.

Враховуючи викладене, в частині стягнення пені в сумі 4916,41 грн. необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 28917,97 грн. основного боргу, 793,86 грн. 3% річних, 3635,77 грн. пені, 520,45 грн. інфляційних збитків заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк ЛТД" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет" Хмельницька область Волочиський район с.Личівка про стягнення 38784,24 грн., з яких 28917,97 грн. основного боргу, 8552,18 грн. пені, 520,52 грн. інфляційних нарахувань, 793,57 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Зет", Хмельницька область, Волочиський район, с. Личівка, вул. Зарічна, буд. 2 (код 39930133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк ЛТД", м.Київ, вул. Автопаркова, буд, 7, офіс 408 (код 35759910) 28917,97 грн. (двадцять вісм тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 97 коп.) боргу, 793,57 грн. (сімсот дев`яносто три гривні 57 коп.) 3% річних, 3635,77 грн. (три тисячі шістсот тридцять п`ять гривень 77 коп.) пені, 520,45 грн. (п`ятсот двадцять гривень 45 коп.) інфляційних нарахувань, 1835,54 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять гривень 54 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7, офіс 408), 3 - відповідачу (31231, Хмельницька обл., Волочиський район, с. Личівка, вул. Зарічна, буд.2). Всім рек. з пов. про вруч.