Ухвала

від 05.10.2020 по справі 927/874/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"05" жовтня 2020 р. справа № 927/874/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали позовної заяви №40/2944 вих.-20 від 09.09.2020 за позовом заступника військового прокурора Деснянського гарнізону , вул. Рибалко, 6А, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

електронна адреса: vpdesna@vppnr.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі позивача-1 Міністерства оборони України , пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

електронна адреса: admou@mail.gov.ua

позивача-2 Остерської квартирно-експлуатаційної частини району , вул. Ювілейна, 3, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

до відповідача - Державного підприємства Остерський військовий лісгосп , вул. Гнідаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область, 17024

електронна адреса: lesxoz@meta.ua

про припинення права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

Заступником військового прокурора Деснянського гарнізону подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, до відповідача Державного підприємства Остерський військовий лісгосп про:

1. Припинення права постійного користування ДП Остерський військовий лісгосп земельними ділянками загальною площею 16 613,01 га згідно Державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №370012 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0002, 7422055400:02:001:0004, 7422055400:02:001:0005, 7422055400:02:001:0006, 7422055400:02:001:0007, 7422055400:02:001:0008; серії ЯЯ №370013 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0020, 7422055400:02:001:0024, 7422055400:02:001:0030; серії ЯЯ №370014 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0025, 7422055400:02:001:0032, 7422055400:02:001:0045; серії ЯЯ № 370015 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0009, 7422055400:02:001:0010, 7422055400:02:001:0011, 7422055400:02:001:0012, 7422055400:02:001:0021, 7422055400:02:001:0022, 7422055400:02:001:0023, 7422055400:02:001:0026, 7422055400:02:001:0029, 7422055400:02:001:0040, 7422055400:02:001:0041, 7422055400:02:001:0042, 7422055400:02:001:0043, 7422055400:02:001:0044; серії ЯЯ №370016 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0013, 7422055400:02:001:0014, 7422055400:02:001:0015, 7422055400:02:001:0016, 7422055400:02:001:0017, 7422055400:02:001:0018, 7422055400:02:001:0019, 7422055400:02:001:0028, 7422055400:02:001:0046, 7422055400:02:001:0047, 7422055400:02:001:0048, 7422055400:02:001:0049, 7422055400:02:001:0050, 7422055400:02:001:0052; серії ЯЯ №370018 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0001, 7422055400:02:001:0003, 7422055400:02:001:0027, 7422055400:02:001:0031, 7422055400:02:001:0033, 7422055400:02:001:0034, 7422055400:02:001:0035, 7422055400:02:001:0036, 7422055400:02:001:0037, 7422055400:02:001:0038, 7422055400:02:001:0039, 7422055400:02:001:0051.

2. Визнання за Міністерством оборони України право постійного користування земельними ділянками загальною площею 16 613,01 га згідно Державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №370012 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0002, 7422055400:02:001:0004, 7422055400:02:001:0005, 7422055400:02:001:0006, 7422055400:02:001:0007, 7422055400:02:001:0008; серії ЯЯ №370013 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0020, 7422055400:02:001:0024, 7422055400:02:001:0030; серії ЯЯ №370014 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0025, 7422055400:02:001:0032, 7422055400:02:001:0045; серії ЯЯ №370015 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0009, 7422055400:02:001:0010, 7422055400:02:001:0011, 7422055400:02:001:0012, 7422055400:02:001:0021, 7422055400:02:001:0022, 7422055400:02:001:0023, 7422055400:02:001:0026, 7422055400:02:001:0029, 7422055400:02:001:0040, 7422055400:02:001:0041, 7422055400:02:001:0042, 7422055400:02:001:0043, 7422055400:02:001:0044; серії ЯЯ №370016 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0013, 7422055400:02:001:0014, 7422055400:02:001:0015, 7422055400:02:001:0016, 7422055400:02:001:0017, 7422055400:02:001:0018, 7422055400:02:001:0019, 7422055400:02:001:0028, 7422055400:02:001:0046, 7422055400:02:001:0047, 7422055400:02:001:0048, 7422055400:02:001:0049, 7422055400:02:001:0050, 7422055400:02:001:0052; серії ЯЯ №370018 з кадастровими номерами 7422055400:02:001:0001, 7422055400:02:001:0003, 7422055400:02:001:0027, 7422055400:02:001:0031, 7422055400:02:001:0033, 7422055400:02:001:0034, 7422055400:02:001:0035, 7422055400:02:001:0036, 7422055400:02:001:0037, 7422055400:02:001:0038, 7422055400:02:001:0039, 7422055400:02:001:0051.

В обгрунтування позовних вимог заступник військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі позивача-1 Міністерства оборони України, позивача-2 Остерської квартирно-експлуатаційної частини району посилається на нецільове використання земель оборони з боку ДП Остерський військовий лісгосп , що є порушенням інтересів держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказана стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини четвертої).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (п. 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Як встановлено судом, з позовом до суду заступник військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави в особі позивача -1 Міністерства оборони України, позивача-2 Остерської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся у порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як свідчать матеріали позовної заяви, на виконання статті 53 Господарського процесуального кодексу України і статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при зверненні з позовом до суду обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Міністерством оборони України та Остерською квартирно-експлуатаційної частиною району, які, за доводами прокурора, протягом тривалого часу самостійно не вжили заходів щодо повернення земельних ділянок до віддання оборонного відомства.Тобто, прокурором наведено підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та визначено органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивачів у справі: Міністерство оборони України та Остерську квартирно-експлуатаційну частину району. У підтвердження повідомлення позивачів про таке звернення прокурором долучено до позовної заяви копію повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №40/2245 вих-20 від 23.04.2020, №40//2245/1 вих-20 від 23.07.2020.

Досліджуючи питання дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо доведення обставин нездійснення чи неналежного здійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18 та 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 03.09.2020 у справі № 904/5575/18, від 28.08.2020 у справі № 913/131/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оборону України та ст. 15 Закону України Про Збройні Сили України фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 та ч. 1 ст. 10 Закону України Про оборону України , п. п. 1, 6 положення Про Міністерство оборони України , затвердженого Указом Президента України від 06.04. 2011 є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про Збройні Сили України Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, об`єднань, з`єднань, військових частин, установ та організацій. Органами на місцях є підпорядковані Міністру оборони України командири зазначених військових формувань. Вони зобов`язані вживати заходи для відшкодування завданої державі шкоди, для чого діяти відповідно до Закону, у тому числі у разі необхідності представляти інтереси держави у судах.

Остерська КЕЧ району діє на підставі положення Про Остерську квартирно-експлуатаційну частину (району) , що затверджене Начальником ПТКЕУ №48 від 07.03.2018 та згідно із Законом України Про господарську діяльність у Збройних Силах України є суб`єктом господарської діяльності у Збройних Силах України, яка здійснює свою діяльність з метою підтримання життєдіяльності військ, належного рівня бойової та мобілізаційної готовності.

Таким чином, Міністерство оборони України та Остерська квартирно-експлуатаційна частина району є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах у судовому порядку.

Враховуючи вищенаведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять належних і допустимих доказів того, що Міністерство оборони України та Остерська квартирно-експлуатаційна частина району не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до ДП Остерський лісовий лісгосп , а сама по собі обставина незвернення Міністерства оборони України та Остерської квартирно-експлуатаційнаої частини району з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави.

Крім того, дії Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, тобто позивача-2, свідчать про самостійне здійснює захисту інтересів держави та вживає заходів щодо повернення земельних ділянок до віддання оборонного відомства, оскільки судовий збір за подання позовної заяви заступника військового прокурора Деснянського гарнізону сплачено саме Остерською квартирно-експлуатаційної частиною району, що підтверджено платіжним дорученням №1035 від 02.09.2020 на суму 2102 грн. 00 коп.

У матеріалах позовної заяви міститься лише запит військової прокуратури Деснянського гарнізону №40/5176 вих-19 від 02.06.2022.10.2019 щодо вивчення цільового використання земель оборони та відповідь Остерської КЕЧ району №2179 від 15.11.2019, а також повідомлення ву порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №40/2245 вих-20 від 23.04.2020, №40//2245/1 вих-20 від 23.07.2020. Відповіді позивача 2 матеріали позову не містять.

Отже, звернувшись до суду із цим позовом, прокурор діяв саме як альтернативний суб`єкт звернення, замінивши позивачів, які можуть самостійно захищати інтереси держави у суді, і фактично усунувши можливість подання позову останніми, а підстави для самостійного звернення до суду мають штучно створений характер.

З огляду на наведене у їх сукупності, суд доходить висновку, що прокурором жодним чином не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачами - Міністерством їноборони Украи та Остерською квартирно-експлуатаційної частиною району (органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), а тому подана заступником військового прокурора Деснянського гарнізону позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Крім того, при поданні позовів такого роду слід враховувати вартість земельних ділянок у ціні позову (зокрема, під час сплати судового збору) та дотримуватися правил об?єднання позовних вимог з метою уникнення ускладненого розгляду судової справи внаслідок об?єднання великого масиву майнових позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву №40/2944вих-20 від 09.09.2020 і додані до неї документи повернути заступнику військового прокурора Деснянського гарнізону.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Додаток: матеріали позовної заяви на 358 арк., у тому числі оригінал платіжного доручення №1035 від 02.09.2020 на суму 2102 грн. 00 коп. та акт від 28.09.2020.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 05.10.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова